Правий сектор Буковини – ще одна любов демократів.
Телеканал ТВА, який давно перетворився на політичний рупор ВО «Батьківщина», не просто виділив окремий хвалебний сюжет буковинському «Правому сектору», але й доповнив його напрочуд позитивними коментарями і від «заслуженого журналіста України» Петра Кобевка, і від народного депутата Максима Бурбака. Останній зайшов так далеко, що навіть виразив готовність, аби «Правий сектор» контролював і його, і опозиції політичну діяльність. Що в руслі подачі теми в якості «третьої сили» виглядало дещо підозріло.
Автор: Святослав Вишинський
Ситуація з «Правим сектором» на Буковині (і, напевно, не тільки на Буковині) не настільки романтично-однозначна, як того би хотілось радикально налаштованій частині українських телеглядачів, котрі натхненно вболівали за «війною покришок» на вул. Грушевського в Києві. Те, що привабливий медіа-бренд швидко перетвориться на політичну організацію і розійдеться по регіонах, прогнозували давно. Тож від недавнього часу прапор «Правого сектора» замайорів і на «нашого Грушевського»у Чернівцях.
Свіжий та актуальний бренд, очевидно, дозволить реанімувати і повернути у місцеву політику маловідомі і маловпливові буковинські структури – принаймні, дозволивши їм на гребені суспільної уваги протягнути до найближчих виборів. Те, що назви організацій, які ввійшли в наш «Правий сектор», більшості чернівчан ні про що не говорять, як і імена їхніх керівників – доволі показово, хоча це, в якомусь сенсі, є і вагомою політичною перевагою. З іншого боку, сам факт об’єднання буковинських правих далеко не новий – не так давно, при «помаранчевій» владі, в якості окремого політичного суб’єкта фігурував Блок національних сил Буковини, до якого на перших порах входила і місцева «Свобода».
Ефективність та успіхи БНСБ протягом усього часу його існування наближались до нуля, що дозволяє із деяким скепсисом дивитись і на організаційні перспективи «Правого сектора». Адже ключові фігури цього об’єднання у вузьких колах відомі не один рік – і суттєвими досягненнями, як і здатністю домовлятись усерйоз і надовго, далеко не вирізняються. Міжорганізаційні взаємини «Тризуба» ім. Степана Бандери, УНА-УНСО та українських націонал-соціалістів, не кажучи про різного роду націонал-демократичні партії від Конгресу українських націоналістів до «Народного руху», важко назвати дружніми. У свою чергу, ідеологічні розбіжності залишають відкритою тему політичної програми «Правого сектора».
По-перше, досі невизначений правовий статус об’єднання, його статутні завдання і характер взаємин з іншими групами, які в різних регіонах також називають себе «Правим сектором». Представник УНА-УНСО Микола Яковлев стверджує, що дії місцевого осередку коодинуватимуть із Києвом, але при цьому неясно, чи організаційно вони якось пов’язані. Ця ситуація чимось нагадує різноманітні і незалежні, а часто й ворожі одна одній націоналістичні структури, які протягом останніх років у різних областях і в різних юридично-правових статусах (а часто і без них) одночасно експлуатували назви й абревіатури УНА-УНСО, «Патріота України», а націонал-соціалісти – «Blood & Honour» і «Combat 18».
Грубо кажучи, тижнем раніше так могли зібратись і назватись умовним «Правим сектором» будь-хто із тих, хто хоча би символічно бували на вул. Грушевського в Києві і вважають себе націонал-патріотами. Є підстави думати, що в разі формування політичної партії і появи перших незадоволених її діями, з’являться і перші голоси про «узурпацію» бренду. Та спроби повернути його «на вулицю». Щось подібне, хоч і без гострих конфліктів, у 2005 р. супроводжувало роздвоєння «помаранчевої» «Пори». Це не виключено і у випадку буковинського «Правого сектора», адже його фігуранти знають одне одного не перший рік – і почасти не з кращого боку. Марно допускати, що якщо вони не могли домовлятись раніше, то зможуть це зробити тепер. Принаймні, надовго.
Адже друга складова – ідеологічна – для націоналістів є ключовою у розрізненні «друзів» і «ворогів». Складно уявити, як довго під одним дахом протягнуть антифашисти з «Тризуба» і місцеві націонал-соціалісти із середовища ультрас ФК «Буковина». Досвід інших організацій показує, що останніх або успішно перевиховують – або вони повертаються на політичний маргінес, із якого визначально прийшли. Організації і субкультури, не кажучи про бандерівців і неонацистів, попри розхожі міфи, можуть уживатись недовго. Можу про це стверджувати як особа, яка не раз мала справу і з першими, і з другими, і в якості посередника між ними.
Нарешті, цікаво, як довго ці організації терпітимуть шеф-редактора газети «Час» Петра Кобевка, який протягом тривалого часу, але без видимого успіху намагається вжитись у роль куратора всіх національних сил Буковини. Свого часу він був мав зв’язки і з «Тризубом» ім. Степана Бандери, з яким ділив один офіс на вул. Руській, 20, і з місцевою УНА-УНСО, яка у 2012 р. висувала Петра Кобевка кандидатом у народні депутати, і з Чернівецькою правозахисною групою, пов’язаною з Українською національною асамблеєю і Русланом Панчишиним, котра їх же таки показово перевіряла на детекторі брехні. Здається, з усіх фігурантів Петро Кобевко не співпрацював ще тільки з націонал-соціалістами, але «Правий сектор» тепер дозволить заповнити і цей пробіл.
Але, як завжди в таких історіях, цікавим є не так «Правий сектор», як танці опозиціонерів навколо нього. Дуже показовим у цьому сенсі був підсумковий випуск програми «Теми тижня» з Юлією Сафтенко від 8 лютого. Телеканал ТВА, який давно перетворився на політичний рупор ВО «Батьківщина», не просто виділив окремий хвалебний сюжет буковинському «Правому сектору», але й доповнив його напрочуд позитивними коментарями і від «заслуженого журналіста України» Петра Кобевка, і від народного депутата Максима Бурбака. Останній зайшов так далеко, що навіть виразив готовність, аби «Правий сектор» контролював і його, і опозиції політичну діяльність. Що в руслі подачі теми в якості «третьої сили» виглядало дещо підозріло.
Складається враження, що деякі діячі штучно розкручують радикальний «Правий сектор», аби в разі необхідності протиставити його іншим «третім силам», які вже назрівають у середовищі Об’єднаної і не дуже опозиції. Те, що практично «заднім числом» до буковинського «Правого сектора» вписали організацію «Тризуб», а лідером представили Володимира Рясова, не змушує сумніватись у тому, що вплив на об’єднання матимуть усім відомі ліберали з ВО «Батьківщина». І через Петра Кобевка, який на плівках Віктора Довганича визнав факт фінансування зі сторони братів Бурбаків, і через Олексія Крикливця, який, попри симпатії до крайньоправих, є представником команди «фронтовика» Руслана Панчишина – і (з чим чорт не жартує?) навіть через Артема Маловажного, який, як не крути, особисто Максиму Бурбаку може завдячувати свободою.
Тож, мабуть, не дивно, що тепер у цей розклад намагатиметься вписатись і буковинська опозиційна «контра» в особі УДАРу, «Свободи», «Громадянської позиції» та ін. невдоволених самоуправством обласної «Батьківщини». В якості першого сигналу 10 лютого керований «ударівцем» Олексієм Коломійцем чернівецький Автомайдан провів акцію на підтримку «Правого сектора». Що з точки зору ідеології – абсурд абсурдом, але тактично – важливий спекулятивний крок. Доволі цікаве видовище, як «закляті друзі» та ідейні вороги наввипередки розкланюються перед тими, кого завтра ж принесуть у жертву.
Коментарі
ТВА уже давно не”телеканал” .А просто канал. Но если быть точнее , канализация непонятно где, зачем и как.
Петре, а наталке козлодоевой твое видео не понравилось. Бедная, слюнями всю мордокнижку забрызгала
Бурбак хитрить, а Кобевко думає що перехитрить. А дурнями пошиють самі знаєте кого
ТВА – Це не рупор Батьківщини, а рупор клану Бурбаків-Яценюків,
Трохи раніше це був рупор ФЗ, перейдут Яценюкі-Бурбакі в ПР, то ТВА стане рупором ПР, от так от.
не рупор, а матюгальник. и уже никто и нигде. висят в ютубе . собирают аж 36 просмотров .
Ви думаєте, ви один Галиць? Це абсурд.
А взагалі треба поважати один одного.
Много всяких партий ненужных было в истории,
всё кануло в лету, народ и жизнь распорядятся,
как надо, всё ненужное, противоестесственное
история сметёт.
кинуть їх як завжди по фронтозмінівськи і залишать цей правий сектор напризволяще.
щось ніде не видно правдолюбців Каспрука Цапкової.
Не дайте себе використати, молоді люди. Навколо вас шакали.
Шакал на шакалі сидить і шакалом підгоняє.
Вечором у вівторок, разом з подругою прогулювалися по Кобилянській. На зустріч йшли два молодики і дуже гучно сперечалися, і саме головне, розмовляли такою лексикою, що ми припустили, що вони відсиділи в місцях позбавлення волі мінімум по п’ять років. Ображали зустрічних молодих дівчат! Не пізнати їх я не могла, бо вони дуже фактурні, зовнішній вигляд – зачіска, той же одяг, і тіпаж – Штепсіль і Тарапунька, – дуже знайомі. Це був цей навіжений-Маловажний, з якимось «гномом».
Не розумію, як цей покидьок ще може критикувати інтелегентних, вихованих людей, коли він взагалі нічого не вартий? Що Воно взагалі у житті зробило, чого досягло? Чого варте? Хто, взагалі, з нормальних людей звертає увагу на цю –«ню», і хто взагалі може його поважати? «Бидло» – це навіть дуже м’яко говорячи!
Чернівчани толерантні люди і повинні дуже уважно робити свій вибір – кого на кого міняти!
Як же ви праві, Валентина.
Сором! Сьогодні, 13 лютого, опозиція зібрала на спланований страйк біля ста чоловік. Це враховуючи депутатів різного рівня та їх помічників, секретарок та декілька десятків одурених мешканців і звичайно журналістів.
Уявіть собі, до того, як Мунтян очолив “Батьківщину” в Чернівецькій області, партія налічувала 17224 чоловіка, а Фронт змін біля трьох тисяч. Збиралися багатотисячні мітинги.
Масове виключення партійців під гаслом “чистка”, привела до того, що в партії залишилися бабтисти та ті, які по своєму інтелекту сприймають Мунтяна як лідера. Під чистку потрапила і значна кількість депутатів різного рівня, які не сприймали нове керівництво та ті, що відверто виступили та усунули від посади колишнього мера. Саме цей «костяк» створював БЮТ і значну кількість партійців долучили саме вони. Мунтян ні чим не цурався, за гроші, виключив з партії патріотів, та ще за допомогою ЗМІ клеймував їх «тушками». Також за допомоги Турчинова та грошей Ринжука (за наші гроші, які у нас вкрали) просунули саме Федорука до Верховної зради! Саме Мунтян справжня тушка, який продав усю громаду і співпрацює з Папіевим, зрадивши МАЙДАН! Саме він працює на два табори. Саме він упир на тілі опозиції!
Зараз інтереси Федорука, Бурбака і Мунтяна співпали як ніколи, – одні бажають очолити область, інші повернутися до Ратуші, аби далі грабувати, впливати, керувати!
Дорогі земляки! Відкрийте будь ласка очі!!!