ТВА. Лихої долі

                                                                            Автор: Святослав Вишинський

Минулого тижня таки сталась багатьма прогнозована (і багатьма очікувана) подія: Національна рада з питань телебачення і радіомовлення оголосила друге попередження телеканалу ТВА та відмовила у продовженні строку дії ліцензії на ефірне мовлення в Чернівцях. Василь Забродський, який ще 21 червня заявляв про те, що чинні власники каналу планують його тиху «здачу» і голосний «похорон», схоже, був близький до правди. Перечитайте його старі коментарі в мережі «Facebook», передруковані рядом місцевих видань – картинка маслом писана.

 План ліквідації реалізується з математичною точністю, от тільки неясно хто його автор. 

Далі було драматичне звернення в.о. директора ТВА Тати Кеплер і журналістів каналу до Нацради, ніжні нотки і сльози у фінальних кадрах, котрі чимось нагадали мені колишні чудесні перевтілення «заліної леді» Юлії Тимошенко, її професійну гру на тонах беззахисності. Мабуть, саме це мене і не переконало. Хоча колектив ТВА, схоже, в цій ситуації і справді – щиро беззахисний. 28 жовтня її обговорили в Чернівецькому медіа-клубі – як виявилось, в «офіційній» профспілці журналістів, поряд з формалізмом і бюрократією, місця для дискусії не знайшлось. За словами телевізійників, керівники обласної НСЖУ Юрій Терон і Тетяна Смолдирєва проблему активно ігнорують. 

Розмова вийшла в багатьох відношеннях знаковою – кожен її учасник справно грав відведену йому роль. Колоритнішим за «професійного провокатора» Віктора Довганича виявився хіба що шеф-редактор газети «Час» Петро Кобевко, котрий уперто намагався політизувати і без того непросту бесіду. Адже, в принципі, ні Тата Кеплер, ні Юлія Сафтенко чітко не пояснили алгоритму своїх дій у разі, якщо суд відхилить позов ТВА або не призупинить виконання рішення Нацради з питань телебачення. Представники телеканалу демонстрували оптимізм, зовсім далекий від реальності – à la «всупереч усьому ми будемо працювати далі» і т.п. При цьому незрозуміло, чи знайдеться ТВА місце в кабельних пакетах, чи має він концепцію роботи в мережі Інтернет тощо – деталі, котрі, як показує досвід ТРК «Чернівці», потребують підготовки не місяць і не два. 

Зрештою, неясно, чи взагалі буде сенс власнику після 24 листопада фінансувати і без того збитковий продукт, урізаний до нечисельної кабельно-цифрової аудиторії. Запасних же гаваней у ТВА, схоже, немає. І не тільки в джерелах фінансування, але й стосовно політичного прикриття, котре, у зв’язку з іменами головних власників – подружжям Андрія і Людмили Пишних – обмежується простором маневрів ВО «Батьківщина». До речі, я мав нагоду прямо запитатись у журналістів ТВА щодо видимої незбалансованості їхніх матеріалів останнього часу, що Юлія Сафтенко і Тата Кеплер в унісон заперечили. Будемо вважати, що мені здалося. Але сумніви залишились. 

Співрозмовники так і не дійшли згоди щодо першості курки чи яйця, чи то пак політики і грошей як вирішальних чинників «справи ТВА». На щире переконання телевізійників, тиск на них зумовлений «чесністю» їхніх новин. Утім, незрозуміло тоді, чому досі не закрили чернівецьку філію «каналу чесних новин» і «найчесніше» з буковинських паперових видань – газету «Час» і самого Петра Кобевка. Особисто мені здається, що справа не стільки в міфічній «зачистці» медіа-простору до 2015 р., скільки в людському факторі – особистому конфлікті колишнього і чинного власників, обидва з яких, якщо вірити чуткам, виявляють послідовну непоступливість. 

Враховуючи ту обставину, що конфлікт має політичний вимір, на засіданні Медіа-клубу я запитався «в повітря» і мені, звісно, не відповіли, про те, чи готові дійсні власники ТВА – в разі загострення ситуації і загрози його цілковитого зникнення – заради збереження телеканалу передати свою частку у власність нейтральним особам. Хоча би журналістському колективу – благо, досвід Петра Димінського та львівського ZIK дозволяє цивілізовано позбутись своєї лихої «долі». Адже, зрештою, доцільно ставити питання і про те, наскільки етично політикам і членам їхніх родин, незалежно від партійної приналежності, взагалі володіти засобами масової інформації та свідомо чи несвідомо впливати на журналістику. Для цього в останньої надто високі ідеали. І думка про себе. Після фрази Юлії Сафтенко про те, що в Україні нічого не буває без політики, залишається підсумувати: займаючись політикою, будьте готові і до політичного насильства. 

Присутній на зустрічі директор ТРК «Чернівці» Геннадій Сергєєв, утім, поза судовими розглядами виходу не побачив. Як не побачив і фальсифікації моніторингу Нацради стосовно телеканалу ТВА – втім, у запальній бесіді до конкретних аргументів мало хто дослухався. І не почув, як Геннадій Сергєєв зауважив, що суперечливу плашку в програмі новин «Теми дня» бачили в ефірі співробітники його телекомпанії. Можливо, їм також здалося. Але сумніви залишились.