Користі від такого мера, як від цапа молока, але і його безпорадність коштує громаді значно дешевше, – Юрій Чорней

04.11.2019

У нинішнього керівництва Чернівців немає політичної волі і бажання рятувати середмістя від руйнування

У Чернівцях відбувся круглий стіл на тему як врятувати архітектурну спадщину Чернівців.

Журналіст Юрій Чорней розкритикував дії міського голови Олексія Каспрука щодо ремонту фасадів у центрі міста зазначивши, що у влади міста немає бажання рятувати середмістя від руйнування.

«У нинішнього керівництва Чернівців немає політичної волі і бажання рятувати середмістя від руйнування. Таким особисто для мене є висновок «енного» на моїй професійній пам’яті “круглого столу”, де обговорювалося це питання. Бо коли справді щось хочуть зробити, то шукають шляхи вирішення проблеми, а не відмовки, чому цього не можна і навіть не потрібно робити. Так, дійшло вже навіть до цього!

Виявляється співфінансування ремонтних робіт з місцевого бюджету, яке з огляду на масштаб руйнування міста, насправді є суто символічним, на думку міського голови, це добра воля і милість пана по відношенню до городян. За логікою мера, приваблювати туристів старою архітектурою, приносити цим заробіток місту і бізнесу – це клопіт самих городян, а муніципалітет має лише дерибанити гроші. Дрімучість такої позиції настільки вражає, що ошелешує і відбирає мову.

До того ж співфінансування насправді майже немає.

На фасади у влади грошей нема, зате викидати з року в рік мільйони на дотування водоканалу і теплокомуненерго гроші є. Так, чернівчанам потрібні вода і тепло, але місту так само потрібні фасади. Повторюю всоте, що це питання стратегії і пріоритетів. На все грошей не вистачає, але чому одних мешканців ставлять у становище, коли вони все мають оплачувати самі, і іншим весь час покривають борги? Запроваджуйте тоді співфінансування ремонту дірявих труб. Хтось хоче, щоб його податки тратили на діряві труби, але не тратили на фасади? Чудово! А я хочу, щоб ці мільйони йшли на фасади. Це питання смаку.

Тим більше, що я особисто був на тій пресконференції, де представник німецького банку пан Младеновський презентував наміри розробити план модернізації водоканалу. Це було УВАГА! ДЕСЯТЬ років тому. Потім ми чули фанфари, як держава дала гарантію німцям на реалізацію цього проекту, а тепер нам щороку кажуть, що водоканалу потрібні чергові мільйони. Скільки це може тривати? А Чернівці тим часом зникають.

Для мене очевидна цілковита байдужість чинної влади до архітектури міста, яке насправді є чужим для неї. Принаймні єдине, що робить Чернівці унікальним місцем на карті – архітектура міста, точно не значиться серед її пріоритетів. Бо як інакше зрозуміти, оце вперте небажання зрозуміти різницю між хатою мого прадіда на Роші і середмістям, збереження якого є спільною справою. Якщо влада так зневажливо ставить на одну дошку вуличну вбиральню і старовинну архітектуру, звідки у простих мешканців центру міста з’явиться повага до тих стін і бажання їх утримувати? Вперте нерозуміння різниці між старим австрійським середмістям з унікальними архітектурними деталями – єдине, що по-справжньому цікаве для іноземних туристів, і, при всій повазі, одноповерховою забудовую передмістя шокує.

Мера заколисують, ніби він все робить правильно і нічого змінювати не потрібно. Без волі змінити щось і журналісти нічого не зроблять. Правильно висвітлюємо цю тему вже понад 15 років. На круглому столі згадував такі самі столи, які проходили десять і більше років тому. Нічого не міняється, а Чернівці зникають. До речі, тоді ще й цієї норми, що мешканці мають самі ремонтувати історичні фасади не існувало. Проте кращими вони від цього не стали. Бо не такими були пріоритети влади.

Ніколи не розумів посадовців, які добровільно пнуться до влади, аби потім на високих посадах розводити руками, констатувати неможливість вирішення того чи іншого питання. Точнісінько так, як якісь пересічні громадяни. Для чого тоді вони взагалі потрібні, якщо не збираються робити неможливе?

Розумію тепер, чому у деяких розвинутих країнах городяни обирають мерами котів, собак або козлів. Користі від такого мера, як від цапа молока, але і його безпорадність коштує громаді значно дешевше. Навіть користь може бути: до міста, де мером був кіт, потягнулися тисячі туристів. Це позитивно вплинуло на бюджет. А там, дивись, і на ремонт фасадів назбирається…»

Юрій Чорней,

Повна версія статті на сайті buknews.com.ua 

Comments

comments

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Щоб додати фото у коментар, необхідно в текст вставити ссилку на фото.

У Каспрука виросла голова Дракона