Велодоріжки за веломільйони: як «розпилили» европейський грант?

23.09.2019

Із завершенням літа ми вирішили підвести риску під тривалою епопеєю веломодернізації та велоадаптації Чернівців, етапом якої стало відкриття т.зв. «веломаршрутів» у квітні 2019 р. Самі велосипедисти новацію не оцінили – жвавого руху «пунктирними» смугами протягом усього літа так і не було помічено. Проте вже сьогодні можна оцінити, в яку суму ця симуляція обійшлася міському бюджету – і хто на «липових» доріжках наїздив не липові мільйони.

Те, що свіжа розмітка на пішохідних тротуарах – це не велодоріжки, а потьомкінська імітація, кожному велосипедисту було зрозуміло відразу. Здача в експлуатацію «напівфабрикату» змусила ініціатора проекту, керівника Буковинської агенції регіонального розвитку Тетяну Лебухорську відразу наголосити, що подібний «розмах» через брак коштів задумувався визначально: «Ми одразу намагалися говорити, що це веломаршрути, тому що сума, яка була виділена на міську раду – це 33 тис. евро… Тобто 1 млн. грн. – це не є та сума, при якій можна говорити про серйозні інфраструктурні зміни».

Відводячи увагу від декорацій, у коментарі телеканалу ТВА авторка проекту поспішила перевести стрілки на «байдужу» міську владу: «Їм абсолютно не цікаві велосипедисти як учасники дорожнього руху. Якби влада була зацікавлена в якісній реалізації проекту, то, незважаючи на те, що бюджет дуже маленький (sic), вони би постаралися допомогти тому, щоби було зроблено ще краще» (виділення наше – БЦ). Сакраментальна фраза Тетяни Лебухорської спонукала «Буковинський центр» проаналізувати бюджет транскордонного проекту, до якого долучилась Чернівецька міська рада.

Від партнерів з Молдови ми отримали грантову документацію – і цифри, які ми побачили, вразили навіть наші цинічні голови. Десятки тисяч евро пішли на організацію круглих столів, велопробігів, каву, чай, подорожі, готелі та обговорення корисності велосипедного руху. І лише незначну частку, в останніх позиціях кошторису, відвели під облаштування самих велосмуг і велопарковок – більшість із яких, урешті-решт, були буквально намальовані трафаретом.

Як бачимо з документації, бюджет спільного грантового проекту № 83248905 «Через сталий транспорт до чистого довкілля» в рамках програми територіальної співпраці країн Східного партнерства «Молдова–Україна» становив 285 488 евро, з них 140 230 евро – сума, спрямована на реалізацію проекту в Чернівцях. Згідно умов договору, 90% вартості проекту покрив Европейський Союз, а 10% – співфінансувала Чернівецька міська рада. На практиці пайова частка міської скарбниці зросла більш, ніж удвічі.

Називаючи цифру, виділену на міську раду, Тетяна Лебухорська промовчала про частину, «освоєну» Буковинською агенцією регіонального розвитку, яку вона очолює – 80 490 евро, тобто 57,4%. А також про ту обставину, що саме вона, як куратор проекту, відповідала за такий перерозподіл коштів, за якого бюджет реальних інфраструктурних робіт несподівано виявився «дуже маленький». Тоді як левова частка гранту була витрачена на прес-конференції, листівки («visual materials production»), оренду офісу – або пристрій для моніторингу повітряного забруднення («device for air pollution monitoring») за 2000 евро.

З аналізу кошторису стає зрозуміло, що тільки 2 пункти програми на суму 39 900 евро (28,45% української частки проекту) є прямими видатками на «реальний сектор»: налагодження веломаршрутів («fitting out bicycles lanes») і встановлення велопарковок («installment of bicycle racks»). У сухому залишку 100 330 евро, тобто 71,55% були «освоєні» на т.зв. «м’які заходи».

До «м’яких заходів» віднесли також зарплати активістів БАРР («gross salaries») – 28 380 евро лише прямих видатків на роботу офісних координаторів проекту. Однак, прогнозовано, більша частина коштів була освоєна непрямо, і за вельми оригінальними напрямками. За скромними підрахунками, 35 520 евро витрачено на проведення круглих столів, прес-конференцій, зустрічей і велопробігу. Одним словом, на організацію обговорень проблеми, що разом з видатками на PR перевищує суму витрат на встановлення самих велопарковок та організацію маршрутів.

Окремої уваги заслуговують витрати на веб-портал кампанії і витрати на PR у місцевих медіа (в яких саме – не зазначається): 2310 евро, не враховуючи видатків на поліграфію – 5300 евро. Лише цей пункт сумарно перевищує затрати на встановлення реальних об’єктів – 80 металевих велостійок, яке профінансувала Чернівецька міська рада. Про ефективність освоєння коштів проекту промовисто говорить вартість лише 4 конференцій, проведених за 25 560 евро – або «миллион без какой-то мелочи», витраченої на події меншого калібру, як-то велопробіг («cross-border bicycle mileage») вартістю 3500 евро.

Іншими словами, гроші европейського Тата Карло протягом 1,5 років проїдали самі «грантоїди» – тоді як усю польову роботу коштом бюджету, за «три скоринки хліба», в рекордні терміни завершила Чернівецька міська рада, якій Тетяна Лебухорська в ефірі «Суспільного» порадила долучатись більше. Саме владу голова агенції звинуватила в «марно витраченому часі і ресурсі». На адресу департаменту житлово-комунального господарства голова БАРР у медіа переадресувала і всю критику та зауваження чернівчан щодо якості роботи. Чи були оплачені ці ефіри коштом Евросоюзу – ми з’ясувати не змогли.

Зате з публічних висловлювань Тетяни Лебухорської ми post factum з’ясували, що основною метою проекту було все-таки «не збудувати велодоріжки», а «змінити стан атмосферного повітря через зміну поведінки людей». Вочевидь, із цією метою десятки тисяч евро були витрачені на розмови – і тільки 6450 евро на велопарковки. Втім, результативність цих розмов поставили під сумнів самі велосипедисти.

Адже при величезних затратах на експертизи, вивчення та обговорення проблеми, ефективність накреслених «командою мрії» маршрутів виявилась украй низькою. Автори сайту «Lamas Travels», самостійно проінспектувавши чернівецькі велосмуги, дійшли висновку, що «ідея з велодоріжкою в Чернівцях звучить дуже популістськи», а «міськраді взагалі нелогічно на це виділяти гроші». На думку авторів, збільшення фінансування «не врятувало б жахливий проект».

Іронія в тому, що за наслідком 6 місяців експерименту стало зрозуміло, що нові маршрути не цікаві перш за все простим чернівчанам. Спроби скопіювати амстердамські моди і перенести їх на горбистий грунт Чернівців виявились марними. А величезні площі, відібрані для потреб велосипедистів, самі собою повернулись під ноги пішоходів, які вперто ігнорують просвітницькі заходи грантових заробітчан.

Святослав Вишинський — спеціально для «Буковинського центру»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Щоб додати фото у коментар, необхідно в текст вставити ссилку на фото.

Як вигадують кримінальні справи