Хто і для чого просуває Ангельського на посаду ректора ЧНУ?

17.04.2019

ангельськийДострокові вибори ректора Чернівецького національного університету у 2019 р. чи не вперше в історії закладу набули ознак суто політичної кампанії. Видима і невидима партійна підтримка кандидатів, підсвітка в мас-медіа, організований «чорний» і «білий» PR, участь політтехнологів і соціологічні опитування – свідчать про те, що з освітою і наукою університет матиме дедалі менше спільного.

Ректорська рокіровка

Те, що вибори ректора Чернівецького університету стануть частиною великої політичної гри, широка публіка відчула ще в листопаді 2018 р., коли цю тему в ефірі місцевого телебачення почав коментувати голова парламентської фракції «Народного фронту» Максим Бурбак. Для керівництва ж навчального закладу ситуація стала зрозумілою ще в жовтні, коли майбутній в.о. ректора Олег Ангельський став постійним гостем університетської бухгалтерії – справжнього центру прийняття рішень у ЧНУ.

Лютнева рокіровка, коли Степан Мельничук достроково склав повноваження ректора і перейшов на посаду в.о. директора Інституту фізико-технічних та комп’ютерних наук – тоді як директор інституту Олег Ангельський став в.о. ректора ЧНУ – не була випадковістю, а тимпаче «благородним жестом» Степана Васильовича. Операція зміни діючого ректора в переддень президентських виборів пояснюється бажанням політичних кіл, що стоять за Олегом Ангельським, гарантувати обрання «своєї людини» та убезпечитись від будь-яких сюрпризів у випадку поразки Петра Порошенка.

З огляду на неоднозначне трактування «Закону про вищу освіту», Степан Васильович улітку 2019 р. мав право висуватись на посаду ректора втретє – однак, за нашими відомостями, його відмовили. Рокіровка Мельничука на Ангельського була частиною домовленостей між колишнім ректором і головою Наглядової ради Чернівецького університету, депутатом від «Народного фронту» Миколою Федоруком. Ціна домовленості нам невідома, але аргументи були більш ніж переконливі.

Міністерство освіти і науки, яке очолює представниця «Народного фронту» Лілія Гриневич, 28 січня пішло на свідоме порушення традиції призначення в.о. ректора, поклавши обов’язки очільника університету не на першого проректора Романа Петришина, а на людину «зі сторони». Кандидатуру якої, однак, готували заздалегідь – як і бутафорну відставку Степана Мельничука. Перестановка кадрів, що виглядає як джентльменський розмін, має при цьому всі ознаки корупції – і партійне лобіювання, і незаконне перебування на двох посадах відразу.

Мало хто звернув увагу, що, перейшовши на пост в.о. ректора, професор Олег Ангельський не склав повноважень директора Інституту фізико-технічних наук. А його обов’язки професор Степан Мельничук, ставши штатним викладачем кафедри комп’ютерних систем і мереж, з 15 лютого виконує «на громадських засадах». З юридичної точки зору комбінація настільки сумнівна, що наказ при призначення Степана Васильовича в.о. директора інституту – при живому директорі – начальник відділу кадрів ЧНУ Наталія Яценюк візувати відмовилась. Але рішенню все рівно дали хід.

Ситуація до болю нагадує казус екс-міністра освіти Івана Вакарчука, який протягом 3 років у якості «запасного аеродрому» тримав для себе вакантною посаду ректора Львівського національного університету. Проте Іван Олександрович після першого Майдану не додумався до схеми, яку 10 років по тому після другого Майдану втілив його колега-фізик Олег В’ячеславович: реально і формально сидіти на двох стільцях відразу.

З подібними порушеннями Олег Ангельський обіймав і попередню керівну посаду – впродовж 5 років, до листопада 2018 р., всупереч закону «Про освіту» поєднуючи посаду директора Інституту фізико-технічних наук і завідувача кафедри кореляційної оптики. На що мовчазну згоду не міг не давати інший представник «фізичного лоббі» університету, колишній ректор Степан Мельничук – чиїми руками у 2019-му Олега В’ячеславовича вдруге протягнули на керівну посаду.

Перестраховка в.о. ректора зрозуміла: в разі поразки на виборах 25 квітня Олег Ангельський, нічим не ризикуючи, повернеться на позицію директора інституту. Такою перспективою спонукаючи Степана Мельничука всебічно підтримувати його кандидування, адже лише перемога Олега В’ячеславовича в якості «призу» гарантуватиме Степану Васильовичу перехід з двозначного статусу «в.о.» – в повноважний статус директора.

В якості гарантій зі свого боку, ще чинний ректор Степан Мельничук без конкурсу, порушуючи закон «Про наукову та науково-технічну діяльність», призначив доньку свого наступника Аллу Ангельську на посаду начальника Науково-дослідної частини Чернівецького університету. Переведення і призначення на керівний пост відбулось у рекордний термін 29 січня – через день після публікації наказу міністерства про покладання обов’язків ректора ЧНУ на її батька, Олега Ангельського, який через конфлікт інтересів не міг би здійснити цю оборудку сам. Тож зробив це руками фактично відставленого ректора.

Політичне лоббі кандидата

Відставка Степана Мельничука напряму пов’язана зі зміною порядку обрання ректора університету, прописаному в законі «Про вищу освіту», що був прийнятий у 2014 р. Згідно положень закону, ректор обирається не Вченою радою, а всім науково-педагогічним і частиною студентського колективу навчального закладу, що передбачає проведення активної агітаційно-виборчої кампанії, ефективність якої прямо залежить від контролю над адміністративним ресурсом. Отримавши до нього доступ, Олег Ангельський за 2 місяці з периферійної фігури перетворився на головного претендента на пост ректора ЧНУ.

З іншого боку, форсоване просування Олега Ангельського пов’язане з президентською кампанією. З огляду на вірогідну поразку Петра Порошенка 21 квітня і наступні зміни в коаліційному Уряді та Міністерстві освіти і науки, перед партійним лоббі «Народного фронту» стояла задача всебічно задіяти власний міністерський ресурс – доки партія Арсенія Яценюка ще може ним розпоряджатись. Задача-максимум: провести ректорські вибори достроково, у зручній політичній обстановці; завести в кампанію і в найкоротші терміни «розкрутити» свого кандидата; посприяти його перемозі і ще до присяги нового Президента затвердити ректора на посаді.

Медійна «розкрутка» Олега Ангельського розпочалась ще в січні 2018 р., коли мер Олексій Каспрук вніс кандидатуру науковця до складу виконавчого комітету Чернівецької міської ради. Прізвище директора ІФТН місяцями світилось на шпальтах лояльних видань, а з початком ректорської кампанії за Олега Ангельського ведеться неприхована агітація на телеканалі ТВА і в мас-медіа, близьких до Блоку Петра Порошенка і народного депутата Максима Бурбака. Оригінальним свідченням його підтримки стало і маніпулятивне дослідження, згідно якого Олег Ангельський уже в лютому лідирував серед потенційних кандидатів на пост ректора ЧНУ.

Можемо лише здогадуватись, хто і в який спосіб провів це «анонімне» опитування – і чи мав до нього відношення Центр соціологічних досліджень ЧНУ, пов’язаний з екс-керівником фракції «Фронту змін» у Чернівецькій обласній раді Ярославом Курком*. Однак політичне забарвлення університетських виборів стало зрозумілим із самим фактом проведення опитування, за яким почала проявлятись класична політична кампанія. Непрямий підкуп виборців через преміювання, використання адмінресурсу для прихованої агітації на кафедрах і факультетах, медійний PR і війна компроматів, створення цілого виборчого штабу з політтехнологами, спічрайтерами і персональними фотографами – виходять далеко за межі рутинної університетської події – і наводять на питання про вартість і тіньові джерела фінансування виборчої кампанії кандидата.

Якщо кампанію проректора Романа Петришина підтримує його син, підприємець і депутат Чернівецької міської ради від «Народного контролю» Ярослав Петришин – то пояснити фінансування дороговартісної кампанії Олега Ангельського по-іншому, ніж поєднанням політичних грошей «Народного фронту» та адміністративного ресурсу, неможливо. Останній у роботі в.о. ректора відіграє ключову роль: інакше, як підкупом виборців, не вдається кваліфікувати одноразову виплату премій працівникам університету після гучної обіцянки Олега Ангельського «в короткі терміни збільшити зарплату всім викладачам та науковим співробітникам».

Про походження ж бюджетних сум, якими в.о. ректора університету оперує у своїй агітації, Олег Ангельський говорить відкрито – додаткові 3 млн. грн. на ремонтні роботи у студентських гуртожитках будуть виділені Міністерством освіти за сприяння депутатів від «Народного фронту» Максима Бурбака і Миколи Федорука. Що дозволяє говорити про традиційний для українських виборів ручний перерозподіл бюджетних коштів в інтересах потрібного кандидата. А у випадку Олега Ангельського – лише про обіцянку такого розподілу, на виконання якої в чинного міністра Лілії Гриневич майже не залишилось часу.

* Після офіційного міністерського затвердження кандидатів на посаду ректора ЧНУ 18 квітня Ярослав Курко підтримав висування Романа Петришина.

Святослав Вишинський — спеціально для «Буковинського центру»

Comments

comments

Коментарі
  • Всю університетську верхівку треба люструвати та розпустити на всі боки. Зробили з універу колгосп “Тихе життя”.

  • А що були премії?

    пан Ангельський інститутом не тямить керувати, а універ угробить. Сидів би собі, хвалився дутим гіршем на пару з Ушенком, і не ліз куди не треба. За п’ять років його директорства крім закулісних інтриг, самовихваляння, підлості, нічого путнього я там не побачив.
    А ще час від часу гульки під верховенством Зенкової роблять, Мабуть Марусик пора не пенсію.

  • Залишити відповідь

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

    Щоб додати фото у коментар, необхідно в текст вставити ссилку на фото.

    10 мільйонів за культурні руїни

    Останні новини