Міська рада із секретарем. Чи знімуть Каспрука?

Можливі сценарії розвитку подій у Ратуші після обрання секретаря

Напередодні голосування за секретаря Чернівецької міської ради інтрига навколо питання поступово розсіюється.

Висуванець «Народного контролю» Ярослав Петришин, підписавшись за розгляд кандидатури «Рідного міста», негласно поступився Василю Продану – обрання якого чи на сесії 26 жовтня, чи на позачерговій сесії в кінці жовтня або в листопаді-місяці – справа техніки. Депутатський консенсус є, а значить набагато важливіше питання – як заживуть у Ратуші після нового секретаря?

Вимальовуються три сценарії розвитку подій:

1) Оптимістичний: мер Олексій Каспрук переступає через власні амбіції і через «не хочу» тисне руку новообраному секретарю – чернівецький міський голова і Чернівецька міська рада почнуть співпрацювати.

2) Песимістичний: Олексій Павлович, не справившись із емоціями, «закриється у своєму кабінеті» (дослівний прогноз наближеної до мера особи) – і відчайдушно «зап’є» (дослівний прогноз віддалених опонентів). Самоусунувшись від влади і депутатів.

3) Реалістичний: найвірогідніше Олексій Каспрук продовжить конфронтацію і підніме градус протистояння в сесійній залі – на що у свій спосіб відгукнеться Василь Продан як секретар.

Слід не погодитись із висновками Михайла Шморгуна, озвученими у статті «Політична рокіровка: чому Продану не варто ставати секретарем?» – стосовно применшення ролі Василя Сафроновича як неформального комунікатора в разі обрання на публічний пост секретаря. Технічна посада якраз і дозволить Продану ефективніше виконувати роль тіньового диригента в Ратуші.

Переступивши владний бар’єр, лідер «Рідного міста» відійде в тінь – публічне протистояння між мером і секретарем у президії неможливе і, зрештою, несолідне. Крім того, в новій політичній ролі Продан сам уникатиме зауважень і критики влади, частиною якої він став. Нарочито демонструючи компромісність, функцію публічної критики секретар передасть колегам по фракції – найперше Віталію Михайлішину, який як кандидат на посаду мера у 2020 р. набиратиме очки в затяжному протистоянні.

Василь Продан тихо зачищатиме для нього плацдарм, виконуючи роль посередника між владою і депутатами. Як посадовець, він більше не даватиме політичних прес-конференцій – делегуючи цю функцію Віталію Михайлішину, Ростиславу Білику, Володимиру Бешлею, які з 2015 р. є головними спікерами «Рідного міста». Відкрито посідаючи владне крісло, Продан зникне з поля зору – менше говоритиме вголос, і водночас контролюватиме хід справ у Ратуші.

Попри побоювання опонентів, за «двоєцарствія», при всій антипатії сторін, міському голові не загрожує відставка. На посаді мера Продану вигідний Каспрук, який як голова виконавчої гілки несе всю відповідальність за Чернівці – в першу чергу, за виконавчі провали. В такій конфігурації реальна влада належатиме «Рідному місту», формальна – приписуватиметься «Народному фронту». Усвідомлюючи декоративну роль англійської королеви, Максим Бурбак розхитує ситуацію на перевибори – адже компроміс із депутатами рівноцінний його поразці.

З огляду на особливості психотипу, Каспрук зручний і вигідний як груша для биття і весільний генерал в одній особі – та в силу того ж психотипу і серед «своїх», і серед «чужих» постійно опиняється в цій ролі. Якщо Олексій Павлович не стане самостійним суб’єктом і не почне маневрувати, то надовго застрягне між двох вогнів Продана і Бурбака. З цієї ситуації може вивести лише ставка на власні сили (яких у Каспрука нема).

Це значить, що законнообраному міському голові доведеться йти на компроміс, інакше він сам опиниться в «ізоляції», із якої дострокове припинення повноважень виглядатиме як бажана цикута – чи спосіб вийти сухим із води. Марні сподівання: цього шансу мерові не подарують. У крайньому разі нестійкого Каспрука доводитимуть до політичного самогубства – добровільного складання повноважень, визнання власної неспроможності і передачі влади регенту (тирану).

Через наглядові ради, депутатський корпус і виконавчий комітет повноваження Каспрука будуть поступово обмежуватись. Опозиційна більшість у Ратуші перейде від стихійної до системної критики комунальних підприємств і міських управлінь, голосуватиме за догани і звертатиметься до мера з вимогами стратити (звільнити) неугодних посадовців. Обранці будуть періодично мітингувати під радою, оскаржувати кадрові призначення в суді – і одну за одною накопичуватимуть рішення про недовіру – однак не припинятимуть повноважень міського голови.

Олексій Павлович передбачувано – упиратиметься. Відтак відповідальність і за політичну конфронтацію, і за господарські провали лягатиме на нього особисто. Логіка «Рідного міста» зведеться до простої формули: «Якщо ми влада – давайте порулити. Якщо не даєте – відповідайте за все самі». В ситуації контрольованого хаосу рейтинг Михайлішина, як і його публічність, зростатимуть на критиці Каспрука. У свою чергу, рейтинг Каспрука буде бережно нищитись до виборів міського голови 2020 р. Раніше – йому просто не дозволять піти.

Святослав Вишинський 

Джерело: БукЦентр