Таємниця одного розстрілу (Чому в Чернівцях досі радянська влада)

16.09.2016

prapor-srsr

Остання розстрільна справа з політичним підґрунтям у Чернівцях була відносно недавно. У 1978 році. В актовому залі заводу  «Легмаш»(на вул. Головній) судили членів ОУН (принаймні так  про них говорили, на цьому наполягали). Одного з них засудили до вищої міри покарання – розстрілу. Іншим дали великі терміни: від 10 до 15 років.

З цього зробили велике шоу. Процес проходив щодня, протягом тижня по кілька годин. Публікації та телесюжети були частиною цього шоу. Один з буковинських журналістів написав тоді свою зіркову статтю, яка багато в чому визначила його кар’єру. Писав він наступне:  «На лаві підсудних була не тільки жалюгідна купка оунівських вбивць. Перед судом постав український буржуазний націоналізм у всій своїй потворі. Його отруйна антигуманна ідеологія». Це був стрижень статті. Головна і ідея, і мета. Описувалася канва справи.  Репліки підсудних, які ЧОМУСЬ ніби навмисно підсилювали свою провину тим, що розповідали якісь  шокуючі подробиці, не упускаючи жодну з деталей, яка могла б зіграти ПРОТИ них. Особливо в цьому вправлявся один з підсудних, якого автор називає найбільш огидним злочинцем. Той підсудний постійно підкреслював свою належність до ОУН, і говорив щось відверто кровожерливе.  І саме він, о, чудо, отримав найменший термін.  Наприкінці, після оголошення  розстрільного вироку для одного з групи підсудних, автор пише: «Вирок схвально зустрінутий громадськістю міста і області». Фінальна фраза у сталінському дусі.

 Такою була остання відрижка сталінщини і післявоєнної жорсткості у місті, де все вже жило іншим.  Жило життям, а не смертю, чи пошуком зради й ворогів.

Для того, щоб перевершити інших, треба підстрибнути не так само, як інші, а трішки  вище. Статтю чернівецького автора  помітили, було кілька републікацій, й нарешті її надрукували у республіканському збірнику «Пост Ярослава Галана». Де, до речі, зняли ту останню фразу про «схвалення». Після цього всього автора став лауреатом, редактором етс.

У сімдесяті-вісімдесяті роки було відносно  мало політичних справ. Тим більше у Чернівцях. Але дві-три-п’ять на рік траплялися. Трохи частіше траплялися з’їдання чужих доль і кар’єр під політичним соусом.  Саме тому сімдесяті і вісімдесяти роки не будуть згадувати у Чернівцях ще довго.

Робитимуть вигляд, що це нудно, нецікаво. І треба не займатися дурницями і щось там пригадувати, а негайно провести декомунізацію, зняти таблички, довести до «офігенія» таксистів.  Хоча, насправді, дуже цікаво. Повірте, немає більш розширюючого обрії заняття, аніж читання справ КДБ, де фігурують знайомі прізвища (і не у якості підсудних).

Ну й нарешті, скажу: цією невеличкою статтею відкриваю цілу серію із публікацій з історії сімдесятих вісімдесятих-дев’яностих  років у Чернівцях. За правилами, які для себе встановив, такі публікації мають поєднувати статтю і публікацію тих часів. Хоча якраз цей раритет не хотів републікувати, а дати уривками. На ній відгук і великої крові, і великої пропаганди світової бійні. І надто багато там написано поміж рядками. А, на жаль. На жаль, мало хто  вміє читати поміж рядками. Але правило є правило, і краще винятків не робити. Щоб люди відчули, як це озвучувалося, як відбувалося. Почав цією історією про розстріл, чесно кажучи тому, щоб не попрікали дрібними темами. Для Чернівців сімдесятих, це, справді, було щось виняткове.

Щодо другої частини назви статті. Радянська влада не забула автора цієї статті про розстріляних ОУНівців, і власне автора багатьох статтей на схожі теми. Які може пахли вже не кров’ю, а слізьми та нарами.   І не так щедро, але осипала благами.  Але, що важливо,  не забуває досі)) Нещодавно йому встановили меморіальну дошку за  присутності мера (це Володимир Пелех, може хтось вже здогадався). Зробити таке, звісно, могла тільки радянська влада. Жодна інша.

Сергій Воронцов, vkursi.com

hazeta

Коментарі
  • А син розповідав, що батько патріотом був. Гидко читати як про патріотів України розстрілювали, а журналіст смакував вироком ніби просто п’є собі каву

    • Папа прислуживал чтобы хорошо жить, на курортах за границей отдыхать, квартиру хорошую иметь.

  • Прочитал статью с большим интересом. Считаю, что все депутаты принципиально должны проголосовать за снятие памятной таблички Пелеху. Объясню свою позицию.
    Улицы без разбора переименовывают, а холуев коммунистического режима в табличках увековечивают ?!

  • Так и сынок такой же )))) Не так давно решил хунвейбином стать, на квартиру какого то больного старика отморозков натравить . Может его квартирка приглянулась ?

  • Вспомните как этот … на сайт жалобы в милицию писал. )))))

  • табличку депутаты должны снять ! Кто проголосует против – фамилии напечатать шоб народ знал героев

  • В принципі – діти за батьків не відповідають. То треба судити про “дітей” по їхнім справам, а вони є

  • я шото не поняв , вадєчка в себе аватарку на мопедіку з прапором УПА тримав майже два роки! ЦЕ ШО ЗА РЯЖЕНЕ … ТАКЕ??????

  • Пелехи, конечно хамелеоны еще те. Но в 79г. цыничные бендеры получили заслуженную награду.

  • Можна сказати, що час тоді був такий і для того, щоб вижити треба було, або стати часткою того режиму, або стати ворогом народу. Вважаю, що засуджувати нікого не маємо права, але … вішати меморіальні дошки людині, яка дуже ладно пристосувалася до комуністичного ладу – це вже занадто

  • Думаю,стоит поставить петицию о снятии таблички данному персонажу. На мой взгляд, таких персонажей в истории СССР было слишком много. Помните слова Довлатова “четыре миллиона доносов Сталину кто писал?” … так вот писали такие вот “пелехи”. Как правильно кто-то подметил – делали ради собственной корысти, чтобы быть обласканным властью, получить титул…должность…материальные блага.
    Вот такие вот малодушные никчемные людишки уничтожали смелых,способных, талантливых патриотов нашей Родины. Памятную табличку ставят человеку,который приносил пользу городу. И ставят ее для потомков, чтобы подрастает поколение могло брать пример с личности. А здесь какой пример для подражания?! Сожри ближнего ради собственного благополучия?… Напиши донос на соседа и получи путёвку на море?!
    Однозначно, этот вопрос нельзя оставлять без внимания.
    Копайте дальше и не останавливайтесь. Нельзя делать героями трусливых и подлых людишек.Оглянитесь вокруг и вы увидите, что все происходящее в последние годы – результат массовой манипуляции.

  • Послушайте добрый совет- сделайте это юридически грамотно. Без глупостей и вандализма. Как многие помнят, на театральной площади была варварски уничтожена звезда Ани Лорак. Заметьте, площадь постоянно находится под камерами наблюдения. И при этом правоохранительные органы не установили личности вандалов.О чем это говорит? Говорит о том, что вандалы действовали с негласного одобрения властей. Власть покрывала действия хулиганов.
    В данном случае, власть может пойти на провокацию и обвинить любого оппозиционера в хулиганских действиях. Поэтому крайне важно действовать в юридической плоскости и не переступать закон. Только таким методом можно добиться справедливости и законно снять этот позор. Других вариантов нет – эта временная власть слишком труслива и лжива. Нет смысла соревноваться с ней в подлости – здесь они победители. Бейте их правдой и гласностью и вы победите.

    • Все місто знає, що “зірку” Лорак з площі поцупила свободівська екс-депутатка Калмикова (при цьому “зірка” затятого регіонала Табачника лишається недотоканою) , яка також є авторкою самовільного розфарбування левів біля ОДА. Але чому немає жодного публчного звернення з цього приводу? Що зробила меріяя, поліція, адже це комунальне майно?
      Щодо дошок та вулиць компартійців (Пелех, Каспрук …) то треба зробити все у відповідності до Закону – підстави є. Декомунізація!

    • Ой-ой, хто би варнякав, а хто би помовчав! Бо серед тих, хто рве на собі сорочку за рідне місто чимало колишніх комуняк, починаячи з самого продана

  • Каспрука улицу однозначно переименовать! Закон должен быть единым для всех.Долой двойные стандарты!

  • “..зайши в хату Робізона…Савчук виніс із хати грудну дитину і простягнув мені.. Я кинув немолвля на землю и наступив йому на шию..”

    Ну, пипец, у вас герои “новой – старой Украины”! Большие “любители” евреев. Ну вас всех нафиг, уж лучше Romania Mare!

  • Залишити відповідь

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

    Щоб додати фото у коментар, необхідно в текст вставити ссилку на фото.

    Як вигадують кримінальні справи