Звернення журналіста Савіка Шустера до українців

«Після програми “Шустер LIVE” 13 лютого 2015 року, в основному присвяченій домовленостям “Мінськ-2″, мовник нашого прямого ефіру, Телеканал “24” оприлюднив заяву у зв’язку з тим, що численні глядачі були обурені антиукраїнськими словами ненависти, вимовленими російським журналістом і громадським діячем Максимом Шевченком. Таким, як він, не повинен надаватися український ефір, впевнені глядачі. Телеканал “24” поділяє цю позицію.

Упевнений, що серед глядачів були люди, які втратили у війні проти Росії та терористів рідних та близьких. Розумію обурення, але не згоден з тим, що треба заборонити українцям чути голос ворога.
Я не пишу відповідь глядачам або телеканалу “24”, а закликаю всіх нас до розмови: вважайте це відкритим листом.

7 січня в Парижі джихадисти – так зараз в європейських та американських ЗМІ називають людей, що вбивають в ім’я Бога і його Пророка Мухаммада, брати Куаші розстріляли 11 наших колег, художників та редакторів сатиричного тижневика “Чарлі Ебдо”.

9 січня вбивці, брати Куаші, захопили друкарню в невеликому містечку на північ від Парижа та взяли в заручники одного з її працівників. Сили поліції готувалися до штурму. За мить до розв’язки, паризький журналіст телеканалу BFMTV Igor Sahiri додзвонився до одного з братів, Шерифа. “Ми – не вбивці, ми захисники Пророка!”, вигукнув той у прямому ефірі. Безсумнівно, це інтерв’ю образило почуття рідних та близьких загиблих від рук терористів. Але у суспільства в цілому не виникло питань до журналіста: в черговий раз ми всі зрозуміли за що вбивають та вмирають такі, як Куаші. Інтерв’ю миттєво розійшлося по світу з заголовком “Паризький вбивця Шериф Куаші перед смертю дав інтерв’ю телебаченню”.
Слова Куаші НЕ остудили європейців, навпаки, мільйони, на чолі зі своїми лідерами, вийшли на численні площі з плакатами і пов’язками “Я – Чарлі”.

Ви ж пам’ятаєте звідки коріння такої позиції. Навесні 1940-го, коли нацистські власті наказали всім євреям окупованій Данії надіти пов’язки з жовтою зіркою Давида, король Данії і всі члени його родини вийшли із зіркою Давида на грудях, і більшість народу послідувало їх прикладу. Нацисти були змушені скасувати наказ. Якщо б я жив і працював у той час і існували б сьогоднішні технології, я б безсумнівно запросив у прямий ефір короля Даніі Крістіана Х та Йозефа Геббельса, пропагандиста ідеї расової переваги. Я б демонстративно потиснув руку короля, але не нациста. Це якби …

За 10 років війни в Афганістані, з 1979-го по 1989, я пропрацював репортером на стороні афганських муджахедов в цілому 36 місяців. Я хотів зрозуміти за що вмирають і вбивають афганці. Мої репортажі публікувалися скрізь, у тому числі в Радянському Союзі, завдяки “Радіо Свобода”. КДБ мене зненавиділо і ненавидить досі. Думаю, що слова муджахедов в моїх репортажах ображали почуття рідних та близьких загиблих радянських солдатів. Але люди повинні знати за що влада посилає молоде покоління вмирати та вбивати.

Українці воюють за те, щоб ними не керували такі як Володимир Путін чи Максим Шевченко. Слова ворожнечі, вимовлені Путіним або Шевченко в прямому ефірі, об’єднують або розколюють Україну? Я переконаний: об’єднують, так само як Францію об’єднали слова Куаші.

Ми стверджуємо сьогодні, що Сполучені Штати та Європа занадто пов’язані війною проти “Ісламської Держави”, щоб реально допомагати Україні в її війні. Давайте подумаємо. Там, в Іраку і Сирії, і у нас в Донбасі йде війна за європейські цінності: за права людини, за права громадянина, за справедливість. Фундаменталісти “Ісламської Держави” публічно мучать та страчують патріотів цих цінностей, те ж саме роблять фундаменталісти “Новоросії”. Французи та англійці шоковані тим, що їхні співгромадяни, виховані в французького і англійських дитячих садках та школах, пішли воювати проти європейських цінностей і перетворилися на мракобісів. Але їм не забороняють говорити, тому що кожне ними вимовлене слово переконує нас у тому, що краще померти, ніж жити за їхніми законами. Хіба ми не шоковані тим, що творять в Донбасі мракобіси, народжені в Україні? Хіба ми хочемо жити при диктатурі закону Путіна чи Захарченко? Хіба ми боїмося їх слів, а тим більше Максима Шевченка?
В Європі немає смертної кари. Це цивілізаційний вибір. Людина не має права поставити себе на місце Бога і відняти життя іншого.

Свобода слова – теж цивілізаційний вибір. Так, ми можемо заборонити “слова ненависті”, але ми ніколи не втілимо в життя це правило в прямому ефірі. Ми перервемо або вимкнемо людини тільки після того, як він виголосить такі слова. Тоді треба заборонити прямі ефіри, але це означає перейти в систему цінностей сьогоднішнього Кремля.

ЗМІ як четверта влада – теж досягнення європейської цивілізації. Народ повинен знати правду. Для журналіста позбавлення людини слова рівноцінно поверненню смертної кари для судді. Така моя позиція».