Чи був Євромайдан переворотом: Остап Дроздов

Відомий журналіст зі Львову Остап Дроздов(на фото)  написав черговий текст, який не позбавляє розуму, а заставляє думати. Провокативний текст. Текст Остап Дроздов для  ua.112.ua 

Чи був Майдан державним переворотом? Кожен третій громадянин України вважає: так. Я б не поспішав звинувачувати ці 31% населення. Справа не в тому, що ці люди воліють повернути назад “бідненького Януковича”, якого буцімто незаконно скинули. Ні! Ці люди в такий провокативний спосіб оцінюють “нову владу”. Вони неспроста вважають, що після Майдану було захоплено владу тими, хто не відповідає вимогам Революції. А хіба це не так?

Різниця між революцією і переворотом – у глибині та незворотності перетворень. Революція – це тривалий, масштабний процес, який призводить до глибочезних, фундаментальних змін у житті суспільства й держави. Тоді як переворот – це просто зміна влади в сумнівно-легітимний спосіб. Якщо відкинути всі емоції й обирати між революцією та переворотом – то чим був наш Майдан? Моя відповідь така: Майдан творив революцію, а партійні вожді використали її як переворот.

Ця третина населення, яка в опитуванні “Демократичних ініціатив” назвала Майдан державним переворотом, насправді повинна спровокувати всю країну на всеохопну ревізію, що ж відбулося в той момент, коли народне повстання, йменоване Революцією Гідності, почало формалізуватися політично. А відбулося ось що. Владою стали ті, кого засвистував Майдан і ким він був тотально незадоволений.

Систему втікача-Януковича очолив Турчинов, підтримка якого на той момент коливалася в межах 0,2-0,4%. Усю повноту влади отримала партія “Батьківщина”, яка піддавалася нищівній обструкції на Майдані за те, що являла собою класичний приклад олігархічної моделі. Прем’єр-міністром став Яценюк, якого майданівці завзято тролили поганялом “Кулявлоб”.

Новий після-революційний уряд сформовано за квотним принципом, який разюче суперечив вимогам розстріляної Революції. До уряду увійшли члени ВО “Свобода” – партії, яка найбільше розчарувала майданівців, позаяк повністю дискредитувала поняття радикалізму. Вперше за всі роки незалежності в уряд увійшли люди Тягнибока – антигероя Майдану, кілька разів посланого на три веселі букви рішуче налаштованим натовпом.

Важливе інше. Зразу після Майдану до влади прийшли ті, хто 21 лютого офіційно домовилися з Януковичем. Чомусь усі забули, що коли в центрі столиці на бруківці лежало понад 70 трупів майбутньої Небесної Сотні, “опозиційні троєцарі” власноруч поставили свої підписи під документом, який нікуди не дівся.

В “Угоді про мир” з Януковичем чорним  по білому було прописано кілька ключових речей, які на людських смертях собі виторгували “опозиціонери”. А саме: протягом 48 годин мав сформуватися “уряд національної єдності” з числа Партії регіонів, “Батьківщини”, “Удару” і “Свободи”. У парламенті мала з’явитися змішана коаліція. Обмеження диктаторських повноважень Януковича мало тривати включно до вересня 2014 року, а самі вибори нового президенти – не пізніше грудня 2014-го.

Після тієї масакри, яку пережив Майдан, “опозиціонери” подбали про свої квоти в змішаному уряді, а також благословили Януковича на посаді до кінця року. Взамін за свої місця в коаліції та уряді “опозиціонери” зобов’язувалися за одну добу здати міністру Захарченку всю зброю майданівців, звільнити всі захоплені адмінспоруди й повернути туди “смотрящих” Януковича. Це був її план – план “нової влади”, яку ми зараз маємо на печерських пагорбах. Треба прямо сказати: Майдан привів до влади своїх зрадників. А далі нема потреби перераховувати, що сталося в прискореному темпі. Всі стовпи режиму Януковича безперешкодно покинули країну (що дало змогу “свободівцям” пізніше купляти фешенебельні готелі). Бізнес-структури сім’ї Януковича успішно діють досі. Доказова база розстрілів Майдану знищена, а значить ніхто ніколи не буде покараний.

Не пройшло й трьох місяців, як уряд Яценюка знайшов спільну мову на 3 млрд грн з фірмами Юри Єнакієвського по освоєнню “кіотських грошей”. Свободівський міністр екології Мохник хотів 1 млрд грн без тендерів виділити фірмі все того ж Єнакієвського. Не минуло й 40 днів після похоронів Героїв Небесної Сотні – як новоспечеий патріот України Коломойський отримав 20 млрд грн на рефінансування своєї банківської імперії. Президентом України став Петро Порошенко – сьома найбагатша людина, яка обіцяла швидке закінчення АТО і 1000 грн у день кожному солдатові. “Системні зміни” пішли повним ходом… Чи був Майдан державним переворотом? Для людей, які могли не повернутися додому з мирного протесту, – це питання звучить образливо. Для них Майдан був справжньою Революцією, яку вони сповна прожили кожною своєю мембраною.

Але для політиків, які посіли місця, що неочікувано звільнились, усе виглядає дещо по-іншому. Вони вперто “примазуються” до Майдану – і ніхто їм не хоче нагадати, що 21 лютого за сепаратні домовленості з тираном вони були прогнані з Майдану. 21 лютого – це їхній останній день перебування на Революції Гідності. Тому їхнє покладання лампадок до місць розстрілів – це цинізм. Бо жоден убитий герой не міг би підписати мир з Януковичем. Жоден. Ні за яких обставин. А майбутня “нова влада” – змогла. І підписала. І щиро вважала, що Майдан робить фатальну помилку, вимагаючи негайної відставки диктатора. Цікаве питання: а чи не тому вона й стала “новою владою” – що могла домовлятися з “попередньою злочинною”?