Рейтинги по 202-му округу. Інститут Маковецького

10.10.2014

Тема дослідження: Вимірювання рейтингів партій та кандидатів в народні депутати в одномандатному виборчому округу №202 ( Кіцманський, Вижницький, Путильський та частина Сторожинецького району Чернівецької області) на позачергових виборах до Верховної Ради України 26 жовтня 2014 року.

Аудиторія дослідження: населення виборчого округу віком 18 років і старші.

Метод дослідження: Особисте формалізоване інтерв`ю, згідно з опитувальником.

Вибірка дослідження: Багатоступенева, з квотною вибіркою за віком і статтю на останньому етапі.

Вибіркова сукупність: по 250 осіб в кожному з чотирьох районів округу. Загалом в окрузі опитано 1000 респондентів.

Помилка репрезентативності дослідження: Не більше 3%, для значень близьких до 50%.

Дослідження проводилось: з 3 по 9 жовтня 2014 року

При підрахунку зведеного рейтингу по округу загалом, застосовувались коефіцієнти, які були розраховані відповідно до відношення кількості виборців в кожному з районів округу до загальної кількості виборців в окрузі. Путильський р-н- 10,8%, Кіцманський р-н- 31,6%, Вижницький р-н- 26,0%, Сторожинецький р-н- 31,6%

Рейтинги партій

“Блок Петра Порошенко” (В.Кличко, Ю.Луценко) –25,8

Радикальна партія Олега Ляшка (Олег Ляшко) –17,1

Політична партія “Народний фронт” (А.Яценюк, О.Турчинов)- 12,0

ВО “Батьківщина” (Юлія Тимошенко) –10,6

ВО “Свобода” (Олег Тягнибок) – 5,5

Об`єднання “Самопоміч” (Андрій Садовий) –4,5

Політична партія “Громадянська позиція” (Анатолій Гриценко) –3,7

Політична партія “Правий сектор” (Дмитро Ярош)- 2,2

Політична партія Сергія Тігіпка “Сильна Україна”- 1,4

Комуністична партія України (Петро Симоненко)-0,8

Політична партія “Опозиційний блок” (Юрій Бойко) –0,2

Не визначились –16,2

Рейтинги кандидатів – мажоритарників

Рибак Іван Петрович (партія “Блок Петра Порошенко”)-19,6

Карлійчук Микола Миколайович (самовисування)- 12,8

Філіпчук Василь Олександрович ( “Громадянська позиція”(А. Гриценко))- 8,5

Фищук Олександр Георгійович (партія “Народний фронт”) -8,4

Маковецька Інга Степанівна (Радикальна партія Олега Ляшка)- 8,1

Філіпчук Георгій Георгійович (ВО “Батьківщина”)-6,7

Маковей Андрій Дмитрович (самовисування)-2,4

Гнатишин Володимир Іванович (самовисування)-2,0

Собко Микола Степанович (самовисування)– 1,4

Терновецький Степан Іванович (самовисування)-1,3

Ткачук Василь Миколайович (самовисування)-1,3

Федорович Франц Карлович (партія Сергія Тігіпка “Сильна Україна”)-0,8

Чобан Емілія Петрівна (партія “Блок лівих сил України”)-0,5

Думенко Тарас Петрович (самовисування)-0,4

Чоботар Роман Романович (самовисуванець)- 0,1

Не визначились– 25,8

Коментарі

брехня, явна заказуха Рибака

Відповісти

вибори покажуть))) рейтинги не так вже впливають на настрої виборців зараз. тим більше у сільських округах. нема за чим брехати. швидше за все – реальність. Для когось гірка)))

Відповісти

http://sharij.net/3349

Відповісти

Прочтите , всё же ясно, чего не думаете,
почему мы лохи?

Відповісти

НЕ вірте рейтингам . вірте собі і рівню життя.

Відповісти

Украинский политолог Виктор Пироженко в интервью «Свободной Прессе» говорит, что нынешним властям удалось направить все недовольство народа на внутренних и внешних врагов, поэтому они могут не бояться провалов в экономике.
– У людей просто нет выбора. Из всех действующих политических сил Порошенко выглядит наиболее вменяемым. Война на Востоке все меньше пользуется популярностью. Возвращаются солдаты, в том числе пленные, которые много рассказывают о том, что там происходит. На этом фоне перемирие выигрышно смотрится и поднимает репутацию Порошенко. Обратите внимание, что все кандидаты, которые делали ставку на конфронтацию, продолжение войны, начали понемногу смягчать свою риторику. Мотивы, по которым люди будут голосовать за партию Порошенко, те же, что привели к его победе на президентских выборах. Люди устали от последних событий и надеются, что все это поскорей закончится.
«СП»: – Но обычно ухудшение экономической ситуации приводит к разочарованию властью, почему на Украине этого не происходит?
– Разочарование, безусловно, должно было прийти. В обычной обстановке повторилось бы то, что было в 2005 году после «Оранжевой революции», когда люди полностью разочаровались в новой власти. Но сейчас этому помешала удобная возможность развернуть патриотическую пропаганду и найти внешнего и внутреннего врага. Сначала это была борьба против сторонников федерализации, против несогласных с путчем, а после крымских событий – против России. Еще до начала волнений в Донбассе, после потери Крыма, в украинских СМИ активно тиражировали новости о российских диверсантах, лазутчиках, которых каждый день, якобы, задерживали правоохранители. Плавную потерю иллюзий от взятия власти олигархами, от ухудшения экономического состояния и падения уровня жизни удалось компенсировать спекуляциями на антироссийских чувствах и лозунгах.
Что будет дальше – неизвестно. Дальнейшее падение уровня жизни может и не привести к прозрению. Это чисто психологический компенсаторный механизм. Люди не могут жить без веры во что-то. Второй раз за десять лет их иллюзии жестоко подрываются, и они вынуждены искать опору. В нашем случае такой опорой стала национал-радикальная пропаганда, элементы бандеровской психологии и антироссийских настроений. Дальнейшее ухудшение экономической ситуации может привезти только к усилению этих настроений. Показательно, что большая часть населения одобряет «мусорные люстрации», когда неугодных политиков засовывают в мусорные баки. Потеря Крыма и война в Донбассе, которые подаются, как происки врагов, канализировали энергию разочарования. Если бы всего этого не было, если бы майдан не сделал ставку на радикальную националистическую идеологию, сейчас мы наблюдали бы повторение 2005 года. Но в этот раз события пошли по другому, гораздо более жесткому сценарию.

Відповісти