Вулиці рожевих мрій, дірявих доріг і розбитих ліхтарів

15.08.2014

 Не в усьому погоджуємося із автором, але, якщо йдеться про Чернівці, як про туристичне місто, воно таки потребує суттєвих реформ

 

Автор: Святослав Вишинський

 

Пішохідна зона в історичному центрі Чернівців – давня мрія городян, експертів та бізнесу. Закономірно, що ця вимога з часом трансформувалась у передвиборчі обіцянки і програми багатьох (якщо не більшості) кандидатів на посаду міського голови, проте при жодному градоначальнику ця ідея так і не була втілена, ба навіть не представлено жодного конкретного плану з виведення транспорту за межі старого середмістя. Ця ситуація актуальна і сьогодні – попри те, що і нинішній мер Олексій Каспрук, обираючись на півтора роки, давав обіцянку зробити центр Чернівців пішохідним. Навряд чи він устигне. І, судячи з усього, навряд чи навіть візьметься за це починання і просто залишить його нащадкам – до наступної виборчої кампанії. 

6594822_original

 

Наскільки взагалі реалістичний подібний задум? Досвід Праги, Львова, Івано-Франківська показує, що неможливого не буває – на все є розумні рішення за наявності розумних голів, умілих рук і творчих сердець.

Одне з бачень пішохідної зони Чернівців  не так давно пропонували у проекті «Буковинського центру» «Образ міста. Ідеї для громадського кандидата» [ http://politosophia.org/page/obrazmista.html ], проте варіантів його реалізації є чимало.На думку “Центру”, доцільно вивести транспорт з більшості старих вулиць, залишивши тільки окремі з них відкритими для автівок – як у серці середмістя, так і по його периметру. Адже крім вул. Кобилянської, можна зробити повністю або переважно пішохідними кілька кварталів – відповідно, опустивши рівень тротуарів, сформулювавши правила в’їзду і виїзду з цих зон, накресливши «коридори» для громадського транспорту.

 

Йдеться головно про найстаріші центральні вулиці і площі міста – це обєктивна вимога не лише городян і краєзнавців, але й туристичного та ресторанного бізнесу. На нагы думку , пішохідними, окрім вул. Кобилянської, могли б стати стати Центральна і Театральна площі, вул. Ватутіна, частина вул. Франка, вул. Худякова (Поштова), вул. Чайковського, вул. Руська на відрізку до греко-католицької церкви, вул. Головна від Центральної до Соборної площі (в перспективі – від вул. Гагаріна), частина самої Соборної площі, вул. Кафедральна, а головне – вся вул. Університетська. З часом до переліку можна додати площу Філармонії, а відтак і половину вул. Заньковецької. При цьому виокремляться транспортні артерії навколо центру – вул. Сагайдачного, вул. Шевченка, вул. 29 березня, вул. Українки, вул. Хмельницького. 

6328267_original

фото Прохоров

В той же час перекриття вулиць не повинно обовязково означати повну заборону на рух транспорту: як виключення, можна дозволити проїзд на обмеженій швидкості таксі, громадського транспорту і невеликих вантажівок для підвозу товарів у заклади, а також приватного транспорту власників нерухомості на перелічених вулицях або осіб, прописаних за вказаними адресами. Для цього на пішохідних вулицях жовтою або іншою фарбою кресляться дві смуги для позначення коридору для громадського транспорту, в межах якого пріоритетне право руху отримуватиме водій. 

Технічно ж допуск може запроваджуватись через картки, наліпки на склі або магнітні стрічки на визначених і внесених у спеціальний реєстр автівках, завдяки чому при наближенні транспортного засобу шлагбаум відкриватиметься автоматично. А в разі появи в межах зони несанкціонованого транспорту без наліпки або датчика патруль муніципальної міліції легко виявлятиме порушника і викликатиме евакуатор. У століття кредитних карток, сенсорних екранів і публічного Інтернету – це не фантастика і, до речі, не захмарних цін технології. Врешті, ми ж про европейське місто говоримо, чи як? Надворі скоро 2015 р., пора би й ділом зайнятись. Дехто вже почав, і доволі успішно.

 2 частина

Якщо не заважати бізнесу і громаді, багато речей вони зроблять самі. Приклад вул. Кобилянської особливо показовий – це і літні майданчики, і концептуальні заклади, і дедалі активніше вуличне життя. Адже культура й розваги можуть і повинні творитись також і у відкритому просторі – Галерея Ратуші, культурні читання і зустрічі Літературного целанівського центру це з успіхом засвідчують. Як і те, що однієї вул. Кобилянської замало, культурний простір потребує розширення на Центральну і Театральну площі, на вул. Університетську, що передбачає зміну не лише дорожного покриття, але й звукового фону цих майданчиків – найперше: музики. 

Туристична сфера пропонує відпочинок, а відпочинок, у свою чергу, передбачає затишок і самобутність. Нині досвідчений мандрівник із картою в руках може побачити Чернівці за один день, що дещо обмежує туристичні перспективи міста. А позаяк площу центру і кількість історико-культурних об’єктів збільшувати далі немає куди, то закономірно слід робити ставку на інтенсивність подій і пов’язані з ними локації – на розширення часу як альтернативу розширення простору.

6557420_original

Фото: Sylvia de Swaan

Бізнес-план Чернівців – стати місцем, в якому можна загубитись не на один і не на два, а на повні три дні без перепочинку. Чернівчанам належить мріяти і творити, і робити це частіше та наполегливіше. Якщо місто не закличе муз, то не закличе і смертних.

 

Пішохідні зони могли би маркуватись концептуальними об’єктами – як от за ідеєю Максима Дупешка: статуями відомих чернівчан у натуральну величину прямо посеред вуличок, у звично буденних місцях та незвично непафосних позах – десь поруч місць їхнього відпочинку, роботи, проживання двадцять, п’ятдесять, сто років тому. Я би не відмовився замість старої голови на вул. Головній поставити памятник юному Паулю Целану на вул. Саксаганського – як він безтурботною дитиною грає м’ячем у дворику або підлітком задумливо сидить на бордюрі, дивлячись у небо або відчинене вікно сусіднього будинку. А якщо в центрі і за найдемократичнішого бургомістра не припинять зрізати дерева – то скоро доведеться ставити і бронзові памятники почившим деревам. Місто залізних дроворубів не може не залишити по собі залізні дрова. 

original

Автор asgreen_8

 

Втім, незабаром пальне буде коштувати стільки, що більшості чернівчан доведеться пересідати із залізних коней і возів на залізні поні-велосипеди, що стане не лише питанням моди, екології чи здорового способу життя, але й банальної економії коштів. Відповідно, на пішохідних ділянках значно легше створити зручні і безпечні доріжки для велосипедистів – окресливши їх, наприклад, зеленим кольором. Ми можемо тільки помріяти, уявивши, як почистішає міське повітря, а на вулицях стане тихіше і затишніше, як приємно буде прогулятись і відпочити в середмісті, як перестануть вібрувати старі будинки – та й водії більше не будуть скаржитись на бруківку, котра, на наше святе переконання, призначена виключно для пішоходів. Відтак усі піші зони можна повністю вкрити нею на заздрість туристам і на гордість чернівчан. 

6691170_original

Заодно привести в порядок дорожне покриття в середмісті, висадити квіти і дерева, розкласти посеред вулиць лавиці – найперше на вул. Ватутіна і вул. Університетській аж до будівлі Резиденції буковинських митрополитів, перетворивши її на нову Панську, ще один культурний простір Чернівців. Переведення частини вулиць у пішохідний режим спростить ремонт підземних комунікацій,  що у свою чергу дозволить одним разом здійснити і комплексну реконструкцію, і консервацію історичного центру. 

Описаний перелік заходів стимулює малий і середній бізнес, вуличну торгівлю і вуличне мистецтво, урізноманітнить ресторанно-відпочинковий сервіс, розвине туризм і розширить пішохідні маршрути, відкриє нові можливості для творчості – а це і є головний капітал Чернівців, в який необхідно інвестувати вже сьогодні, адже дні Калинівського ринку лічені і вже зовсім не безхмарні. Проте, спостерігаючи останні місяці за «младореформами» деяких відомих чернівчан, схоже, дочекаємось, що ціна бензину звільнить місто від транспорту набагато раніше за малосвідомих городян.

 фото ЖЖ whasup

 

 

Коментарі
  • Можна з Чернівців зробити ляльку, щоб всі їздили,
    на цьому гроші заробляти. Туризм розвивати
    треба. Щоб чисто , охайно все було , красиво та культурно.

  • Треба змінитися людям . На сьогоднішній день , культура і поведінка чернівчан просто жах . Особливо дивує , як можна стояти біля смітника і кидати сміття поряд на тратуар , харкати як прокажений , і верещати як недорізаний ?

  • нічо, хай місто перетворять на Калинку до самого проспекта
    наші бізнесмени ні на що більше не здатні

  • Залишити відповідь

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

    Щоб додати фото у коментар, необхідно в текст вставити ссилку на фото.

    Як вигадують кримінальні справи

    Останні новини