Гроші як життя. Постреволюційні медичні нагадування

Від редактора: якось робив матеріал з Київського онкодиспансера, і лікар на моє зауваження, що як же наш пенсіонер зможе купити ці космічно дорогі ліки на свою жалюгідну пенсію, відповів: «Зрозумій, тут не треба гуманізму, навіть не пиши про це, ті слова будуть порожні. Тут потрібні гроші, звичайні. Для хворих гроші, – це і є гуманізм, зайві роки життя, надія на одужання. Вони є, або їх нема..»

 Усі знають про те, як гинуть люди на сході країни, численні репортажі розповідають про цю трагедію країни. Але просто поряд гинуть також, але журналісти не зніматимуть там ефектних картинок. Йдеться про тих, кому не пощастило захворіти. Зараз ситуація ускладнюється тим, що ціни на ліки стали фантастичними. В передвиборчих програмах деякі кандидати говорили про те, що місцевій владі треба допомагати хворим. На нещастя, вони дійсно потребують негайної допомоги. Особливо, коли йдеться про онкохворих.Йдеться навіть не про пільги, а про те, щоб втримати все приблизно на рівні, який був. 

Про ціну хвороби невелике інтерв’ю Альони Чорної

Головний лікар клінічного обласного онкологічного диспансеру, Заслужений лікар України, доцент кафедри онкології, обласний позаштатний онколог-координатор – Анатолій ГОНЦА на наше прохання  розповів про фінансовий аспект онкохвороб:

 Прайси життя

Через мізерне фінансування медицини, значну частину лікування хворі забезпечують своїми коштами. Говорити про конкретні цифри в онкології неможливо. Все залежить від стадії виявлення. Що стосується хіміотерапії, то за словами Анатолія Олександровича, перший квартал ц.р. хіміотерапія для хворих була на 80% безкоштовною. Зараз позначка знижується до 50%, а через місяць може бути набагато менше. На прикладі раку молочної залози, головний онколог пояснює: «Якщо виявляємо на ранній стадії, то вартість лікування може коливатися в межах 1 тис. гривень. Друга-третя стадія – лікування дороговартісне. Шість курсів – від 2-3 тис. грн. і до 10 тис. грн.. Є такі препарати, вартість яких на курс лікування складає від 50-60 тис. грн. до 200 тис. грн.. Це препарати четвертого покоління, розраховані на занедбані форми. Пересадка кісткового мозку також дороговартісна – близько 250 тисяч грн. У Європі ще дорожче.»

Ускладнюється ситуація зростанням цін на ліки. – Кажуть, що медпрепарати підвищилися в ціні на 30%. Але я дивлюся, що є такі, які зросли на 80-100%. Держава на хіміопрепарати виділила 2,5 млн. грн.. А нам треба близько 10 млн. грн.. Міський бюджет ще виділяє кошти: бл. 1 млн. грн.. В цю суму входять і кошти на дитячу онкологію, – зауважує А. Гонца.

Загалом, щоденно на прийом у онкодиспансер прибувають близько 200-250 осіб. З них – 30% госпіталізуються, іншим призначається лікуванням за місцем проживання. Як розповідає головний лікар, якщо у 1995 році на стаціонарі перебувало бл. 3 тисяч осіб, зараз, останні роки – 8,5 тис. Загалом на обліку – 19, 5 тис. буковинців, з них 120 дітей. За статистикою виходить, що кожен 45-й хворий на рак. І це тільки те, що виявили.

  Благодійники не мають зникати 

 Все необхідне обладнання для обстеження хворих у Чернівецькому обласному онкологічному диспансері є. І вже роками заклад являється лідером по обстеженню і дітей і дорослих . Не так давно для диспансеру, Фондом Ахметова було придбано комп’ютерний маммограф. Але звісно, необхідні й нові прилади. – Потребуємо обновлення маммографа, який уже 13 років працює на повну потужність; заміни кольпоскопів (прилад для обстеження шийки матки). Є проблема і з лабораторним обладнанням. Відсотків 60-70% необхідно оновити. У нас є проблема і з хірургічним обладнанням, Ми неодноразово звертаємося до благодійників, як юридичних осіб так і фізичних осіб, щоб допомогли придбати ряд хірургічного обладнання. – розповідає А. Гонца. – У нас є електроніж для зварювання тканин, який придбав для нас Василь Ватаманюк. Вперше в Україні почали користуватися ним в Чернівцях. Але тиждень працює, тиждень ремонтують. Та загалом всі умови для лікування є. Лікарі їздять на курси підвищення кваліфікації в Європу, США. От тепер колега поїхав в Чикаго. Також із-за кордону приїжджають до нас. Багато змін є у методиці лікування, ближче до європейських стандартів. Закордонні колеги кажуть, що нас вчити не треба, нам необхідне новітнє обладнання. Та на жаль фінансування недостатнє. Розуміємо, що йде спад економіки. Тому використовуємо свої зв’язки з юридичними, фізичними особами. Вимушені звертатися з проханням до краян про благодійні внески, без яких обладнання б просто стояло. За 5 місяців було зібрано близько 300 тисяч гривень. За ці кошти купують рентген плівку, реактиви. Благодійного фонду при онкодиспансері нема. Є тільки каса благодійних внесків, які поступають на рахунок і підлягають оприходуванню, як і кошти з бюджету. Окремо допомагає фонд «Подаруй дитині житті»(засновник Франц Федорович). У Європі, США, на охорону здоров’я виділяється не менше 8-10%. У нас 3%. Сподіваємося, що держава повернеться обличчям до медицини. Бо якщо ми не збережемо здоров’я нації, то нема світлого майбутнього. Також вкрай необхідно, щоб медичне страхування було державним.

Альона Чорна

Отже, не гуманізм, а гроші. Майже 40 тисяч хворих наших земляків відчують це. На жаль. Або їм допоможуть цього не відчути. Надія жевріє.