Сербінчук заговорив: Ринжук повертаєтся на Калинівський через родичів. Клан через Ніконова та Сарафінчан

Руслан Сербінчук дав наприкінці тижня прес-конференцію, про яку напрочуд мало писали. Звільнений з посади гендиректора «Калинівського ринку», за рекомендацією   депутатської комісії, Руслан Сербінчук звернувся до суду із позовом про неправомірність цього рішення і про поновлення його на посаді. Перше засідання суду мало б відбутися 5 травня. Однак, жоден з юристів, що працюють у юрвідділі міської ради на суд не прийшов.  Чомусь їм не захотілося.
Наступне засідання суду має відбутися 22 травня, і на нього Сербінчук запросив особисто нинішнього тимчасового секретаря міської ради Ярослава Кушнірика.
На думку Сербінчука  тотальний контроль над найбільшим в Україні комунальним підприємством хочуть встановити група осіб. Це вже стало кліше. Але ще раз, це – Бурбаки-Федорук. Наближеного до “тіл” депутата міської ради від фракції «За Батьківщину» Юрій Ватаманюк,  зараз активно сватають на посаду гендиректора ринку. Відмитий від партійної фарби регіонал Володимир Ніконов, якого звільнили з посади директора Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин і зробили заступником директора Калинівського, нині, як і завжди, також представляє інтереси цієї групи.

Обов’язки гендиректора ринку виконує Євген Мельник, про це вже багато писали, який працював при Ринжуку.  Сам Ринжук поки що на ринку не світиться, от його близький родич, хтось на прізвище  Герасимчук, вже встиг стати начальником багатостраждального 5-го сектору, зауважив екс-директор комунального підприємства Руслан Сербінчук. Доборолися… А між іншим, Сербінчук хотів зробити у секторі реконструкцію, аби створити нормальні умови для підприємців та відвідувачів.
Ще один цікавий федоруківський персонаж Ілона Сарафінчан, яка, у судових спорах між містом та приватним ринком «Добробут» за п’ять гектарів незаконно отриманої ринком землі, представляла інтереси саме «Добробуту». Тепер вона юрист «Калинівського ринку»,  такого конфлікту інтересів певно не знали юристи за радянських часів. Грати і за “білих” і за “чорних” прийнято тепер  в юриспруденції України та, може, ще Уганди, хіба що.