Правила вживання бомбонів (про що не домовляться “погані” і “хороші” хлопці з буковинських медіа)

09.01.2014

Автор: Михайло Шморгун 

maxresdefaultУ світлі минулорічного  гучного скандалу з відеозаписами Віктора Довганича та майбутніх виборчих кампаній є зміст поговорити (помріяти?)  про проектування нового «суспільного договору  в медійному середовищі Буковини». 

 «Підстава Довганича» і незворотне наближення  гаплику  у вигляді чергових президентських виборів, мали стати приводом для мудрих висновків невеликої частини місцевої медійної спільноти, що ще здатна на якусь мінімальну рефлексію. Але сталося не так, як гадалося. Із ступору, який мав народити конструктивний діалог і напрацювати  нові цінності  та  нові «священні правила»  всіх  вивів Євромайдан. Він дозволив проблему не вирішувати, а черговий раз, тихенько замовчати цілий ряд зовсім непристойних  внутрішньовидових проблем, прикривши шмат пахучого інформаційного лайна  подорожником  пафосу пропагандистської боротьби проти існуючого режиму.

При цьому, «євромайданівське замовчування»   не дозволило  підготувати  не тільки «журналістську обратку”  Довганичу і іншим “блохерським хруням»,  а й затерло потенційно гучну  для буковинської журналістики та нинішньої опозиції тему припинення  мовлення телеканалу ТВА.

 Я особисто дуже люблю Євромайдан. Він зняв майже всі маски з політиків, влади і опозиції, журналістів і громадських діячів та простих людей. Існування без масок показує справжню суть оточуючих. Герої є героями, а блазні – блазнями . Євромайдан із своїми фантастичними емоціями забив останній цвях у домовину старих правил існування місцевої журналістики. Він остаточно поділив медійне середовище на «хороших» і «поганих» хлопців. «Хороші хлопці» – говорять позитивно і з пафосом  про опозицію і євромайдан ( символічно очолює цю групу один підстаркуватий  любитель бумбонів ) . «Погані хлопці» – всі інші … За старими правилами «хороші хлопці» перемагають «поганих», як у старих-добрих американських бойовиках . Але гра змінилися і старі правила уже не діють на все середовище і фінал нинішнього бойовика невідомий ні його режисерам, ні акторам, ні глядачам.  Саме тому, місцевим журналістам  потрібен колективний  Мойсей, який сходить на гору за скрижалями мудрості і «новими медійними понятіями» …

 Ущербність сьогоднішньої ситуації не була б такою очевидною, якби цей військовий дрейф стражів демократії не був зумовлений банальним фінансовим фактором. Розкол журналістського середовища несе пряму вигоду  невеликій групці «хороших хлопців» (редакторів та журналістів), які існують в ніші постійної війни за кошти навколополітичних спонсорів. Той продукт, який Вони видають споживачам уже не є журналістикою, бо по-суті боротьба ведеться не за «правду», «свободу слова» і т. ін., а за прихильність «спонсора-папи», який має забезпечити реципієнта «бомбонами» та іншою «благодаттю» після перемоги своєї команди у президентській виборчій війні( про це у розпалі боротьби якось забувається).  

Зараз  же ситуація змінилась. Фактично, соціальні та блогові мережі, інтернет-сайти почали бути реальними конкурентами «хорошим хлопцям» в донесенні інформації. Це привело  до непублічної братовбивчої війни за кошти спонсорів і саме тоді стало зрозуміло, що розкол у медіа-середовищі уже став неминучим. «Захищай свої інвестиції» – так звучить золоте правило банкіра. На інтуїтивному рівні його відчувають всі ділки, що живуть від продажу журналістських стандартів. Вони готові потопити весь журналістський  «Титанік»  і знову виплисти на революційних шлюпках зі своїми спонсорами у не таке світле, але все-ще повне бомбонів майбутнє …  Для тих, хто зарився в окопах  партійних  та джинсових  кас,  правда і об’єктивність фактично стали неважливими. Бо такі стандарти  вимагають від протиборствуючих сторін  вистрибнути  на повній швидкості  з броньовика  передвиборчої пропаганди.

Але повернемось до фантазій про поганий мир.

Більшість адекватних спеціалістів в сфері інформації будуть задіяні у виборчій кампанії цього року. Тому  неформальний «пакт про ненапад»  має бути зведений, обговорений і прийнятий  максимум до кінця першої декади 2014 року.  Далі  ця діяльність буде неперспективною, оскільки нестиме більше відтінок маніпулятивних технологій, ніж реальних змін інформаційного середовища.

Звичайно, до змін медійники мають дозріти самі. Але деякі тези варто публічно оголосити, щоб цю утопічну  дискусію хоча б розпочати . Ось пропоновані тези для  «договору про ненапад»:

         Всі рекламні матеріали подаються з плашкою чи позначкою  ( Спільна позиція журналістського середовища у цьому питанні буде мати вплив на рекламодавців, які змушені будуть піти на зміни правил гри, оскільки рекламний ринок в області не такий великий і у рекламодавців і замовників джинси просто не буде другого виходу, як піти на поступки спільній згуртованій журналістській позиції) .

         Гроші за замовні матеріали пропускаються через касу  (  Відсутність чорного ринку журналістики відродить довіру до ЗМІ. Замовники платних матеріалів будуть змушені підтягувати рівень своїх замовних публікацій, оскільки їх низький рівень буде відбиватися на репутації замовника. Також у  чесній політиці, щодо доходів від замовних матеріалів зацікавлені журналісти, які зі збільшенням  відкритих доходів можуть розраховувати на кращі власні умови фінансування, вимагати збільшення зарплат, додаткових соціальних гарантій своєї роботи ).

         Матеріали на сайтах та в газетах повинні бути підписані реальним ім’ям журналіста, що працює на видання чи сайт. Матеріали, що підписані вигаданими людьми, або зовсім не підписані  мають мати відповідну позначку ( Анонімність у діяльності веде журналіста до безвідповідальності і  робить його маніпулятором, оскільки анонімна суб’єктивність –  це трохи інше ніж авторизована суб’єктивність блогерів, які суб’єктивну інформацію підписують власним прізвищем ).

         Інтернет сайти повинні перейти на безанонімне  коментування матеріалів.  ( Анонімне коментування  переносить відповідальність за образи, брехню, жовч повністю на плечі адміністрації сайту. У разі авторизації  – відповідальність  нестимуть  користувачі, які висвітлюючи своє ім’я будуть вибирати слова і відповідатимуть за свої образи. Відповідно рівень дискусії буде позитивний. Дискусії будуть народжувати істину, а не плодити ворогів і недовіру та загальну параною, що викликана безвідповідальністю в коментуванні.

         На час залучення до партійної діяльності,журналіст не  пише на політичні теми, що стосується його політичної сили чи його опонентів ( у журналіста  виникає прямий  конфлікт інтересів ). Винятком є політичні статті, де подаються і думка опонента, яка не викривлюється журналістськими коментарями.

         Журналісти, що працюють на  різні політичні сили не повинні  ставити під сумнів чи прямо, чи опосередковано компетенції опонентів з іншого політичного табору. Міжособистісні образи вирішуються не публічно. Одним з варіантів  не публічного вирішення медійних проблем, що не потребують публічності є т.зв. Третейський суд.  За допомогою третейського суду з числа найбільш поважних членів журналістського середовища ( 5 чол. представники інтернет-змі, газет, телебачення, радіо і блогів, що мають абсолютну довіру свого середовища ) залагоджується проблеми. Виносяться рішення, що є правилом для всього медіа -середовища.

         Особистий фінансовий інтерес журналістів має реалізовуватися в рамках моралі і етики по відношенню до своїх читачів ( слухачів, глядачів ). Якщо журналіст свідомо іде на обман своїх читачів то середовище повинно вплинути на нього. Від бесіди до повного ігнорування і остракізму.

Ніхто не знає, що буде після Євромайдану. Так само, як ніхто не знає,що буде після президентської кампанії. Тенденції говорять про те, що «хороші» і «погані» хлопці взялись за револьвери (у нашому випадку за вентилятори, на які за гроші пропагандистів буде вкидатися лайно на голови споживачів інформації). Але  часу для підписання умовного «пакту про ненапад» ще трохи залишилось.

Ми ж європейці, чи не так? …

Comments

comments

Коментарі
  • ТИ шо, геть з глузду з’їхав, чи мало працював у чернівецьких мас-медіа? Жоден з цих пунтів є неможливим для виконання в принципі, а навіть у разі прийняття подібного “пакту”, він буте менш довговічним ніж цидулка Молотова-Рібентропа. Вже не кажучи про це, що працювати у вищенаведених рамках “метри”, а тим більше “кілометри” не вміють і не захочуть

  • Метри довели трачку до цугундера. Тому нові правила необхідні для тих, хто планує бути чесним і обєктивним, а не умовно чесним …

  • Миша, тебе бы книжки писать на темы фантазии.
    Это теория. Ты взрослый мальчик и знаешь чётко,
    жизнь сильнее всякой теории.
    Чувствуются комплексы и нереализованные амбиции.

  • Журналісти були близькими до такого “договору” після плівок Довганича, але Євромайдан відвернув увагу від багатьох проблем (В тому числі і цієї).
    Але це було реально.
    Так само як і реальний діалог про проблеми …

  • В Библии тоже 10 заповедей уже давно опубликованы и все знают что будет за их несоблюдение и тем не менее…)))))))) Не верю, что кто-то пожертвует своим куском хлеба ради соблюдения светлых принципов.

  • Певна регламентація, на мою думку, на часі. Просто правила, по-перше, більш “заточені” під паперові ЗМІ, а нині все перейшло в Інтернет, а по-друге, не встигають за часом. У нас апріорі вважається, що журналіст не може бути неправим, адже він втілення свободи слова. І справді купа “бєспрєдєльщиків” серед журналістів з’явилася. Маю сумнів. що це може тривати довго. Причому, це вже моя суб’єктивна думка, чим “світліша” мета, тим сильніше “бєпрєдєл”. У нас люди не за закон борються, а за Світле. Це найстрашніше. Бо “комунізм” в очі вставив і пішов крушити. .

    • Прямо-таки “все перейшло в Інтернет”! Ты – это далеко не “все”.

  • Хочу что бы появился сайт читателей, где Кобевко прочитал, что он трасвести-дива по -вечерам. Загайский про свой нелеченый геморой и энурез. Сергей Зарайский про то что его голубой секс закончился трагично (умер осел). Хочу чтобы про них читали гадости их дети, мамы,друзья и любовники. Хочу что бы они оказались на месте незащищенных от мерзкого пера и купленного админа людей нашего прекрасного города.

  • Михайле, головою третейського пропоную Віктра Д., якщо погодиться. Якщо ні, то його призначити касиром і голову вже не обирати (хіба дуже захоче Петро Г. чи К.)

  • виконання частини вимог цілком можливе.
    але от щодо хороших і поганих. то автор певно більше поганий, оскільки палець об палець не вдарив щоб ситуація в країні змінилась. мається на увазі практика, а не пустопорожнє писання буков і слів у статтях чи постах на фб і освячення своєю критикою діянь як влади так впершу чергу й опозиції

  • Дякую, Михайле, що взявся за це “велике прання”. Хоча твої “нові медійні понятія” насправді старі журналістські істини, добре усім нас відомі. Причому ці істини і в Африці такі самі. А щоб твоє “посланіє всьому єврейському народу з гори Синай” не виглядало смішною теорією, а твоя роль “колективного Мойсея” (це взагалі що таке?) не стала пустим базіканням блазня, конкретизуй свої пропозиції. Причому тут всі журналісти гамузом? Справа, Михайле, в редакторах видань (традиційних чи новітніх – будь-яких). Вони визначають редакційну політику, вони, а не звичайні журналісти, формують і тримають “чорну касу”. Скільки їх у нас? Навіть разом з районами – зовсім короткий список. Тож прапор в руки!

  • Так я і не кажу,що “Африку відкрив”. Я виступив, як “капітан очевидність”. Тут важливими є не те, щоб у дискусії попунктно виконалися прєдпісанія Шморгуна, а сам факт публічних чи непублічних діалогів з цих питань і маленькі конкретні кроки, які стали б прикладом для інших …

  • Депутат Козлова черноротая овца. Любовница Каспрука, аферистка-нотариус, которая в 90-х годах занималась черным переоформлением украденных машин .А также лишала людей квартир.Многие из пострадавших стариков из-за этой аферистки очутились на улице и в домах для престарелых.
    Аферистка Козлова действовала нагло и цинично. О ее деятельности знал весь город. Была самой беспринципной из нотариусов, так как прикрывал ее бывший супруг Игорь. В то время он работал в прокуратуре,позже пошел на повышение – работать в Генеральную прокуратуру.
    На Козлову было заведено не одно дело.Должны были лишить лицензии, но вмешательство Игоря помогло ее остаться безнаказанной.
    В последние годы Козлова ведет себя неадекватно – сказалась ее бурная деятельность в 90-х годах. Знакомые (не без основания) утверждают, что Козлова состоит на учете в психдиспансере.Этим объясняется ее неадекватное поведение на сессиях.

  • От через такі коментарі (убоз)я прихильник безанонімного коментування …

    Думаю так буде краще. До речі Сергій, можете розпочати з Таймса …

    • Мишка,а ты не думай.Советы давай тогда,когда тебя попросят,а до этого оставь свое мнение при себе.
      Ты копай.Можешь попросить журналистов копать.А можешь того же Кобевко.Он же честный,правильно?
      И вообще,Миша, ты еще молодой и наивный, а потому романтик.
      Черновицкие “оппозиционеры” это вчерашняя власть. Дерибанщики которых вышвырнули от корыта. И сколько бы не платили бомбонов кобевкам,засрайским…все равно народ не надуришь. Город тесный,про любого все узнать можно.

  • что касается выше написанного про козлову – так все правда. Хитрая коварная особь.Очень подлая. Ни перед чем не остановится. Бурбак использует ее через Каспрука.
    Как фашисты ставили в атаку вперед женщин и детей,так наши оппозиционеры пускают эту особь в бой. Это тактика. В публичных дебатах между мужчиной и женщиной,мужчина всегда будет выглядеть заведомо проигрышно. Женщина одолеет болтовней и вызовет сочувствие. Беспринципная аферистка Козлова отличный вариант для этого.
    Посмотри как дворняжка лает на всех депутатов.Защищает своего любовника и клянчит обещанную косточку.Знает,что у организаторов за блокирование сессии будут нешуточные проблемы и кидается на всех.

  • Мишка,копни деятельность этой пигалицы. Особенно период с 94-го по 98-й годы.Очень интересный период.Впору детективные романы писать.)))))))

  • Никто вас ни с кем не путает. Вот вам дана
    правдивая информация о Козловой.
    Ваш комментарий на неё: Я прихильник безанонімного
    коментування. Пусть так, но не в данную минуту,
    если вы БОРЕЦ ЗА ПРАВДУ.Вот этим своим комментарием вы противоречите основным принципам
    своей статьи. Правда вам совсем не интересна.

    • Ми з Вами на різних мовах спілкуємося (і в прямому, і в переносному сенсі…).
      Є у Вас претензії до когось – напишіть заяву в міліцію чи в прокуратуру …
      Чого я маю, щось для Вас робити? Це совковий закідон, а совків я нелюблю більше за продажних … Тому не козиряйте ПРАВДОЮ, а доводьте її всіма можливими способами, що знаходяться в рамках Вашої моралі. Я пишу текст, Ви пишите анонімний коментар і взиваєте мене займатися накидуванням лайна на вентилятор …
      Нє. я не згоден.

  • Миша, вот и не разводи свою детскую болтовню, если не можешь и не хочешь. Говорить не мешки таскать, здесь все мастера.

  • Шановні! Треба байкотувати та не купувати газету Час продажного редактора Кобевка! Цей продажний журналіст компрометує чесних журналістів. ЧАС НА СМІТНИК! ГАНЬБА!

  • Залишити відповідь

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

    Щоб додати фото у коментар, необхідно в текст вставити ссилку на фото.

    Для чого «дерибанять» психлікарню?