ОБУРЕНІ ЧИ ОБДУРЕНІ? (ніж пам’яті у Майдан)

22.11.2013

Взагалі-то краще коментувати справжні події, але іноді варто прокоментувати шерех у фейсбуці та інших мережах. Сьогодні, 22 листопада. Традиційно кличуть на майдан. З емоціями, нервами, з відчуттям шляхетності завдання. З розумінням корисності справи. Справді, чергова річниця злету духу. «Обурені збираються на майдані» – сповіщають інтернет-видання,  мої очі раптом помилилися на одну тільки літеру. На одну. І я був вражений, – як уточнює  ситуацію ця помилка. 

Тоді дев’ять років тому я працював у виданні (в якому саме багатьом відомо)))). Видання підтримувало Януковича. Таке було наше щастя. Власне, у тому випадку,  це був більше жереб, аніж вибір.  Так сталося.

 13022 листопада, попри те, що це був понеділок ми зібралися у редакції. Мабуть, через бажання бути підвішеними разом, усім колективом, як Муссоліні.  Навколо, на вулицях веселився натовп людей. Кожен з цих ентузіастів з помаранчевою стрічкою, вочевидь знав, куди треба йти Україні, як йти, і що тепер-то він не дасть себе надурити. 

Ця воістину шалена впевненість мене вражала. «Як це так, – думав я, – не дурний я нібито чоловік, а люди бачать одне, а я зовсім інше?». НЕ те щоб я хоч якось ставився до Януковича.  Чи сумнівався у Ющенко.  Мені просто було незрозуміло за рахунок чого щось має змінитися?

«Вони бачать вхід у рай, а я бачу на брамі старого функціонера, хитрого лиса Демчака, пересічних «ділків» та традиційну компанію журналістів (яких  ніколи ні в чому не звинувачую). Хіба такі люди мають стояти на брамі раю?» – так думав я.

 008Звісно, ті тисячі і десятки тисяч людей просто не знали жодного з облич на революційному майдані Чернівців, тим більше київському. Мене вражало, що ї не хотіли знати.  Вони не розуміли, що Демчак не може представляти революцію. Це неможливо. Тому що все життя він представляв систему. Як і багато його помічників. Що ця окриленість людей з мегафонами – це окриленість гравців, які  виграли раптом страшний куш в лотерею. І цей блиск очей саме від того.  Що професор Ткач геть нічого не розуміє у політиці і використати його легше, аніж його студентів ( у молодих мало часу на політику). 

Пригадую, мої колеги – Рома Клим і Захар Подкидишев тоді рванули до Києва відстоювати справедливість. Абсолютно щиро і з абсолютним захватом. Тепер,  коли я іноді чую, що ось Захар нині вражає цинізмом, я дивуюся лише одному, що цей цинізм має межі. Тому що девять років тому, у тих, хто керував майданом, цих меж не було. Ті вожді були гарними вчителями. Кращих не знайти. Майдан–злет духу? Майдан – неперевершений майстер-клас цинізму… ЩО збирається святкувати громадськість? Велике розчарування? Видування великої мильної бульбашки, яка тішила своєю веселкою?

«Обдурені збираються на майдані. Обдурені  збираються на майдані».

 1машзавод0Ще ніколи справедливість не восторжествувала на майданах. Я зайшов нещодавно в один офіс. Там сиділи сумні працівники. Чернівчани.  Їм не платять кілька місяців. Вони терплять, терплять, терплять. А потім сміло голосують за чергових рятівників, які приходять вирішувати СВОЇ проблеми. Якщо б ті люди без зарплати вийшли не на майдан(навіщо ж так далеко), а на центр кабінету  і сказали: «Все! Більше так не буде. Ви платитиме нам чесно».  Я б писав про їхні проблеми, витрачаючи час, нерви. Я б стояв разом із ними.  Тому що це вартує того. А на Майдан? ОБДУРЕНІ збираються на майдані. 

Янукович зриває євроінтеграцію. Ми обурені. Хто- ми? Набагато більше обурення мало б викликати те, що євроінтеграцію зірвав Ющенко. Чи не так? Він же обіцяв, він клявся. За нього виходили Подкидишев, Клим, і ще мільйони людей. І цим людям  преподали уроки страшного цинізму.  Не зрозуміли. Ми  святкуємо цю річницю?

ДО безглуздя суспільства треба звикати. Це непереборне. Тільки звичка до безглуздя може врятувати. Обдурені збираються на майдані. 

Янукович нічого не обіцяв. Звільнення Тимошенко для нього страшенний ризик. Увесь Схід вражений його «зрадою».  Ми обурені? Цього не може бути. Тому що ми не були обурені пять років тому, три роки, чи два місяці тому. Як ми можемо обурюватися зараз?

Ми не обурені, коли  українські виробники, такі ж прості українці, як ми,  кладуть різну фігню у продукти, щоб здешевити їх і наварити кілька зайвих мільйонів. Ми знаємо, що у диктатора Лукашенко продукти кращі. І справа не в Януковичу. А в тому, що у нас обманюють всі. Від попів до проституток. 

 Обманюють не гірше  умовної влади,  а краще.  Так прийнято. Але ми.  Ми… Не обурюємося. Ми не обурені, коли наші інститути випускають невігласів.  Ми не йдемо до викладача чи ректора. Ми йдемо на Майдан.  Ми не обурені ЖРЕПом. Ми не обурені начальником. Ми не кажемо йому і слова.  Боїмося?

Як ми можемо йти на майдан? Заради кого? На посміховисько? Чи не краще розпочати із бунту проти працівника ЖРЕПа, проти викладача, проти коменданта гуртожитку?  Потренуватися.

 Тоді у 2004 році, я написав через три тижні після «злету духу» – статейку «Революція не відбулася». Редактор поскрипів. Натовпи ще гуляли центральною площею, чорні списки Пори висіли у Інтернет, а місцевий  ревтрибунал наполягав на тому, щоб кожен чиновник продемонстрував своє ритуальне “Ку” (хто не зрозумів, див. фільм “Кін-дза-дза”).  Так ось редактор поскрипів і …не виправив жодного слова. Тільки у заголовку вписав  слово «майже». Я писав тоді про те, що чисті руки однієї людини (сумнівно чисті) нічого не вирішують у країні, де ніхто не заморочується на чистоту.  Де гуцули вбивають свої гори і розкрадають свої власні ліси, де лікарям нудно із пацієнтами, де ковбасник думає не про смак, а про те, щоб отруєння стало помітним не одразу,  а через роки.  І так далі. 

Обдурені виходять на Майдан. Що ж тут зробиш…Хто заборонить їм гуляти…

Сергій Воронцов

 0команда67

 

 

 

Коментарі
  • Ни майдан, ни революция не вернёт богатство
    и силу Украины. Майдан нужен был Ющенко,
    Тимошенко и другим, чтобы под шумок до
    конца обворовать страну.
    А сейчас новые лица хотят взойти на олимп и хапнуть,
    вот и собирают народ, 100 раз обманутый ,
    удивительно, но факт ,народ собирается.
    А надо- то всего : не вырубать лес, не вывозить
    гравий, не отравлять химией пищу, правильно лечить,
    не продавать поддельных лекарств ; делать колбасу ,
    чтобы её можно было съесть, не боясь; судить
    по закону, а не по кошельку, выпускать хороших специалистов и так далее.
    А главное: надо иметь совесть. Это тяжело.
    А выйти поорать легче, сколько хочешь.

  • Ющенко сделал народу “хорошую” прививку от Майданов, Теперь, когда в сердце украинца вскипает возмущение происходящим, он знает, что его протестные настроения могут использовать политические шулеры.
    В результате – разочарование, понимание собственного бессилия что-то изменить в лучшую сторону и массовая трудовая миграция.
    Статья на этот раз понравилась, есть в ней здравое зерно.

  • “Обдурені” – это те, кто верил во что-то…Не думаю, что народ сильно верил Януковичу. В данном случае, скорее, “обурені”.

  • И ещё, какие-то противоречивые тексты у Вас, господин Воронцов. В этой статье вы пишете, что старые функционеры и “пересічні ділки” не могут стоять на “брамі революції”, зато фигура Папиева в качестве “евроинтегратора” Вас не только не смущает, а даже наоборот, впечатляет.
    Цитируя Вас, “Папієв у будьонівці із єврозірками може стати пророчим. Себто, так Папієва і запам’ятають. Як євроінтегратора. ”
    Думаю, что из старых функционеров такие же революционеры, как из Папиева “евроинтегратор”. Уроки цинизма не прекращаются, просто преподаватели меняются.

  • Пытался что то написать, но что тут скажешь. Статье – 5 баллов!
    Очень жаль, что СМИ так редко “ставят перед людьми зеркало”. Хотя, в большинстве – это их функция.

  • 5 баллов за статью и комментарии, а по нынешним
    времена- 12.
    Народ наш одновременно и “обдурений” , и “обурений”
    тем, что его обдурили все, кто мог.

  • ” То запиваешь и грустишь,
    то голодаешь и молчишь,
    то молишься и клонишься”.
    Это ж надо так устать- чтоб
    ничего не замечать.
    Куда ведут нас майданы?

  • “Родина моя, нищая сума, ты сошла с ума,”- если
    думаешь, что Майданами можно что-то решить.
    Обустраивать жизнь в стране придётся нам самим.
    Нищие родственники никому не нужны.
    Сами разворовали, разрушили всё, САМИ И
    ВОССТАНАВЛИВАЙТЕ, не ищите доброго
    дядюшку. Европа – не дура и понимает,
    что здесь бездонная дыра. Дай нам деньги –
    так они быстро исчезнут в неизвестном
    направлении.
    Белоруссия всё сохранила, Лукашенко не дал
    разворовать страну.
    Восстанавливать фабрики , заводы, природу,
    образование, медицину, ЧЕЛОВЕКА НЕЛЕГКО,
    А НАДО, А ЗАЧЕМ БЫЛО РАЗРУШАТЬ?

  • Слишком много великих комбинаторов,
    которым Остап Бендер в подмётки не годится.
    Они то и похерели страну.
    Долгое время выезжали на советском наследстве
    и бесплатном трудолюбии граждан. Наследство
    проели, трудовые граждане удрали.
    Институтов много, специалистов нет. Одни
    мененджеры , бухгалтера. 2 пищем, 3 спрятали. В почёте – наглость, воровство, взятки.
    А так всё хорошо, прекрасная маркиза,

  • Я за вступление в Евросоюз. Но цивилизованным путём. А сегодня оппозиция сводит свои счёты
    с властью, руками народа хочет сбросить власть,
    чтобы самим к этой власти придти,
    а о народе никто и не думает, они там мокнут
    почём зря. А сколько злости в речах выступающих.
    Луценко и другие политики накручивают народ,
    “Мы должны быть злыми… против этих козлов…
    которые украли нашу будущность”. Может,
    он о себе говорит. Через злость ничего хорошего не делается.Я за цивилизацию, а не за сплошное
    зло и за очередной обман.

  • Экономика Украины сегодня в упадке,
    удобный момент для оппозиции.Они решают свои
    вопросы.
    Если честно, я бы хотел,чтобы Украина
    осталась независимой ни от Москвы,
    ни от Брюсселя.
    Я хотел бы свою страну оставить
    себе и своим детям,

  • Если по_простому, Европа хочет надурить Украину,
    а Украина не хочет подписывать невыгодный
    договор, из_за этого весь сыр_бор.
    на фиг мы им не нужны, А ЛИШЬ БЫ
    ПОМЕШАТЬ ЭКОНОМИЧЕСКИМ ОТНОШЕНИЯМ С РОССИЕЙ.

  • Майдан сам придумал себе образ светлого будущего.
    И он у них связан со словом”Европа”,
    как раньше был связан со словом”Ющенко”.

  • Баглей теперь с теми, кто хочет спасти Украину
    от поспешного и невыгодного подписания договора.
    А вопрос о вступлении в Евросоюз никто не
    отменял, но надо это делать на выгодных для
    Украины условиях. Хоть сохранить какое-то лицо.
    А не так бежать, аж спотыкаться.

  • Залишити відповідь

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

    Щоб додати фото у коментар, необхідно в текст вставити ссилку на фото.

    Як вигадують кримінальні справи

    Останні новини