У Відні реабілітували Івана Франка. Для цього зібрали конференцію

Кляузу одесита-емігранта науковці визнали перебільшеною Ректорат Віденського університету вирішив залишити меморіальну дошку українському письменникові. Раніше громадські активісти вимагали демонтувати її, закидаючи Франку антисемітизм.

Меморіальна дошка Іванові Франку в Віденському університеті залишиться на місці. Біля неї почеплять додаткову табличку та опублікують книгу за результатами наукової конференції “Іван Франко і єврейське питання в Галичині”, яку провів Віденський університет у співпраці з Єврейською релігійною громадою столиці Австрії.

Офіційне рішення з цього питання опубліковано на офіційній сторінці університету в середу, 6 листопада. Кілька тижнів тому дискусію навколо меморіальної дошки почав виходець з України Еміль Ланґерманн, який переклав німецькою мовою витяги з текстів Франка, які, на його думку, вказують на антисемітизм письменника. Ланґерманн вимагав від мерії та університету Відня демонтувати пам’ятні знаки Франку. Його підтримали кілька організацій, зокрема Єврейська релігійна громада Відня (IKG) та Австрійський комітет Маутгаузена (MKÖ).

Пам’ятна дошка біля входу до Інституту германістики з’явилася в Віденському університеті ще 20 років тому, після офіційного візиту української делегації. На урочистостях були присутні тодішній міністр культури України Іван Дзюба та австрійський віце-канцлер Ергара Бузек. Чи передував її встановленню дискурс про життя і доробок письменника? Про це документів не збереглося. Натомість це надолужили зараз, після того, як члени Єврейської релігійної громади Відня порушили дискусію щодо антисемітизму у творах Франка, зауважується у прес-релізі університету.

Аби перевірити ці закиди на адресу Франка, Віденський університет у жовтні провів спеціальний науковий симпозіум. На ньому були присутні провідні україністи світу – з України, Ізраїлю, Польщі, а також з української діаспори у США. Долучилися до дискусії й австрійські дослідники, серед яких – історик Східної Європи Андреас Каппелер. “Усі ці компетентні люди вважають, що Франко не був антисемітом”, – сказав професор Вольдан у розмові з DW. На думку дослідника, звинувачення на адресу Франка “сильно перебільшені”. “У текстах Франка присутні стереотипи, негативні описи євреїв – цього ми не заперечували. Але казати, що Франко винний у безчинствах, у погромах 1930-х років, – це нісенітниця. У цьому Франко абсолютно не винен. І формулювання на кшталт “палкий антисеміт” є абсолютно помилковими”, – заявив заступник голови Інституту славістики Алоїз Вольдан.

Окрім того, на його думку, “знову й знову замовчується те, що в текстах Франка є дуже багато прихильних до євреїв пасажів”. Він також підкреслив, що несправедливо оцінювати постать письменника за сучасними критеріями. “Антисемітизм” сьогодні – після Голокосту – означає щось інше, аніж у 1870-1880 роках”, – вважає Вольдан. У підсумку ж ректорат вирішив, що біля пам’ятної дошки письменникові з´явиться додаткова табличка, яка розповідатиме про зміст і результати конференції. Доповіді її учасників надрукують окремою книгою.
Повідомляє Експрес