Меридіани Czernowitz та паралелі

13.09.2013

                                                         Автор: Святослав Вишинський

 ніколи раніше ця чужорідність Czernowitz у Чернівцях проявилась саме на IV фестивалі. Літературні міфи в рідному місті почуваються у кращому випадку знатними гостями, яких дуже скоро спроваджують першим потягом на Захід – щоби далі жити по-старому”. 

Попри всі заперечення Святослава Померанцева, «MeridianCzernowitz» – фестиваль мертвих поетів. Кожен наступний рік демонструє це дедалі яскравіше – ще трохи, і хтось-таки посеред зали закричить на весь голос: «А король же голий!» Ніяким чином не хочу образити цим організаторів – як писав про це раніше, ніхто й не сумнівався, що підприємницьких талантів у місті не бракує. Для Чернівців літературний фестиваль такого масштабу є направду визначною подією, влаштованою за найкращими зразками. З точки зору бізнесу – але аж ніяк не мистецтва. 

Можливо, менеджери й не повинні розбиратись у літературі чи мати добрий інтелектуальний смак – але цього не можна пробачати «ініціативній групі», в яку входять професійні письменники, критики та літературознавці. Найчастіше їхнє невдоволення сучасним літературним процесом (коли не йдеться про них особисто) обмежується приватними розмовами – на сцені ж тільки люб’язні посмішки, оплески та компліменти. Адже честь фестивалю – це і честь усього літературного мундиру, якому вони присвятили власне життя. 

Слава

Однак, попри всі старання, фестиваль пройшов непоміченим – і ця прикрість повторюється щороку. Перебуваючи в ці дні в Чернівцях, не було відчуття того, що тут щось відбувається – на жаль, «MeridianCzernowitz» більше цікавить студентів-філологів, журналістів, іноземних туристів і представників грантодавців, аніж самих чернівчан, чий культурний рівень помітно опустився за останні п’ятдесять років. Але як ніколи раніше ця чужорідність Czernowitz у Чернівцях проявилась саме на IV фестивалі. Літературні міфи в рідному місті почуваються у кращому випадку знатними гостями, яких дуже скоро спроваджують першим потягом на Захід – щоби далі жити по-старому. 

Тільки цього року точний німецький механізм «MeridianCzernowitz» збився сам. Спершу рівно в години урочистого відкриття події в Мармуровій залі головний корпус Резиденції буковинських митрополитів окопали екскаватором, двигун якого не вимикався протягом усіх промов. Можливо, важкодоступність V корпусу далась узнаки і на кількості присутніх, яку не порятували навіть зняті з пар студенти – та й на настрої в.о. міського голови Віталія Михайлішина, який свою промову зачитував з листочка. Склалось враження, що «Меридіану» тут не раді. Далі – збої в програмі, скасовані презентації, затримки і плутанина між локаціями, порожній Целанівський центр з «наміром» до існування, відсутність відомих гостей на відведених їм подіях – і серед них Юрія Андруховича, який проігнорував власну автограф-сесію. 

Навіть традиційно яскравий винно-поетичний вечір Ігоря Померанцева цього року не вдався ні на краплю випитого вина. Присутню публіку більше цікавили приватні розмови і трансляція футбольного матчу між збірними України і Сан-Маріно – який ми, благо, виграли. В тому числі й значну частину членів ініціативної групи фестивалю, котрі вболівали за футболістів так голосно, що самого Ігоря Померанцева не було чути навіть на відстані десяти метрів біля сцени. Далі – прекрасна вечірка електронної музики, котра, однак, не мала нічого схожого з «електропоезією», і безкінечні читання авторів, більшості з яких не варто було уявляти себе поетами. 

І при всьому цьому залишилось враження, що фестиваль «MeridianCzernowitz» пройшов повз Чернівці – дотепний напис «ParallelCzernowitz» на вікнах «LiteraturCafe» виявися пророчим. Не тільки пересічним чернівчанам, але й відвідувачам літературних подій саме сучасне мистецтво – чи щось на нього заледве подібне – були глибоко «паралельні».Попит на «мертвих поетів» виявився значно вищим – і вони віддячили фестивалю хоча би тим, що стали єдиною краплею змісту серед балагану самозакоханих «живих класиків», претензійних «слемерів» і сентиментальних дівчат, які щойно навчились набивати любовні вірші на клавіатурі. 

Все це стало незмінною складовою фестивалю, так що вже встигло й обриднути – як і ряд нечернівецьких імен, для яких «MeridianCzernowitz» став майданчиком для регулярних, до болі схожих одне на одного, дефіле. Слів дворічної давнини назад не забираю: «…Більшості «літераторів» не слід писати, а іншим «творцям» — краще утриматись від співу, інструментів та фото/відео-техніки. В цілому фестиваль виявився блискуче організованим тріумфом банальності. Їдкі критики змогли остаточно переконатись у смерті поезії…»

 Святослав Вишинський

 фото: Василь Слинько на фото: Святослав Померанцев, президент фестивалю ” Meridian Czernowitz”

Comments

comments

Коментарі
    • Спасибо, Юлия! На сайте Стихи.ру, на страничке автора <>, в стихотворении “Meridian Czernowitz 2013” есть ссылки на фото с трёх дней фестиваля, сделанные мной. Я пытался разместить их здесь в комментариях, но они не прошли. Рекомендую!.. С уважением, В.С.

  • Вишинський не любить поезію, але ходить на поетичні заходи. В цьому щось мазохічне є. Це як ненавидіти футбол, і писати про нього весь час. Ну що ж ти напишеш. Стаття побудована на відсутності любові до поезії та її розуміння. Власне цим пояснюється це роздратування. Він прийшов туди, де йому бу нецікаво. Але хто ж запрошував????

  • запрошували організатори і сподівались на присутність. Те, що Свят шукає у поезії на краще характеризує йогно, ніж поезію. А те що обговорення автора є тролінгом – то очевидність ;). Доведіть, що цей фестиваль яскраво засвітив когось …. аргументовано доведіть, а не трольте Вишиньського

  • Відвідуваність заходів була прекрасна. Навіть безнадійних заходів. Вона зростає з року в рік. Це упереджене ставлення Святослава Вишинського. Якщо за мрікою Вишинського Андрухович – не поет, то треба робити щось із міркою, а не з Андруховичем. Тому що мертвого поета впізнати багато розуму не треба. А живого – таки треба чуйку мати нормальну. Серце розвинене, емоції.

  • Святослав написав власну думка, яка може подобатись, а може й ні !
    Однозеачно фест потрібна штука, але цього разу було трохи не так, як очікувалось.

  • За такою ж логікою можна сказати: організатори зробили власний фестиваль, який може подобатися, а може й ні!
    Питання лише коли й хто запропонує кращу альтернативу?

  • Вся справа у тому, що даний фестиваль споганили політикою у вигляді дурнуватого “Рідного Міста”. От і все.
    І пішли вони всі лісом далеко-далеко

  • ІГОРЮ

    Рідне місто не може бути дурнуватим.
    І якраз його архітектура та самобутність повязані
    з поезією.
    Як це зробити? Це питання.

  • Василь, фото обирав не автор, а редакція. Автор висловив думку. Свою. Яку можна обговорювати. Тому можна і пункт за пунктом внести свої заперечення)))

  • Алексею.
    А сколько захотят читатели , писатели и просто любители литературы.

  • Залишити відповідь

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

    Щоб додати фото у коментар, необхідно в текст вставити ссилку на фото.

    Чому Клічук не платить податки?

    Останні новини