Шабаш на Лисій горі(у Чернівцях)

09.09.2013

 

 

Автор: Святослав Вишинський

 Скоро Чернівці святкуватимуть День міста – чиновники всіх рівнів, політики, в.о. міського голови розпливатимуться в посмішках і промовах про чергові досягнення в поступі до ідеалів «европейськості». Перед 600-літнім ювілеєм ці досягнення вилились не лишень у варварські «реконструкції» історичних будівель , але й у необдуману вирубку зелених насаджень у центрі міста. Ще з австрійських часів зелені пагорби і гаї на околицях були візитівкою Чернівців, які в листі від 28 квітня 1901 р. згадує Леся Українка: «От уже правда, що «зелена» Буковина…» 

Однак, багато говорячи про «міф Czernowitz» , жодна влада не поспішає повертати місто його мешканцям «ні мертвим, ні живим». За роки радянського господарювання історичний центр було безнадійно запущено, за роки українського – розпочато його знищення. Атмосфера міста вивітрюється не лишень із будівель, але й з вулиць і скверів. Фактично за останні десять років історичний центр втратив більше дерев, аніж у будь-які попередні періоди – свідченням цьому не тільки пам’ять чернівчан і газетні публікації, але й численні світлини, що навіюють уже не стільки ностальгію за минулим, скільки розпач за майбутнє. 

До згадуваного 600-ліття у 2008 р. при Миколі Федоруку в рамках реконструкції вул. Кобилянської на ній було викорчувано всі дерева – і замість колишніх двох рядів уздовж тротуарів повторно висаджено тільки один . Навесні 2009 р. вщент «зачистили» цвинтар по вул. Зеленій – перетворивши місце на пустелю і попутно пошкодивши вантажівками десятки пам’ятників і могильних плит  . Тоді цю оказію списали на «аварійні дерева». Тільки після цього у громаді почали всерйоз говорити про присвоєння об’єкту статусу національного заповідника  . Приблизно в ті ж роки під час ремонту вул. Бережанської було вирубано цілий пояс насаджень навколо стадіону «Факел». Далі завдяки загальній безгосподарності в цьому ж районі незаконно вирубали низку інших дерев. 

Найбільш кричущим фактом винищення зелених насаджень в історичному центрі, однак, стала т.зв. «реконструкція» пл. Турецької криниці перед 2008 р. Звісно, обладнання бруківки та ін. викликає тільки схвалення, але вже якось призабули, що схили вул. Турецької ще зовсім недавно прикрашали величезні дерева, даруючи місцю затишок, якого не повернути. На цьому не зупинились: поруч зовсім недавно, з прохання депутата Яна Табачника , зрізали начебто сухі дерева у сквері на вул. Шкільній, перетворивши їх на «грибні» витвори псевдомистецтва , якими в радянську епоху найчастіше обладнували дворики дитячих садків. Все це означає, що трест зеленого господарства або не виконує свою роботу без прямих вказівок згори, або вирубує все, що йому скаже начальство. 

У 2007 р., за «правління» Миколи Федорука, було вирубано дерева навпроти залізничного вокзалу по вул Гагаріна. Однак на цьому місці, призначеному під забудову готеля, не встигли закласти навіть фундамент – проте встигли перетворити його на пустир, поставивши під загрозу сусідні будівлі , розміщені на зсувонебезпечній території. Ближче до центру міста, на початку вул. Руської при тому ж Миколі Трохимовичу у 2008-2009 рр. звели офісний центр, що не лишень спотворив обриси навколишніх будівель австрійської доби, але й позбавив Чернівці ще одного сквера. Перед черговим ювілеєм чернівецької гімназії № 4, знаної як «школа Арсенія Яценюка», уздовж її фасаду по вул. Щепкіна було вирубано абсолютно здорові кремезні дерева, висота яких рівнялась з висотою самої будівлі. 

Господарювання Миколи Федорука відзначилось і вирубкою ялинок, котрі ще на поч. 2000-их рр. оточували кільцем Театральну пл. Чернівців. Якого-небудь розумного пояснення всі ці дії ніколи не отримували, адже більшість дерев не були ні «хворими», ні «сухими», а на їхньому місці нічого нового не насаджувалось. Найбільшого розголосу з низки таких «вирубок» зазнав випадок «ялинки Петера Деманта» по вул. Главки, тихцем зрізної перед новим, 2012-им роком у рамках «освоєння додаткових коштів», виділених Чернівецькою міською радою з Екологічного (sic) фонду   

Зміна влади в місті не змінила ситуації ні на йоту: при Віталії Михайлішині «планове» облисіння Чернівців продовжилось у тому ж темпі. Зокрема, тільки протягом 2012-2013 рр. встигли обрізати під самі крони здорові дерева біля Собору Св. Духа на вул. Кафедральній , костелу Серця Ісуса по вул. Шевченка , продовжилась започаткована Миколою Федоруком традиція вирубки дерев на Центральній площі . Складається враження, що кожен мер має залишити на ній свій слід черговим пустирем – спершу було знищено ряд насаджень на узвишші площі, далі – липи напровти пам’ятника Тарасу Шевченку. Виявилось, що останні почали висихати внаслідок невмілого розсипання солі комунальниками в зимовий період – однак на їхньому місці вирішено нічого не садити. До Петрівського ярмарку 2013 р. комунальники встигли «обглодати» й вул. Франка та Соборну площу . 

Це вже стає міським фатумом, адже знищення зазнають не лишень вулиці, але й об’єкти всесвітнього значення. Мало хто звертав увагу на вирубку цілого скверу на території Резиденції буковинських митрополитів, внесеної у список світової спадщини ЮНЕСКО. За ідеєю колишнього ректора Степана Костишина  під т.зв. «Біблійний сад», який має з’явитись між V і VI корпусами ЧНУ, було викорчувано десятки дерев , що продовжували університетський парк – вирубати встигли, але, як і на вул. Гагаріна, вже третій рік вікна аудиторій філологічного та філософсько-теологічного факультетів дивляться на голий пустир. Це при тому, що будівлі розміщені на вершині «гори Габсбурга», яка має значні проблеми з дренажними системами – які тягнуть за собою проблеми із зсувами грунтів. 

Стає не по собі, що ця ж господарська рука може торкнутись прекрасного скверу на розі вул. Університетської та Коцюбинського – адже і його, попри входження території до буферної зони Резиденції, планують «реконструювати», вирубавши стародавні дерева  і на їх місці звівши об’єкти сумнівного призначення. Останньою краплею стала вирубка дерев навпроти новобудови по вул. 28 червня  , що також відноситься до буферної зони Резиденції – виявилось, що вони всього лиш «заважали» будівельникам. Як і тротуар, на який вивели сходи споруди. Після цього всього нічого дивуватись, що років через десять Чернівці перетворяться на кам’яну пустелю – точно так само, як перетворився на неї Київ, який ще в радянські часи називали «містом-парком». Усього лиш порівняйте сучасні фотографії Андріївського узвозу зі світлинами кінця 1980-их – і все стане на свої місця. Є якийсь злий жарт долі в тому, що перетворюючи на пустелю схили вул. Турецької, міські очільники нарекли їх – «узвозом» мистецьким  . 

Характерно, що муніципальна установа, відповідальна за всі описані дії, називається «Трест зеленого господарства та протизсувних робіт» – і це поєднання двох функцій у назві невипадкове з огляду на значення зелених насаджень для укріплення грунтів. У випадку Чернівців – значення виключне. Але чисто по-українськи «ліва рука не відає того, що чинить права» – інформаційний простір повниться звітами про озеленення та «освоєння коштів» , тоді як неозброєним оком видно, як із року в рік місто перетворюється на небезпечний для життя пустир. При цьому ніхто не несе відповідальності ні за те, що «дерева сохнуть»  , ні за те, що їх вирубують – як, зрештою, і за те, що нові насадження в історичному центрі можна перелічити на пальцях всього лиш однієї руки.

Святослав Вишинський

 Фото Букньюс. Те, що залишилося від дерев, посаджених письменником Демантом

Comments

comments

Коментарі
  • в жодному випадку не можна проводити зміни в історичній частині міста без раціонального передбачення. деякі дерева, що вирубувалися за період, який автор описує, справді прикрашали місто, але деякі були не в стиль архітектурного ансамблю. ми стаємо на захист природніх ресурсів, не віддаючи належне історичним процесам, які відбувалися тут же, але десятиліттями раніше. інакше потрібно було б критикувати австрійську владу, яка викорчовувала дерева і висушувала озера, щоб спорудити сучасне середмістя Чернівців.
    реконструкція митрополичого скверу необхідна, адже в такому жалюгідному стані вона тільки вбиває інтерес до основної перлини краю.
    а ті ідіотські рішення з деревами біля Собору, у сквері на Шкільній, по вулиці Франка є очевидним доказом непрофесіоналізму й простого списування бюджетних коштів. бо розумна і свідома людина ніколи не буде так глумитися над природою!

  • У автора гражданская позиция. Деревья- легкие планеты.

    А некоторые чиновники топором по легким, по нашему здоровью.

    Не разбираешься – лучше сиди дома. Как говорил Райкин,
    таким надо приносить зарплату домой. Вреда от них меньше.

  • Залишити відповідь

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

    Щоб додати фото у коментар, необхідно в текст вставити ссилку на фото.

    Як Чернівці перетворюють на село?

    Останні новини