Покінчити з більшовизмом (але не з книгарнями)

03.07.2013

Непересічні враження від круглого столу, присвяченого обговоренню теми реорганізації книгарень, я отримав майже одразу, в першу хвилину перебування у залі, коли побачив депутата облради Миколу Салагора  в неперевершеній чорній майці і різними цацками. Справа в тому, що усе життя я вважав, що саме так виглядають контрабандисти. І, судячи з усього, так само вважають, численні кінодіячі. Життя сповнене парадоксів – промайнула думка, і власне, хід круглого столу це переконливо підтвердив.

Тому що, здавалося б, живі люди говорили, як заїжджені платівки, а посадовці, яких зазвичай вважають нудними,  виявилися взірцями красномовства і винахідливості. А все чому? Спитав я себе… а все тому, що вже настільки розслабилися наші діячі, що не вважають за необхідне готуватися до зустрічей. Взагалі вникати у факти, у деталі ситуації тощо. Майже на початку слово надали депутатам Я. Курку, В. Мельничуку, О. Калмиковій. Жодного з цих виступів потім не процитували ЗМІ. Абсолютно різновекторні ЗМІ їх проігнорували. Чому?  Тому що загальні слова, якими вони нудно оперували, на жаль, вже через хвилину виявили одну просту річ: до зустрічі вони не готувалися, і ситуацією не володіють. Можливо, Курко був в курсі, але чомусь таємниче промовчав…

А на що ж схожі такі непідготовлені виступи? Це схоже, як у простодушному радянському дитинстві щасливий власник жуйки  виймає її з рота і каже: « На, пожуй тепер ти». Така пропозиція жувати пережоване, як розумієте, дуже «апетитна».  Тим більше від депутатів. Депутат Салагор хотів гідно презентувати опозицію і образився, коли йому не надали слово. І він навіть уявити не міг, що збоку виглядало так, що йому нема за чим надавати слово. Депутати, зрозумійте нарешті, що ваші політичні амбіції, допоки ви не почнете працювати, викопувати факти і говорити щось адекватне, цікавлять тільки вас і нікого більше. Точно не журналістів. Тому що, да, да: треба готуватися, треба випрацьовувати позицію, треба розмовляти з директорами книгарень, треба робити запити, тренуватися до виступу і т.д  І якщо не роблять навіть цього, то що робитиме, коли отримають посади?

Підготувався  Сергій Осачук, але він не депутат. Виступав у даному випадку, як представник громадської інціативи «Рідне місто», наскільки я зрозумів. Осачук запропонував одразу кілька тез, які запам’яталися: перша, – необхідність повернутися обличчям до споживача, а не до влади чи директорів і створити у місті потужну книгарню, яку не довелося б підтримувати, тому що теза директорів – торгівля книгами  збиткова, така ж сумнівна, як і теза влади – ми вас врятуємо, друга теза-пропозиція – провести виставку на захист книгарень – у стінах галереї « Ратуша» також прозвучала не заїжджено. Як власне і третє зауваження, чому б обласній владі не зайнятися районними книгарнями, де ситуація критичніша, аніж у місті. Останнє, раптом, виявило дивовижну логічну нестиковку у меценатстві влади. Представник ОДА Б. Онуфрик(який теж ретельно підготувався) заявив про відкриття 20  нових книжкових закладів у райцентрах. Вражаюче. Звучить. Але реєстру цих об’єктів ми не побачили, як, власне, і бізнес-планів.  Непогано виступили представники книгарень. Але у них досі немає зустрічного плану, який би мав бути за стільки місяців протистояння.  Очевидно ж, що так, як було – не буде. А тепер же до влади.

Треба віддати належне: люди в темі. І представник ОДА пан Онуфрик, і представник облради пан Ванзуряк принаймні добре приготувалися прозвітувати. І з цієї точки зору виглядало все непогано. Якби не одне але… Звіт був непоганий, але про що було звітувати? Запитую пана Онуфрика: півтори року товкуться на темі книгарень, де ж автор і втілювач ідеї плану реорганізації, за півтора року міг би показати личко. Відповідають: був план, був втілювач, був і загув. Побачив, що такий скандал з цими книгарнями і збіжав. Ось що наробили кляті «колотильщики» суспільною думкою.  До речі, через кілька хвилин після виступу пана Онуфрика директори книгарень зауважують, нам такої людини із планом не представляли– не віримо, що такий був.

А я от вірю. Вірю. Що був автор плану, людина з великим інтересом,  і його втілювачі(є). Безперечно був. По-іншому бути не могло. Згідно інсайдерської інформації, на яку нині модно посилатися. І, можливо, якби  зробили б щось реальне для книгарень, не образили б директорів, то автор плану, вже б, мабуть, насолоджувався РЕЗУЛЬТАТАМИ його втілення. У центрі міста))))Але, видається, погану звичку мати всіх в носі перейняли буковинські посадовці у східних колег. І ось все не їде, а скаче по вибоїнах. Тому що, да, посадовці, зрозумійте, допоки ви не почнете робити щось корисне для громади, ваші бізнес-ідеї нікого не цікавлять. Журналістів, в останню чергу. Таке відчуття, що ви дивуєтесь, чому вам не аплодують. Так що і тут було б доречним набути непогану звичку відпрацювати.

Більшовики, кажуть, тривалий час ніяк не могли второпати, що треба працювати, натомість вони займалися пошуками ворогів, підводних політичних течій, замовленість, змови, несправедливість світу тощо. Тому що це єдине, в чому вони б могли проявити себе на той час. Все це закінчилося погано і для більшовиків (які загинули у тридцятих руках від самих себе), і для країни. Так не треба по-більшовицькі, шановні політики. З різних таборів. Покінчить з більшовизмом.

Сергій Воронцов

Наостанок. Щодо повідомлення ОДА про можливість створення Громадської ради при «Буковинській книзі». Якщо запрошуєте, приймаю пропозицію.

Comments

comments

Коментарі
  • Форма оригінальна, виглядає з амбіціями, зміст відповідний темі
    . Буду читати.

  • Залишити відповідь

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

    Щоб додати фото у коментар, необхідно в текст вставити ссилку на фото.

    У Чернівцях скасована освіта

    Останні новини