Замість гречки кандидат Кобевко роздає музику

Чимало творів зарубіжних та українських композиторів виконували воїни АТО, унсовці, які недавно повернулися з фронту. В одного навіть позивний “Маестро”. Це так його називають побратими за пристрасть до справжньої музики, за творчість.

Сусіди Ольги Кобевко а також жителі сусідніх вулиць з захопленням слухали справжнє мистецтво. Вони привели з собою дітей та онуків. Гарний осінній вечір був переповнений мистецтвом. На якийсь час навколо панувала тиша. Господині перестали колотити каструлями на кухнях. Газди вимкнули телевізори. Вони повідчиняли вікна і слухали гарну музику. Кілька безхатьків, які проходили повз будинок присіли на лавочку і відклали вбік пиво. Вони давно не чули доброї музики. Заворожені чудом мистецтва, на очах у цих побитих долею людей, забриніли сльози. Після кожної композиції вони найголосніше плескали в долоні і кричали «Браво!».

Побратими “Маестра”, воїни АТО – загартовані у боях, засмажені сонцем донецьких степів, обвіяні вітрами Маріуполя, закопчені димами від розривів бомб, суворі і зболені – стали усміхненими, теплими і добрими. На деякий час прекрасна музика, що лилася вечірніми дворами приглушила біль втрат на війні, переживань небезпек і страхів.

У тих дворах, де звучала музика, панували мир і добро.

Після такого імпровізованого концерту люди довго дякували музикантам і організаторам. Просили їх частіше робити добру справу, яка робить нас усіх добрішими, щирішими, сильнішими та більш згуртованими.

З такими людьми Україна сильна. З такою нацією нам дорога в Європу.

Слава нації!”

кінець цитати