Початок. 1782 рік
пивзавод(ключове підприємство))), а пізніше, у радянські часи,винзавод. Зараз навіть дивно звучить – Чернівецкий винзавод
члени студентських товариств
радянські солдати проходять повз ще буржуазні афіши
реклама чернівецьких книгарень
Купи гравія на вул. Богдана Хмельницького. Сто років тому, так ось коли все почалося)))
Соборна
Не півень, а орел))
А центр виглядав приблизно так. Дуже незвичний вигляд Поштової
руїни н Центральній площі. 1941 рік
велика пожежа у Чернівцях 1859
Все ж таки демократія в чомусь пішла на користь. Принаймні ця традиція цілувати руки відійшла у минуле. А цей поцілунок більше говорить про епохи, аніж десятки статей
Театральна не була такою вже чепурною))
фото з чернівецьких ател’є
Драматична листівка. Перетворення Постгассе на Худякова
Палац юстиції позаду, нині Чернівецька ОДА
1944 рік
Вхід до Центрального парку.Тоді теж любили все політизувати. Навіть парк((( Майже триумфальної арки ще не було)) Це вже радянський понт
У двадцяти-тридцяті у Чернівцях обожнювали Америку. У нас, як у них
Коментарі
Все було – і пожежі, і руїни, і гравій на Богдана, і
цілування рук (на хрєна?) – але це наша історія.
Треба це любити – як ми любимо своїх стареньких
дідусів та бабусь.
Сподобалась реклама чернівецьких книгарень –
тримають книжки попереду себе, а тепер треба
тримати компютери та телевізори.
Эти два еврея как бомжи одеты – костюмы рваные,
на брюках видна заплатка, но весёлые, в шляпах
и выбрали для жрачки хорошего петуха.
А щас такой петух скока стоит. Гривен 200, не
меньше. Холодец из него хороший бы получился.
Эх, тарелку холодца бы! Прочь мечты.
Шо да,то да!
Ці портрети на вході у парк ні до чого,
нерозумно і заполітизовано.
Нема ні однієї реклами фільмів на українській мові.
Классный паренёк торгует цветами на театралке.
Фото не врёт.
1944-й год – это не аутентичная фотография, а кадр из фильма “Проверки на дорогах” Алексея Германа, финальные кадры которого снимали в Черновцах летом 1971 года. Этот кадр снят на Площади Филармонии на фоне рынка, когда он еще существовал.