Заступник мера Марія Порчук про те, чого чекати туристам від Чернівців і роботу у мерії

Розмову вела : Альона Чорна

Фото: Руслан Козлов

Записано 17.06.15.

  Часи, коли чимало українців могли планувати свій вікенд, чи відпустку за кордоном плавно минули. А нові кращі ще не настали. І невідомо коли будуть. Що робити між цими двома періодами кожен визначає сам. Можна чекати фінансового благополуччя, а можна бюджетно подорожувати рідної країною. Про Чернівці туристичні, їхню привабливість та звабу))) спілкуюся із заступником Чернівецького міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради Марією Порчук.

• Ваші враження від роботи у мерії. Подобається?

Після шести нарад, підготовки Громадського форуму й брифінгу протягом одного робочого дня, перед розглядом пошти (три папки), дуже цікаве питання щодо вражень. Хотіла б планувати й бути на концерті Братів Гадюкіних, але не вийде. Скажу словами заступниці міністра фінансів Н. Яресько: за даних умов, при даній системі управління, цих людей, які працюють можна назвати волонтерами. Тому що вимагається дуже велика мобільність, професійність, самовіддача. Зазвичай ті кошти, які пропонуються для оплати – це неадекватно. Скажімо заробітна плата, яку я отримувала перед тим, як йшла в міську раду в рази перевищувала те, що отримую тут. І це волонтерство не може продовжуватися довго. Тобто можна бути свого свого роду волонтером рік-два, при такій віддачі.

• Як міська влада піарить Чернівці?

Я переконана те, що може зробити влада у розвитку туризму – це саме так званий муніципальний маркетинг. Тобто перше завдання міської влади це – піар міста, це показ своєї доброї волі і максимальна можливість залучення різних форумів, всього, що може сприяти піару міста. Зазвичай коли говорять про розвиток туризму, питають скільки міська влада виділила коштів. Спілкувалася з представниками сектору економіки, які критикують владу: як можна говорити про розвиток туризму, коли програма розвитку туризму передбачає 80 тис. грн..? Я тоді запитую: скажіть, будь ласка, якщо би ця програма передбачала 2 млн. грн., як ви бачите використання цих коштів? Що міська влада може побудувати новий готель, яких катастрофічно зараз не вистачає, чи вона може відкрити новий ресторан, скажімо біля вокзалу, який би відкривався о 7-й годині ранку?

Перше завдання – це піар, а друге, звісно, туристична інфраструктура. Яким чином до Чернівців добратися, це те, що ми маємо лобіювати на різних рівнях і співпрацювати, просити, щоб наші народні депутати відстоювали це питання на центральному рівні. Оскільки якби ми не піарили, що би не говорили, коли я починаю пояснювати як добратися до Чернівців, часто мені стає не дуже затишно.

Варто враховувати те, що зараз йде перерозподіл туристичного ринку. Відбувається це з двох причин: перше – відпали такі туристичні атракції як Крим; друге – у зв’язку з курсом долара внутрішній туризм має більше підстав для розвитку, ніж виїзд за кордон. Згідно опитувань, які ми відслідковуємо, всього 1% людей планують відпочивати цього року за кордоном.

До речі, таки треба бути дуже виваженими в цьому піарі, бо ми не готові до прийому дуже великого потоку туристів. Не готові туристичною інфраструктурою. Не готові запропонувати туристам різного рівня готельні послуги.  Не готові, на жаль, культурою харчування на різноманітні смаки.   В цьому плані треба дуже багато працювати. А для того, щоб працювати треба об’єднуватися туристичним операторам, рестораторам, екскурсоводам, працювати не над підвищенням ціни, а над підвищенням якості надання послуг. Яким чином міська влада може у цьому допомогти, дуже таке риторичне питання.

Але разом з тим ми працюємо над іншою інфраструктурою. За рахунок того, що залучаємо більше доступних фінансових ресурсів на такі напрямки як енергозбереження, як термомодернізація, ми вивільняємо певні бюджетні кошти. І на наступних сесіях буде пропозиція депутатам перерозподілити ці кошти на дороги, тротуари. Це те, що може зробити влада для того, щоб туризму було комфортно.

Звичайно нам не вистачає атракцій. Але якщо раніше казали: давайте порівняємо Чернівці і Львів, там кожної неділі якийсь захід, фестивалі, то останні місяці підказали, що Чернівці теж це можуть. Ми використовуємо технічну допомогу, проводимо великі конференції по 150 приїжджих людей. Це також туризм. Думаю, що Чернівцями дуже мало використовується діловий туризм. Ми можемо претендувати на столицю ділового туризму.  У нас є чудовий університет, в якому дуже хороша аура для проведення таких конференцій. Знову ж таки питання інфраструктури і це є ніша для інших бізнес-послуг. Що стосується перекладу, синхронного перекладу, еvent організацій. Сама влада нічого не може зробити. Бізнесу теж дуже важко. Потрібна співпраця.

На жаль у нас мало тематичних ресторанів, не зважаючи на наявність багатьох народних домів, нема етнічної кухні. А найпопулярніші фестивалі зараз це гастрономічні. Зараз готуємо проект для підготовки декількох таких фестивалів. Готуємо Петрівський ярмарок, розіслали інформацію про ярмарок в усі туристичні інформаційні центри України. Дуже виходять гарні партнерські зв’язки зі Львовом. Бігборди розміщені у Львові, готуємо ролик-запрошення.

• У листопаді 2014-го ви говорили про те, що на вул. Ольги Кобилянської має з’явиться ліхтар, який запалюватимуть двоє буковинців у національному одязі. Досі чомусь це не відбулося. Про які задумки почуємо ще найближчим часом?

Проект «Світло Панської вулиці» був презентований, але коли дійшли до реалізації проекту, з’явилася нова ідея. Щоб не просто запалювати ліхтар, а щоб розказували історію. Тоді ми знайомилися з цією пропозицією разом з вами. Вона дуже сподобалася, тому що таких атракцій, на які б спеціально їхали в Чернівці мало. А потім – розробка, погодження, виділення фінансування і все інше. Це атракція розрахована на кожен день, але проба буде на Петрівський ярмарок. Хоча є вже рішення фахівців, що ліхтар, який подарували ковалі не є автентично чернівецьким. Тому плануємо до дня міста звернутися з проханням до ковалів, аби вони зробили автентичний чернівецький ліхтар. Хочеться, щоб це відповідало історії.

Вже зараз знаходимося у процесі підготовки потоку туристів на День міста. І не тільки на один день. Ми раді, що наші партнери програми ЄС  погодилися і перед Днем міста у нас буде Європейський тиждень. До нас приїдуть всі представники європейських програм показати свої здобутки. Це будуть і спортивні змагання, і думаю, стане традицією – чисто автентичний чернівецький фест. Новинок буде багато. Найближчим часом на в’їздах до міста встановимо вказівники, як дістатися до пам’ятки ЮНЕСКО. Планів багато, не вистачає фінансування. Працюємо над залученням коштів разом з університетом, для того щоб зробити туристичне містечко, з ГО. Також обов’язковим має бути маркування туристичних об’єктів. Вже прийнято рішення перенести наш інформаційно-туристичний центр, з метою кращої локації, в приміщення ратуші, де  буде окремий вхід. Так як це прийнято в європейських містах.

• А хто буде розповідати легенди і запалювати ліхтар? Чи є вже люди?

Попередньо ми набрали людей, які би просто запалювали. Але тепер ми розмовляємо з артистами нашого театру, адже для цього варто мати хист і сподіваюся вони погодяться.

• Ви розповіли, що буде етнічний, суто чернівецький фестиваль. Яких ще цікавинок очікувати у туристичній сфері?

Є багато задумок. Але я говорила що Чернівці ще не зовсім підготовлені. Дуже важливою є організація фестивалів. Ми взялися величезними зусиллями з громадськістю. Насправді завжди виходить нормальна справа, коли нею займаються фахівці. В цьому плані нас навіть перегнав Кам’янець-Подільський. У них є своя фестивальна агенція, яка над цим працює. Ми дуже тішимося фестивалем MERIDIAN CZERNOWITZ, але його команда працює над цим весь рік. Туристичний напрямок курують у міській раді тільки я і відділ, в якому сидять дві людини. Цього недостатньо.

Мені здається що змінилося ставлення самих чернівчан до проведення суботи, неділі, вихідних днів. Вони хочуть відпочивати по-іншому. І це покаже бізнесу, що потрібно робити агенції, які займаються організацією подій, фестивальні агенції. Треба фахового підходити до організації, використовувати бізнес, можливості реклами. Сама міська влада може бути ініціатором, може підтримувати. Тому ми зараз підтримуємо цікаві пропозиції і громадських організацій, і культурних товариств, певних музеїв, шукаємо фінансування, готуємо проекти на Європейський союз, програму  «Україна-Молдова», організацію музичних фестивалів. Є надія повернути дуже багато фестивалів в Чернівці. Ми вже говорили про «Червону Руту», піднімали питання з організаторами. Повернути фестиваль «Червону Руту» як такий буде дуже важко, хоча ми можемо проводити фестиваль лауреатів «Червоної Рути». Дуже хочеться повернути фестиваль нашого земляка М. Мозгового, зробити фестиваль документального етнічного кіно, зробити класичний фестиваль імені Шмідта, тобто класичної музики. На це є попит і свої поціновувачі. І у нас є величезний щодо цього ресурс. Це що стосується фестивалів. Щодо гастрономічного, то ми робили спробу. Ми розраховуємо на проектні німецькі гроші. Так вже в кінці року розпочне роботу офіс називається «Інтегрований розвиток міст» і з 4 мільйонів велика частина буде йти на організацію фестивалів, тобто на розвиток туризму. Розумієте, бюджет не може надати фінансування, ми не знаємо яка буде осінь, зима. Але вже з залученням експертного середовища, а тим паче технічних грошей, думаю наступного року Чернівці взагалі не впізнають. При чому це не мрія. Мені здається, що це вже навіть більше ніж мрія.

• Ви спілкуєтеся з туристами? Що їм не подобається в Чернівцях?
  

  фото Букньюс

Те, про що вже ми говорити – дуже важко добратися. Але тут я хочу подякувати екскурсоводам які починають екскурсії о 7 годині ранку.  Нам скоротили потяг на дві години і прибуваючи вранці в Чернівці, можна розпочати день із знайомства з містом. Є ряд закладів де можна поснідати. Тут уже певним чином має реагувати бізнес. Плануємо запровадити відзнаку для туристів. Подумаємо ще яку. В моєму уявленні це смайлик, що вас тут чекають. Це стосується таксистів, і магазинів, і ресторанів. Це вся сфера послуг.

Проблема полягає ще й в тому, щ мало туроператорів працюються на внутрішній туризм. Все таки більшість турагентів працюють на виїзні напрями. Нам би хотілося, щоби оператори більше піарили Чернівці. Поки що такої динаміки немає. Але з’являються інші молоді  і на них дуже велика надія.

• Нещодавно проводила екскурсію для знайомих із Закарпаття. І вони поставили питання: чому Чернівці перетворюють на філіал Львова? Львівська кава, львівські пляцки…. Як має формуватися суто чернівецький бренд, без асоціацій з іншими містами?

Знаєте, мені здавалося, що наш чернівецький бізнес більш амбітний. Львівська чоколяда ще зрозуміло, але коли з’явилися «Львівські пляцки»… Нічим влада не може на це вплинути. Це приватні приміщення і бізнес шукає там, де краще. Ми з Департаментом економіки, з виробниками обговорювали це питання. Щодо брендування. Львову пощастило, є чоколяд, «Світоч», «Львівське пиво»… І це величезні спонсори і меценати, в тому числі із залучення туризму. Коли ми запросили львівський комітет підприємців, вони були головними надихачами підписання підготовки стратегії, де дуже класний, кластерний підхід. Де визначено два кластера: вони визначили, що ми сильні в ІТ технологіях, в туризмі, в тому числі бізнес-туризмі і т.д.

Звичайно, чим більше туристів, тим більше брендів львівських. Але постає питання, що ж повести з Буковини. Хіба львівську чоколяду? Ми проводили конкурс на Різдвяний ярмарок, просили, аби зробити пряники, щось чернівецьке. Наступне, от перед вами, була зустріч з послом США, дуже хочеться дати щось автентичне. Ну зробіть щось під це. І питання подарунків, навіть для міської ради. Нас звинувачують у тому, що мало магазинів з сувенірами. Але це питання бізнесу. Ну не відкриє міська рада сувенірні крамниці. Разом з тим я кажу підприємцям, що зробіть щось. У нас є певний кошт. Ми закупаємо сувеніри, будемо вашими постійними замовниками, але щоби було щось буковинське. Буквально позавчора принесли пряник з гербом Чернівців. Як вам? (до речі гарно, прим. А.Ч.). Важливим у питанні сувенірів є невідповідність цін. Також хотілося б, щоб вишивка була не китайська і, щоб продукція була буковинська. Уже з’являється кава з Чернівців. Не скажу, що все так безнадійно. Все ж таки бізнес реагує. Але це ще велике питання і мені це не байдуже.

Варто сказати, що й самі львів’яни кажуть, що вони у Чернівцях відпочивають. Вони ж ломляться від великої кількості туристів. У нас є великий простір і якась своя аура і своя харизма.  Зараз працюємо і хочемо, щоби нам вдався фестиваль єврейської музики клейзмерів. Мені Чернівці асоціюються з євреями. Ми будемо говорити не про хасидів, а про реформістів, німецькомовних євреїв. От у Львові є єврейська кнайпа. Ти замовляєш страви, але там нема цін. Торгуєшся. Тобто можеш щось виторгувати. Але в цьому фішка. Люди приходять, іноді навіть просто, щоб поторгуватися. Я не вмію торгуватися, але приходжу, щоб подивитися як інші торгуються. Це ж мистецтво, атракція! Тут не потрібні великі інвестиції.

• Суто чернівецькі цікавинки очевидно могли б пропонувати саме чернівчани. Чи не доцільно було б створити творчу раду при чернівецькій мерії щодо розробки таких ідей.

Абсолютно доцільно. Ми дещо обмежені законодавством, але не все треба вигадувати самим. Скажімо найкреативнішою групою у Львівській міські раді є Інститут розвитку міста – комунальна неприбуткова установа. По суті це натхненник. При виконкомі є відділ, який ми хочемо розширити, щоб він був об’єднувачем студентів. Хочемо на Громадському форумі отримати напрацювання, почути ідеї та пропозиції чернівчан. 

• Яка ваша улюблена туристична місцина у Чернівцях?

Я взагалі просто люблю Чернівці.

• Що плануєте встигнути зробити у туристичній сфері під час перебування на посаді? Що треба робити для більшої привабливості міста?

Багато чого хочеться встигнути, але я дуже хочу, щоб квест який ми запланували, пройшов дуже гарно.

 –            На замітку чернівчанину: як пересічній людині формувати туристичну  привабливість міста?

Давайте разом робити наше місто туристичним і ставитися  до гостей, так якби ми хотіли щоб до нас ставилися до нас інші.