Ніконов хоче у дисиденти, а його ладять у «отсиденти»

Нещодавно до міського депутата Ніконова  прийшла популярність. Роками сидів цей малопомітний, але несподівано спритний чоловік на депутатській лавиці.  І широкий загал про нього не знав.  Власне тому, що Ніконов ніколи і не цікавився широким загалом.  А став депутатом тому, що любив цю землю і «солодке життя». Через  любов до землі він став директором земельного департаменту міської ради. І там він зрозумів, чому любить землю. Тому що він вміє робити із нею фокуси. Але, мабуть, жоден фокусник не отримував такі бонуси.

Фокусів було чимало. І, крім усього, Ніконов передав землю  для «солодкого життя». Такий слоган має фірма «Ваніль – солодке життя», якою керує його колишня дружина. І на цій землі побудували багатоповерхову будівлю (по документам 4-поверхову, але виглядає 6-поверховою) Не кожен чоловік наважився на такий широкий жест до колишньої. А Ніконов – спромігся.  Втім, чутливість деяких частин тіла депутата Ніконова межує з геніальністю, подейкують – розлучення оформлене заради зручності та безпеки найдорожчого – майна. Власне, для ситуацій, подібних до тих, що виникла сьогодні. Коли Ніконову зауважили, що любов до землі також має межі, які визначені  документацією, законодавством  та іншим занудством.

Однак, депутат  не розгубився, а вирішив спробувати себе у новому амплуа.  Затятий матеріаліст Ніконов чомусь вирішив вдати ідеаліста.  Кілька днів тому він «очолив» дисидентський рух регіоналів (хоча депутати ніби не уповноважували).  Просто, як кожен політичний потопельник, Ніконов намагається вхопитися за соломину, у даному випадку Ніконов вхопився за партквиток. 

 Ліпити з Ніконова ідеаліста та дисидента допомагав знуджений солодким життям  інтриган-політолог  Ігор Шкіра, якому конче не вистачало  яскравості відчуттів.  Руками Шкіри депутат  намагався створити собі образ мученика та жертви.  Але справою виявилася складною. Це не пончики ліпити, якими славна «Ваніль». Ліпили  кілька міфів одразу.  Про конфлікти:  «Папієв – Михайлішин», «старі регіонали – нові регіонали». Ніхто не заперечуватиме  той факт, що у будь-якій партії періодично можуть виникати певні ідеологічні протиріччя між її членами. Та коли внутрішньопартійну дискусію використовують для того, щоб врятувати одне чутливе місце, і   крісло на якому це місце сиділо більше двох років, то, навряд чи, такі речі можна вітати.

Володимир Ніконов та Ігор Шкіра. Ліплять міфи, як пончики

Тож, нашвидкоруч зліплений, міф вийшов усе ж комом.  І усвідомили це доволі швидко. В те, що Ніконов регіональніше усіх регіоналів повірити було  важко. А в його бізнес-дружбу із братами Бурбаками важко не повірити. 

У серпні 2011 року Ніконов самовільним розчерком пера продовжив договір оренди земельної ділянки  на вулиці Фрунзе фірмі братів Бурбаків «Бомонд». За п’ять років до цього ця фірма взяла цю земельну ділянку в оренду для будівництва побутово-розважального центру. Та за весь цей час там не зявився жоден будівельник. І після завершення договору оренди, подальшу долю ласих 25 соток у центрі міста мала б, згідно чинного законодавства, вирішувати сесія міської ради. Однак, Ніконов у цьому питанні вирішив одноосібно виступити у ролі депутатського корпусу.  І поступив він, як гуманіст, продовжив оренду на п’ять років.

Так само одноосібно, ігноруючи думку фахівців з культурної спадщини та архітекторів, Ніконов дозволив братам Бурбакам звести на вулиці Фрунзе(центральна частина міста)   дев’ятиповерхівку, яка стирчить у парковому ансамблі, як інтерес Ніконова у земельних справах.

Брат Бурбак. Максим Юрійович – депутат від фракції ВО “Батьківщина”.

Такий самий фокус він провернув і з висоткою на Коперніка, де і отримав пентхаус. Шикарну двох’ярусну квартиру.

Допомагаючи братам Бурбакам, Ніконов не забував і про власний добробут.Якимось містичним чином,  усе у Ніконова після того, як він став директором департаменту пішло легко і гладко, на вулицях міста з’явилися більше 30 кіосків «Ваніль», бар біля «Літнього театру» (записане на його (вже колишню) дружину). А на вулиці Руській,209Б,  розпочалося будівництво торгівельного дому під однойменним брендом.

За нашою інформацією, всі ці питання до Ніконова були озвучені 2 жовтня на засіданні фракції Партії Регіонів у міській раді. На що Володимир Миколайович відповів, що брати Бурбаки його друзі, і він повинен їм допомагати, а пентхаус він отримав за схемою: «ти вселяйся, а гроші заплатиш, коли будуть». Чому саме Ніконов викликав такі добрі почуття, чому саме до нього були такими щедрими дарувальники пентхаусу, Ніконов і сам не знає.  

 До речі, Ніконова нині  позбавили найціннішого – печатки і права підпису, і з пентхаусу треба або виселятися, або таки віддавати гроші. Але в тилу у депутата – солодке життя.

Саме з цим і пов’язано те, як Ніконов кинувся рятувати бізнес своєї дружини. Зайвим підтвердженням цього є події на Руській,209Б, де будується нова фабрика.

Будинок,де має бути розміщена фабрика та торговий центр. Нині секретний обєкт, на який не допускають депутатів

Комісія створена міською радою хотіла перевірити законність зведення цієї  будівлі. А будинок цей не виглядає ані на спроектовані чотири поверхи, ані на ту площу, яку вказана у кресленнях. І  ділянка землі виділена під будівництва якось розпухла. Від солодкого, певно.  Тож не дивно, що  членів комісії на об’єкт не допустили.

Цинізм ситуації полягає у тому, що Галина Ніконова звернулася до прокуратури із скаргою, що у департаменті МБК їй не видають містобудівні умови на будівництво, яке близько не відповідає  проекту.

Можна припустити, що після висновків комісії, вона ходитиме до прокуратури не у якості скаржника, а якості обвинувачуваної. Разом із своїм, вже колишнім, чоловіком…

 Андрій Струм