У Чернівцях обговорюють долю мусульманських, іудейських, українських та румунських військових поховань

Братську могилу мусульман – вояків російської армії, що загинули в роки І світової війни планується визнати одним з важливих об’єктів культурної спадщини на Єврейському кладовищі.

Пам’ятний монумент встановили євреї Чернівців у 1940 році, але ще за часів румунської займанщини. На той час ця територія не входила у межі Єврейського кладовища.

Серед науковців триває дискусія, адже в ісламі існують певні поховальні норми, що викликає сумнів щодо доцільності внесення об’єкту в реєстр як пам’ятки культури. Ховати мусульманина на немусульманському кладовищі, а немусульманина – на мусульманському суворо заборонено.

Крім того, окремого вивчення потребують поховання румунських вояків – християн на Єврейському кладовищі і уточнення кордонів заповідної території, повідомили у секторі зав’язків з громадськістю міської ради.

На думку голови Українського народного дому Володимира Старика крім мусульманських, іудейських та румунських військових поховань на облік необхідно взяти могили українських героїв Першої світової війни – Івана Вишньовського, Андрія Кадайського, Володимира Тотоєскула, консула Української Народної Республіки Михайла Догомилі, генерала Захара Павлюха та багатьох інших забутих “на своїй не своїй землі”.