Сергій Жадан відповів буковинцю Олександру Бойченку у колонці
Сергій Жадан відгукнувся на колонку буковинського публіциста та літературознавця Олександра Бойченка про “неандертальців”, яку б наша політкоректна редакція вважала би
такою, що не сприяє дружбі народів(там, звісно, йдеться про донбасян ). Втім, Бойченко вважає, що має право на своє бачення. Але позаяк його бачення надзвичайно банально виглядає на загальному фоні, і вирізняється тільки певним згущенням цієї банальності, то нам здалася більш оригінальною відповідь Сергія Жадана Олександру Бойченко у колонці ТСН. Уривок:
Тут ось мій давній хороший приятель Сашко Бойченко вкотре пройшовся по нас, східняках. Ну, мені зокрема дісталося. У нас із ним давні дискусії щодо того, де мають проходити кордони Великої України. Дискусії мирні, відразу зазначу. Скажімо, він закидає, що “ніхто в нашому письменстві не підносить так послідовно й на такі метафоричні висоти всіляких позбавлених історичної перспективи олігофренів”, як це роблю я. І що, мовляв, “неандертальці либонь теж “не більше за інших” заслуговували на зникнення: любили місця свого проживання, дбали про дітей, хотіли спокою, впевненості і стабільності. Ось тільки не вміли своїм недорозвиненим мозком зрозуміти, що світ, у якому вони живуть, не стоїть на місці і постійно змінюється”. І що, відповідно, “так само мусять зникнути тепер представники людського підвиду “гомо совєтікус”, якими вщерть заселений (чи був заселений) оспіваний Жаданом Донбас”. Оскільки, “еволюція – штука безжальна”.
Мені в цьому випадку особливо зворушливим видається уточнення “чи був заселений”: справді, на Донбасі останнім часом “представників людського підвиду” так чи інакше стало менше – хтось виїхав, декого просто вбило. Еволюція – штука, дійсно, безжальна. І коректувальники теж безжальні. Добре, іноді думаю я, мати добре серце й залізні нерви – дивитися, як “Градами” вибивають неандертальців і говорити при цьому про еволюцію, робити історичні порівняння та геополітичні припущення, відмовляючи комусь у праві на подальше співіснування з тобою в цьому прекрасному справедливому світі. Ось лише в неандертальців чомусь немає ні залізних нервів, ні доброго серця. Атрофувались, мабуть. У процесі безжальної еволюції.
Більше читайте тут:












Коментарі
Интересный поциент ,конечно, этот Бойченко (“поциент” написал через “о” специально). Воплощение всего самого креакловского и ненавистнического, что можно что есть в тех ,кого называют “западенцами”. Одним только робко интересуюсь, свежее министерство нашего земляка Стеця обратит внимание на опусы этого индивидуума, которые однозначно подпадают под определение “разжигание межнациональной ненависти”, или как всегда , “свое дерьмо не пахнет”? Вопрос , понятно , риторический.
Бойченко выбрал неудачное время, чтоб поразмышлять про эволюцию. К тому же убивают всех: тех, этих. Война не выбирает. Или Бойченко считает, что эволюция. Иногда по-человечески надо помолчать, а не болтать как клоун
Лучше бы исчез представитель подвида западенских майданопитеков бойченко. Никто и звать его никак.
бойченко (пишу фамилию с маленькой буквы) и есть неандерталец в своих умоиспражнениях, тем более, если проследить за его “эволюцией” взглядов.
Приведу примеры некоторых этапов его эволюционного развития.
Когда в 2010 году избрали президентом Януковича, бойченко писал в блогах на сайте МБ, что тот никакой не президент потому, что за него не проголосовало большинство украинцев, учитывая общее количество всех избирателей в стране, поскольку некоторые вообще не пришли на выборы, кто-то проголосовал против всех, кто-то испортил бюллетень и т.д. Но почему-то стыдливо промолчал, когда на выборах в этом году в ВР за блоки Порошенко и Яценюка, то есть, за власть, проголосовало меньше 50% от половины пришедших на выборы, то есть, за власть проголосовало около четверти всех избирателей страны. Это была оценка граждан Украины здобуткив влады. Стыдливое молчание бойченка в этом случае – очередной этап в его сверх динамичной эволюции личности, в эволюции его гражданской совести и сознания.
Идем дальше, когда укр. армия побеждала на фронтах, он в своих графоманских бумажных высказываниях хлопал в ладоши и кричал: ура, ура ура! А когда ополченцы и пару тысяч россиян (данные ООН) ввалили украм на фронтах хороших люлей, отыграв за пару недель карту границ АТО до уровня начала лета, то бойченко заскулил, як щеня, заблеял, как новорожденный козленок, о том, что надо остановиться и построить стенку из говна и пенопласта, отгородившись от прошлого века. Это был следующий этап его личностного роста. Снова впечатляющий.
Ну и третий этап – литературная импреза для пенсионеров в дождливом, сыром Торонто, на которой ему в лицо сказали то, что должны были рано или поздно сказать (как он это сначала понял): какого хера ты, книжный червь, тут в Канаде ошиваешься, странички листаешь, вместо того, чтобы родину защищать в АТО?! На что он ответил потрясающе, в лучших традициях гнилой и вечно трусливой лже-интеллигенции: “в мене ні вогнепальної зброї, ні решти спорядження, а людям, які здійснюють так зване керівництво Збройними Силами України, я чомусь не надто довіряю”. И это говорит тот, кто люто ненавидит всех жителей Донбасса, сравнивая их с вымершими от “неумности” неандертальцами, используя такие словосочетания для их обозначения, как: “рабов німих”, “олігофрени”, “мусять зникнути”. Но провести “санацию” на Донбассе сам лично, аристократ украинского духа бойченко, не хочет, боится, проще говоря – ссыт, и полностью доверяет эту грязную кровавую работу Збройними Силами України, керівництву яких, как он сказал, не надто довіряє…
Ниче так портрет личности, элита!
Да можно проще сформулировать : бойченко патентованный готтентот- то что делает он, хорошо и правильно, просто потому что это делает он и наоборот. Вопрос только , почему именно папуас с одноклеточным мышлением бойченко претендует на звание ” цивилизованного европейца”. ЧСВ раздуто ,небось.
Краще своє бачення бойченко залишить при собі,
неприємно про нього взагалі згадувати.