Подвійне громадянство. Чи дозволено бикам те, що й юпітерам???

Подвiйне громадянство в нашiй країнi заборонене. Проте, як виявилося, не для всiх. Нещодавно губернатор Днiпропетровщини Iгор Коломойський зробив зiзнання, що має аж три паспорти: український, iзраїльський i кiпрський. “Лише паспорта Мальти немає”, — жартома додав Коломойський. На зауваження журналiста про те, чи усвiдомлює вiн як державний чиновник, що порушує Конституцiю, Коломойський вiдповiв по-єврейськи дотепно: заборони на потрiйне громадянство, на вiдмiну вiд подвiйного, в Українi нема!

Звiсно, Коломойський у цьому епiзодi розважався. Ще б пак! Наявнiсть другого паспорта, окрiм українського, дає людинi низку переваг. А проте звичайнi українцi собi цього не дозволяють, бо, по-перше, це все-таки не зовсiм законно, а по-друге, через чималi грошовi витрати доступно небагатьом. Про плюси i мiнуси подвiйного громадянства, а також про перспективи його запровадження в Українi – у розмовi з експертом з питань мiжнародного права, адвокатом Дмитром Євдокимовим.

— Наскiльки з юридичного погляду припустиме те, у чому зiзнався Iгор Коломойський?

— За статтею 4 Конституцiї України в нас єдине громадянство. Пiдстави його набуття i припинення визначенi Законом “Про громадянство України”. Документ чiтко зобов’язує українцiв вiдмовитися вiд нацiонального паспорта в разi отримання iноземного. Набуття чужого громадянства також є пiдставою для примусового позбавлення українського Президентом нашої держави. Однак механiзму вiдстежування таких фактiв i покарання за таке порушення законодавства в Українi нема. Отже, заборона бiпатридства в нашiй країнi має декларативний характер i тому не дуже працює на практицi. ( а нам весь час торочили у буковинських ЗМІ, що подвійне громадянство тягне за собою ледь не смертну кару – ЧТ).Як вiдомо, бiпатридами є чимало українських чиновникiв, не лише Iгор Коломойський. Серед них — майже половина депутатiв Верховної Ради, такi данi свого часу наводив екс-голова ЦВК Михайло Рябець. Також два паспорти мають тисячi жителiв прикордонних областей. Свого часу закарпатцям масово роздавала паспорти Угорщина. Жителям Чернiвецької областi — Румунiя, а схiдним i пiвденним регiонам — Росiя.

— З погляду мiжнародного права бiпатридство — цiлком нормальна свiтова практика. Багато країн його толерують?

— Так. Подвiйне громадянство дозволене в низцi розвинутих країн. Зокрема, воно є нормою у США, Великобританiї, Iталiї, Iспанiї, Португалiї. Його можна мати в Канадi, Австралiї, Бразилiї та Аргентинi. Крiм того, бiпатридство допускає законодавство майже всiх країн, що межують з нашою, — Польщi, Словаччини, Угорщини, Румунiї та Росiї. Воно також дозволене в Болгарiї i Туреччинi. Притiм у багатьох країнах другий паспорт можна отримати за грошi. Наприклад, громадянином Кiпру можна стати лише за два-п’ять мiсяцiв, iнвестувавши в нерухомiсть цiєї країни 2,5 мiльйона євро. Громадянство Мальти коштує трохи бiльш як мiльйон євро, з яких 650 тисяч треба iнвестувати у Фонд нацiонального розвитку i ще пiвмiльйона – у купiвлю нерухомостi на островi та цiнних паперiв. Але є й дешевшi варiанти. Стати громадянином Домiнiкани (Латинська Америка) можна лише за 100 тисяч євро…

— Якi переваги можуть мати українцi, що в обхiд закону мають два i бiльше паспортiв, як-от Iгор Коломойський?

— Друге громадянство (якщо воно вiд шанованої у свiтi країни) вiдкриває широкi можливостi: можна подорожувати без вiз майже по цiлому свiту, можна жити i працювати там, де бiльше подобається, де ширшi перспективи, але притiм залишатися українцем. Це також дає бiльше можливостей для наукового, освiтнього, культурного обмiну мiж нашою державою та iншими країнами. Як ми знаємо, для громадян країн ЄС та США, власне кажучи, не iснує кордонiв. Але навiть маючи паспорт острiвної держави Сент-Кiтс i Невiс, який коштує 250 тисяч доларiв iнвестицiй у Цукровий фонд цiєї країни, можна подорожувати без вiз у 94 країни, зокрема, в країни шенгенської зони.

–  А чому б в Українi не запровадити подвiйне громадянство?

— Дискусiї довкола цього питання вже давно точаться у нашiй країнi. Справдi, бiпатридство – дуже прогресивна, соцiально справедлива норма, однак перспектива його запровадження в Українi створює низку загроз нашiй нацiональнiй безпецi. Не забуваймо, що наш сусiд – Росiя, у якiй подвiйне громадянство також дозволене. Досвiд анексiї Криму, а також росiйсько-грузинська вiйна 2008 року показують, що Москва має погану звичку роздавати громадянам сусiднiх країн свої паспорти, а потiм на цiй пiдставi вводити вiйська на територiю, де вони проживають. Нiбито для законного захисту їхнiх iнтересiв. Якщо ми офiцiйно запровадимо подвiйне громадянство у своїй країнi, Росiя обов’язково цим скористається.

— Подвiйне громадянство також передбачає, що величезна українська дiаспора у всьому свiтi зможе голосувати на виборах, чи не так?

— Це справдi цiкаве питання, яке також має як свої плюси, так i мiнуси. За рiзними даними, за кордоном постiйно проживає близько семи мiльйонiв українцiв, якi пiд тиском обставин виїхали з рiдної держави. Цi люди є найбiльшими прямими iнвесторами в Україну, адже щороку iнвестують в економiку нашої країни до 10 мiльярдiв доларiв. Справедливо надати всiм їм можливiсть впливати на обрання Президента України та народних депутатiв, якi живуть на грошi платникiв податкiв i грошi дiаспори, iнвестованi в українську економiку зокрема. Але тут треба брати до уваги, що українцi, якi виїхали до Росiї, також матимуть право голосувати. Уявiть собi, що було б, якби право брати участь у наших виборах разом з українськими паспортами набули сотнi тисяч громадян Росiї! I без того пiд час кожних всеукраїнських виборiв у Росiї працює 150 виборчих дiльниць. У разi ж запровадження подвiйного громадянства Кремль зможе дуже легко впливати на результати виборiв та полiтичну ситуацiю в нашiй державi, зробивши громадянами України кiлькасот тисяч своїх агентiв.

— А чи не можна запровадити подвiйне громадянство з країнами Євросоюзу, якi не є ворожими до України, а щодо Росiї таку можливiсть обмежити?

— Теоретично це можливо, але у свiтовiй практицi таких прикладiв практично немає. Щось подiбне є тiльки у специфiчних держав, як-от Монако i Францiя. Тобто, коли одна держава не має власної зовнiшньої полiтики i в усiх зовнiшньополiтичних питаннях представлена iншою. У нас не та ситуацiя. А взагалi я сподiваюся, що перспектива вступу в України до ЄС не така вже й примарна. Якщо ця мрiя мiльйонiв українцiв здiйсниться, всi ми автоматично набудемо друге громадянство — Євросоюзу.

Олександра ТАМКОВА, газета “Експрес”