Куди ти йдеш, наш ФК «Буковина»?

Спілкувалася Альона Чорна

Про ситуацію, яка склалася у ФК «Буковина» не те, що неможливо мовчати, про неї мало навіть кричати.  Все йде до того що «Буковина» автоматично припинить виступи у нинішньому сезоні. Нагадаємо минулого тижня через відсутність коштів наша команда не змогла навіть поїхати до Харкова, на матч з «Геліосом». Про що можна говорити далі? Треба братися за реанімацію команди. На порятунок залишилося кілька днів. Тим часом мер Каспрук у «Фейсбуці» активно переймається за студентські програми, парковки , обливається холодною водою і т.д. У обласної влади теж свої проблеми. Вболівальники спокійно чекають: а що ж буде ДАЛІ? І так замкнене коло. А далі – прірва. Як оцінюють ситуацію професіонали, знавці своєї справи і які шляхи вирішення пропонують далі у матеріалі.

Сергій Задорожняк

Як розповів голова Чернівецької міської федерації футболу, заступник голови обласної федерації футболу Сергій Задорожняк, зараз футбольний клуб «Буковина»  не просто переживає незначні труднощі, це уже той етап, про який кажуть – надзвичайна ситуація: «Але ці проблеми не сьогодні виникли. Вважаю, що треба було вже давно визначати так структуру футбольного клубу вводити такі методи, щоб максимально знизити залежність  від інвестора. От функціонує клуб, він мусить бути. Це однозначно. Так? Якщо ставляться якісь цілі і задачі, приходить інвестор, значить  так: ми виходимо в Першу Лігу; займаємо 3-тє, 2-ге, 1-ше місце; вихід у Прем’єр Лігу. Це коли є інвестор. Коли нема інвестора, клуб у будь-якому випадку повинен функціонувати. Які можливі варіанти цього? У Чернівцях девіз «Спільними зусиллями». Робити народну команду, як вже неодноразово було заявлено. Що мається на увазі? Є прості вболівальники. Думаю, що 2 тис. їх могло би бути. Вони купують абонемент на сезон (200-300 грн.). Вже якась сума, хоча б для якихось витрат уже була б. Наступний момент – знову ж таки вболівальники, але трішечки грошовиті, могли б теж допомагати. Той би забезпечив харчуванням, той би проживанням… Це один з варіантів функціонування клубу. Інший момент: вже коли приходить основний, потужний інвестор – тоді ставити цілі й задачі. А на мінімальному фінансуванні можна було б зберегти команду. А зараз це вже нікуди не годиться. Не можемо навіть виїхати на виїзд. Є деякі думки (з моєї точки зору, як функціонера футболу такі думки неправильні), що от у Франківську немає команди, у Житомирі нема, у Хмельницьку нема… Чому у Чернівцях має бути?. Тому що це БРЕНД, це ІСТОРІЯ і ВЕЛИКА ІСТОРІЯ Буковини. Після закінчення Другої Світової війни – розруха, голод, а команду «Динамо» заснували у Чернівцях. А що тепер? Я також розумію, що зараз важко, така ситуація, війна на Сході, проблеми. Але якщо вони у всіх проблеми, то просто виникає питання: от Тернопіль, поруч – сусіди, дві команди мають в Першій Лізі. Непогано виступають. Чому тоді Чернівці? Що бідніші? Чи Чернівці живуть в Україні, а Тернопіль в іншій країні? Напевно там менеджмент працює краще, можливо більш ефективна співпраця з владними структурами. Я не знаю»

–        При будь-яких владах, при будь-яких моментах, прийшов інвестор на рік-два, пішов, але команда є. Прийшов новий – тоді ставляться цілі й задачі. Він каже: «Я вкладаю в команду гроші, хочу, щоб команда виконала такі-то задачі. Якщо ніяких задач немає, в будь-якому випадку команда мусить бути. Ці всі моменти розглядалися ще навесні. Розроблялися різноманітні шляхи виходу з цієї ситуації. Бо це вже тягнеться давно. З листопада 2013-го. Тоді у січні у них не було нікого. Був головний тренер і я виконував обов’язки генерального директора. Ми за той період провели навчально-тренувальний збір. Так, неповноцінний, без грошей, без нічого. Стартували у першості України, в Першій лізі – 29 березня, з «Олімпіком» (м. Донецьк). Показали дуже хорошу, змістовну гру. І декілька ігор весною у нас було хороших. Були й провальні. Момент в чому? Ми були чесні, не було ніяких інтриг. Зібрали хлопців. Кажемо: «Грошей нема. Дограємо до травня». Їхали, грали, позичали гроші. Тепер буду особисто віддавати. Не клуб. Тому що я брав під себе. Клубу хто давав? Це мої проблеми і Гія. Виходить так.

Ми чесно чим могли допомагали. Хлопці грали. Потім почали шукати шляхи виходу з цієї ситуації. Було декілька варіантів. І буквально, перед самим початком, з’являється старий-новий президент. Це як камінь з серця. Супер! Є президент, є віце-президент, є новий гендиректор. Класика.  А що далі сталося, я не знаю. Кажуть люди, що на гру вже не хотіли виходити вдома (затрималася гра на 10-15 хв.), на виїзд не їдуть. Що твориться? Я не володію зараз інформацією, тому що не входжу у керівні структури клубу. Чому так? Клуб втратив золоті місяці (липень, серпень), коли можна було зробити абонементи. Десь закріпити за небайдужими чернівчанами-бізнесменами певні напрямки діяльності. Той закриває питання паливно-мастильними матеріалами, інший харчуванням тощо. І  вже команда десь функціонує за рахунок цього, плюс-мінус. Спільними зусиллями можна було вийти з цієї ситуації.  Команда надіялася на президента і що далі?  Якщо кардинально щось у ці дні не зміниться… Можливий варіант, що вони не виходять на другу гру – вдома з Олександрією (18 жовтня). Якщо вони не виходять на поле, це другий не зіграний матч, команду знімають з розіграшу…. А для того, щоб повернутися у професійний футбол, необхідно знову починати з самих низів.

–          Є враження, що за керівництва голови Чернівецької ОДА М. Папієва не було таких фінансових проблем у ФК «Буковина». Чи це твердження помилкове?

Тоді були потужні інвестори. Пов’язували, не пов’язували, це із нашим земляком Борісовим. Щось таке було. Не знаю… Кажуть, що йшло нормальне фінансування, були класні футболісти, ніяких затримок зарплати. Відносно губернаторів, чи мерів. При тому було, при тому не було. Я так би не говорив. Що от був Папієв – була команда. Зараз – Ванзуряк, нема команди.

Що таке ФК «Буковина»? Це громадська організація. Скільки громадських організацій на Буковині? Давайте всім ГО фінансову допомогу. Вони не мають права з бюджету допомагати, по великому рахунку. Я навіть не знаю, як влада може вплинути на цю ситуацію. Можливо залучити, згортувати. Але згадайте ситуацію 2012-13 рр. і проаналізуйте нинішню. Як ви думаєте, Ванзуряку зараз до футболу? Думаю, що ні. І зараз валити на нього: от той був красавєц, а цей такий от. У нього зараз і бронежилети, і забезпечення на Сході. Так само і в підприємців. Хто допоможе нашій армії, як не влада, бізнесмени, волонтери і т.д.? Коли я підходив до знайомих бізнесменів, вони кажуть: «Давай визначимося,  дати 10 тисяч зараз на клуб, от платіжка. Чи перерахувати на бронежилети?».  Я кажу: «Перераховуйте на бронежилети. Вибачте, пішов далі шукати».

Розумієте, тут бити себе в груди, що мусить бути команда, мусить бути те. Так, мусить БУТИ. Є шляхи для мінімального виживання. Просто, знову ж таки має бути розуміння між керівництвом клубу, футболістами, вболівальниками… І щоб це було прозоро, відкритий їхній діалог. Спільними зусиллями. Без інтриг, сварок, без бесід –  «сам дурак». Чи хтось там круче, не круче. Цей діалог між вболівальниками, футболістами, керівництво клубу, міською владою, обласною, підприємцями, має організовувати все ж таки керівництво ФК «Буковина». Але важко…. Важко цей діалог налагодити. Тому що можливо десь особисті амбіції, чи ще щось, не дозволяє це все зробити.

–          Правда, що у 2013 році підприємців «нагинали», тобто змушували спонсорувати ФК «Буковина»? Чи це вигадки?

Коли інвестори завершили фінансування і команда не поїхала на одну гру (здається з в Алчевськ), були зібрані в ОДА близько 60-ти підприємців, може й більше. От так і так: народна команда, спільними зусиллями. Що вам сказати? З тих 60-ти – 10-12 чоловік давали хто скільки міг. Хто 2 тис. грн., хто 500 грн., хто 300 грн. Хто раз дав 10-20 тис. грн.. Так, перераховували – 10-12 підприємців. Це виходить, що 10-12 «нагнули», а 48 – не «нагнули»? Хто хотів, там було щиро і прозоро. А так щоби там «нагнули», то – ого, команда би ще три роки грала. Розумієте? І так збирали три рази підприємців. Тоді ми встояли вересень-жовтень тільки за рахунок того, що прийшло 10 тисяч вболівальників. Тоді клуб трохи заробив на квитках. Пам’ятаєте, «Дніпро» (Дніпропетровськ» повний стадіон? І ці 10-12 підприємців, які давали на футбол… Вересень, жовтень команда прожила. У листопаді вже кирдик, грудень і т.д. Тому те, що там нагинали когось, чи не нагинали – свічку не тримав, не знаю. Але якби нагинали, то напевно команді вистачило б фінансування на три роки наперед. А то всяке говорять. Нагинають не у залі, де зібрали всіх 60 чоловік. «Нагинають» напевно десь в кулуарах, кабінетах. Кажуть: «А ну Вася, чи Пєтя, ти повинен допомогти. А то… піде до тебе податкова…» Приміром. А це люди видумують.

–        То головний інвестор таки вболівальник, який має зрозуміти свою важливість?

Однозначно! Це момент найважливіший. Я вам скажу інше: та ж влада, навіть якщо б хотіла допомогти. Дивиться – приходить 300-500 вболівальників. І якщо вболівальникам команда не потрібна, то владі тим більше не потрібна. А владі зараз перше: війна, зима і т.д. й т. п. Тому на владу зараз звалювати цю проблему не варто. Вболівальники повинні згуртуватися. Але й керівництву ФК на червень-серпень треба  було дуже продуктивно провести роботу з вболівальниками і з тими підприємцями, які могли б десь допомогти клубу. А так заявився президент і всі з полегшенням зітхнули, бо є людина, яка була вже президентом і все буде добре. А щось там не склалося. А що, я не знаю.

Я в будь-якому випадку йшов би паралельними шляхами. Не можна надіятися тільки на президента ФК. Далі рухатися. Перше – розповсюдження абонементів. Також хороша ідея: є заклади, які можуть надавати знижку тим, у кого є абонемент. Наприклад, 10% знижка на обід. Ця знижка у вас на рік. Так за цілий рік можна й заробити на цьому. Класна ідея була. Чому тормознулася? Не знаю. Йдіть паралельними шляхами. Якщо є президент, можна було гроші з абонементів поставити на депозит і десь пару копійок ще заробити на якісь витрати. Чому це не робили? Може хтось свідомо вбиває команду?

А у нас обласна Федерація футболу, дитячо-юнацький футбол, ветеранський чемпіонат завершуємо. Це при  тому, що в інших областях команди зменшуються. У нас стабільно 11-12 команд є. За тиждень середньостатистична кількість проведених матчів (від дитячого до ветеранського) – 25-30.

–          А в персоналіях, когось з інвесторів когось бачимо на горизонті? Чи нікого?

Зараз нікого. Теза: керівництво клубу, основний інвестор – вболівальники, допоміжний інвестор – небайдужі підприємці і у вирішенні деяких, не глобальних питань плече підставляє обласна, міська влада. Отакий напрямок і підсумок нашої розмови.

Фото з аккаунта Facebook Г. Мазурашу

Георгій Мазурашу, спортивний журналіст, редактор SportBuk.com

Щоби не втратити команду, вона (команда) має мати достатньо справжніх ВБОЛІВАЛЬНИКІВ, які підтримуватимуть на стадіоні, а не розказуючи “на кухнях” і на вулиці, що “всі погані, бо не підтримують команду”… Підрахував же було Сергій Задорожняк (будучи на громадських гендиректором), що аби команда могла виживати без генспонсорів, треба, щоби на домашні матчі ходило по 6,5 тис. вболівальників. Для міста ~250 тис. населення (і майже мільйонного краю) це смішне “завдання”. Значить реально вболівальникам команда “не потрібна”

Взагалі це майже замкнене коло. Майже парадоксально, але… Якщо більше було б справжніх вболівальників, тобто якби на домашні матчі ходило не по тисячі-дві, а по 6-7 і більше (стабільно), то й спонсорів легше було б знайти. А так як вболівальники своєю пасивністю в сенсі відвідування матчів “сигналізують”, що реально команда їм байдужа, то й залучати спонсорські кошти надзвичайно складно…
А шкода. Бо вид спорту – супер популярний, масовий і чудово працює в т.ч. на оздоровлення нації;)
Є, звісно, і проблеми, пов’язані з недосконалою правовою базою у футболі, через що дитячо-юнацькі спортивні школи, бідуючи в основному, змушені віддавати своїх кращих вихованців у професійні клуби за безцінь або й взагалі безкоштовно. Свого часу ми ініціювали Закон про професійний спорт, який передбачав би відрахування з прибутку професійних спортсменів (у т.ч. футболістів, які у нас серед найбільш оплачуваних) протягом всієї кар’єри 10% на ДЮСШ і тренера або тренерів, які з ними працювали (по 5% на спортшколу і тренерів – залежно від часу роботи з ним і т.п.). Це був би конкретний стимул і для окремих тренерів, і для спортивних шкіл, чия більш ефективна робота (підготовка гравців команд майстрів) була би напряму пов’язана з непоганими додатками до зарплати і бюджетів ДЮСШ. Але… Поки що владна верхівка не готова сприймати подібні пропозиції…
Другий майже нонсенс. В аматорському місцевому футболі гравці практично заробляють більше, ніж футболісти “Буковини”. Тобто якщо підсумувати кошти, які витрачають спонсори команд-учасниць місцевих змагань, то цього, думаю, вистачило би на утримання головної команди краю. Але… Якщо теоретично хтось з вищого керівництва зміг би всіх цих меценатів запалити ідеєю підтримки “Буковини”, тоді місцевий аматорський футбол став би… справді аматорським:), тобто у місцевих чемпіонатах всі або майже всі змушені були би грати безкоштовно. А це призвело би на перших порах фактично до втрати місцевих чемпіонатів, провідні футболісти грали б в сусідніх областях, де й так багато хто з наших грає, бо там чомусь більше меценатів і вони щедріші на гонорари:)
У підсумку ми маємо жорстокі реалії, що в умовах кризи та військових дій спонсорів для “Буковини” надзвичайно складно знайти, а вболівальники в більшості своїй реально готові підтримувати лише словом, а не ділом – на трибунах… А це означає, що ми можемо на певний час втратити команду майстрів… Якщо це станеться, буде подвійно прикро, що “в нікуди” ми вилетимо з І ліги, куди так довго команда поверталась і звідки насправді хотілось би повернутися до вищого ешелону, де “Буковина” на зорі незалежності вже грала, і непогано…

Фото з аккаунта Facebook О. Мамчука

Олексій Мамчук, спортивний оглядач

Команда перебуває у жалюгідному стані. Команда грає без грошей і фактично ніяких кроків щодо вирішення ситуації в ФК «Буковина»  не робиться. Не дивно, що команда зараз перебуває на останньому місці  у Першій лізі. У 9 матчах не взяли жодного очка. А щоб поїхати на гру у Харків, команда навіть не знайшла грошей. Я не здивуюся, якщо найближчим часом Чернівці приєднаються до тих обласних центрів, де тривалий час немає професійних команд. У тій ситуації, яка складається у команді, місцева влада фактично не звертає на неї увагу. Хоча мер Каспрук заходив у роздягальню напередодні гри «Буковини» з «Десною» (м. Чернігів) і пообіцяв хлопцям, що ситуація в команді покращиться. Думаю це пов’язано з тим, що він боявся, що хлопці у День міста не вийдуть на поле. Але пройшов тиждень і команда не змогла поїхати у Харків. Також дуже дивна ситуація з призначенням президента ФК Івана Дроня, якого так і не представили ні журналістам, ні громадськості краю. Виявляється людина є президентом, але преса з ним жодного разу не поспілкувалася. Для мене це дуже дивно.

Можна сказати що у Чернівецькій області нема людини, на кшталт Ахметова , чи Коломойського, тих президентів клубів Прем’єр-Ліги, які можуть утримувати клуб. Тому вкрай необхідна підтримка буковинський бізнесменів, яким небайдуже майбутнє буковинського футболу і повинна бути стабільна підтримка влади. Інакше не буде у нас  футбольної команди. Хотілося б щоб команда була, показувала результат, перемагала. Але зараз дуже важко і хлопці грають майже рік без грошей. І якщо зараз не робиться жодних кроків щодо покращення ситуації у ФК «Буковина», то звичайно команді дуже важко буде існувати у майбутньому. Також треба, щоб вболівальники підтримали команду, ходили на футбол. Вони повинні показати, що їм потрібний ФК. Але при всіх розкладах, вболівальники будуть ходить на футбол тільки при одній умові: якщо перед командою буде ставитися якась мета на сезон. А так просто ходити, коли команда програє… Я можу теж зрозуміти вболівальників.

Мені здається, що зараз у «Буковині» нічого не робиться для того, щоб залучити вболівальників на стадіон. Ні афіш, ні реклами немає. Звісно вболівальники мають відіграти свою роль у реанімації ФК «Буковина». Футбол зараз такий: якщо є гроші, то є ФК і команда високого рівня. Якщо грошей нема, то командна фактично не може існувати. Ми всі маємо об’єднати зусилля для порятунку команди. І  я думаю, що преса теж повинна писати про проблеми команди. Бо зараз відкриваєш певні видання, читаєш і складається враження, що все в команді гаразд, що все іде за планом. Читаєш: команда програла. А жодного аналізу чому так – нема.