Василь Забродський: політичні проститутки, завжди будуть відповідати за свої дії.

Друкопис програми „Суть речей” на радіо Станція 103.2 ФМ від 11 вересня.

Запрошений гість: Василь Забродський. Ведуча: Оксана Денисюк

на вихідних я знову виїжджаю в АТО

Ведуча: чому вирішили поїхати в зону АТО? Як вам давалось це рішення? Скільки часу там пробули?

Василь Забродський: я вирішив туди їхати на початку червня. Я навіть тоді писав відкритий лист Пишному і Диріву – це два відомих депутата від фракції «Батьківщина», я їх запрошував туди разом поїхати. Але той лист швидше виглядав, як таке собі хлоп’яцтво, хоча я серйозно над цим замислювався. Найбільшою проблемою була дружина, яка була проти і мене це також стримувало, адже трирічна дитина вдома, в сім’ї, воно якось, як мінімум, зобов’язує до чогось. Якби не було трирічної дитини, то я б там, певно, з квітня був.

А 17 червня, коли загинули наші чернівецькі хлопці на БТРі, і коли 22 червня привезли 8 трун, 6 із Чернівців, два з області. І тоді 23 червня я вже був у воєнкоматі. На прохідній черговий підійшов і запитав, що я хочу, чому і як. Вік? 47. До побачення! Не підходите нам по віку. Я запитав: що робити? Він сказав, щоб я записувався у добровольчі батальйони. Я повернувся додому, сів на Фейсбук, відкрив і знайшов і «Дніпро», і «Донбас», і «Айдар»: всі батальйони, які я знайшов – я всюди позаписувався. Пройшов тиждень, днів 10, а ніхто не телефонує, ніхто не запрошує, нічого не відбувається. Я телефоную тоді у «Донбас» і мені кажуть, що у них 4 тисячі записаних бажаючих добровольців потрапити в наш батальйон. І от яким чином ми повинні вибирати між, умовно кажучи, 30-ти літніми учасниками бойових дій, які знають що таке війна і вами – 48-річним телефоністом, який по суті стріляв в армії два рази: перед присягою і десь на полігоні? Звичайно, ми виберемо іншого.

І я зрозумів, що навіть таким чином попасти туди шансів немає. А далі була заява Семенченка у Фейсбуці, навіть не заява, а крик про поміч – вони шукали транспорт, так звані тачанки, машини-пікапи, для того, щоб ставити туди кулемети. І там було речення: хто приїде зі своєю машиною, того беремо. Я написав, що готовий придбати автомобіль, якщо дійсно візьмете. «Так, візьмемо». Все, а далі я замовив закордоном цей пікап, чекав його днів 10. Коли він прийшов, я зв’язався з «Донбасом» – їм вже не потрібно було. Ще тиждень я шукав куди приткнутись, тому що автомобіль стоїть у Києві вже проплачений, більше він не потрібен ніде, бо він не розмитнений, розмитнити його неможливо і можна використати тільки в зоні АТО. Згадав я тоді про Андрія Цаплієнка, з яким ми знайомі років 20, написав йому і він звів мене на чудо з нашими чернівецькими хлопцями: Ігор Якубік і Едік Боршан – це командир взводу і зам командира взводу в батальйоні КИЇВ-2. З ними я зв’язався, побалакали, вони сказали, що завтра виїзд в 13.00. А в мене ввечері ефір з Оксаною Продан, я ефір відпрацював, сів в машину і поїхав на Київ. І от так я потрапив в АТО.

Чому поїхав? Скажу відверто – я, напевно, сам до кінця цього не усвідомлював, а вже перебуваючи там, я зрозумів, що це була внутрішня жага очищення. Тому що, щоб там не говорили, а цей внутрішній суб’єктивізм та оцінка свого минулого…все ж таки 10 років тому я закликав, щоб голосували за Януковича, хоч 7 років я до цього жодного відношення не мав, але 10 років тому і закликав, і голосував за нього. Я був членом СДПУ(о), а це Медведчук, а це «Український вибір», а це ось ця москальська п’ята колона. І саме цей внутрішній неспокій – він був у першу чергу, а далі вже наклалось все інше.

Ведуча: тобто, фактично ви їхали туди для того, щоб очистити своє сумління?

Василь Забродський: напевно, десь приблизно так.

Слухач: мене звати Жан з Чернівців. Дуже радий чути вашого гостя, тому що тільки найкращі спомини про його програми. Я б вам не радив жалкувати за тим, що ви колись підтримували Януковича, адже як не як, а він був 4 роки президентом. А питання в мене таке: що ви робите для того, щоб повернутись на телебачення, може на ТВА, чи телеканал «Чернівці»?

Василь Забродський: справа у тому, що на вихідних я знову виїжджаю в АТО і повернусь днів через 10, і моя програма «Майдан», яка виходила два місяці на телеканалі «Чернівецький промінь», знову повернеться в ефір. І ті, хто має Т2 – могли бачити і будуть бачити мене щовівторка. Була у мене попередня розмова про розміщення моєї програми, тому це моя студія, студія моєї телекомпанії ЗЕТ-ПРО, на телеканалі «Чернівці», але ми поки що не домовились. Не переживайте, шановний, купуйте Т2, якщо у вас ще кабельна мережа – там обов’язково має бути «Чернівецький промінь» і по вівторках о 21.30, але вже після того, як я повернусь.

Ведуча: де саме ви були в АТО та скільки часу? Ви ж були у батальйоні КИЇВ-2, правильно?

Василь Забродський: так, це окремий взвод батальйону КИЇВ-2. Ми базувались у Словянську. А де я був? За три тижні де я тільки не був …Краматорськ, Костянтинівка, Дзержинський ….багато…

Ведуча: що входило у ваші обов’язки, враховуючи, що ви не маєте військової освіти?

Василь Забродський: я маю спершу зазначити, що таке батальйон КИЇВ-2 – це спеціальний підрозділ МВС, як і батальйон КИЇВ-1. Всі бійці цих батальйонів мають посвідчення міліціонерів. Я не мав жодного посвідчення та не був офіційно оформлений, тому що перше питання, яке мені задали хлопці: чи потрібно мені офіційно оформлятись. На що я сказав, що мене не цікавлять грошові моменти, мене цікавить просто там бути. Я не мав офіційного оформлення. Що входило в обов’язки цього батальйону? У батальйону є різні підрозділи, які ведуть різні спрямування. Є снайперська група, штормова, але основна робота батальйонів – це патрульна служба, тобто разом з міліціонерами патрулювати звільнені території. І друга частина – це виявлення сепаратистів.

Ведуча: то що ви робили?

Василь Забродський: я разом з хлопцями патрулював, виявляв і це знімав, описував. Я на себе взяв таке зобов’язання стати там позаштатним висвітлювачем того, що я бачив, чув і міг там зняти.

Ведуча: насправді це виглядало на піар-акцію.

Василь Забродський: а в мене головне питання: хто ще так попіарився?

Ведуча: скільки вартувало так попіаритись?

Василь Забродський: що ви маєте на увазі?

Ведуча: засоби захисту, автомобіль купили …

Василь Забродський: це досить дорого все вартує, але бронежилет я отримав безкоштовно від Бешлея. Це той бронежилет, який Бешлей показував на сесії міської ради, одягав і готовий був разом з Каспруком випробовувати його. І коли він випадково взнав про те, що я їду в АТО, він сказав: Василь Іванович, я можу вам допомогти з бронежилетом. Я сказав, що з великим задоволенням я його прийму і з великим задоволенням буду там носити.

Ведуча: то все ж таки ви не спростовуєте, що ця поїздка в АТО – був ваш піар.

Василь Забродський: ну а для тих 50 тисяч, які там перебувають – це теж піар?

Ведуча: але вони не пишуть у Фейсбуці так, як ви писали, коли там були.

Василь Забродський: а що це погано, що я це робив, скажіть мені, будь ласка? Я вчора написав про хлопчину, якого зустрів там, який збирає гуманітарку і туди возить. І сам возить, бо він у Славянськ не може знайти другого водія, люди просто бояться туди їхати. Він возить сам, на своєму бусі – я про нього написав, це погано? Це піар?

Ведуча: ні, але чи не є спекуляцією на цій темі?

Василь Забродський: яка спекуляція?

Ведуча: я у вас запитую.

Василь Забродський: яка може бути спекуляція, якщо людина, ось цей Ігор, він раніше здавав гроші у центри, які є при міській раді та обласній раді. А зараз він вирішив, що краще він сам буде купувати і сам відвозити, тому що, як виявилось, те, що тут збирається – воно невідомо куди дівається, воно не доходить до передової.

Ведуча: дуже добре, що ви написали про цього хлопця, але я запитую про ваші пости у Фейсбуці, які ви писали саме тоді, коли перебували в зоні АТО. Є дійсно багато людей, які там воюють, але вони не пишуть звідти.

Василь Забродський: бо вони не мають сторінки у Фейсбуці.

Ведуча: чому ж це – є.

Василь Забродський: добре, то чому ж вони не пишуть? Це питання не до мене…

Ведуча: я питаю у вас, чому ви писали?

Василь Забродський: я писав, тому що я висвітлював, я писав про людей. В чому піар, я перепрошую? Давайте розкладемо цеглинки. Якщо я бачу неординарну людину, людину, яка жила і виросла на Донбасі, яка попала на барикаду ДНР, стояла на їх блокпосту, а через три дні втекла, прийшла в міліцію і сказала: я хочу служити Україні. І зараз він служить в КИЇВ-2, я про нього написав. Це піар? Ви вважаєте це піаром? Я написав про іншу людину, яка втратила сім’ю, роботу, житло, все, тому що він жив в Криму з донькою, донька лишилась в Росії, отримала російське громадянство, а він зараз воює в КИЇВ-2 і намагається звільнити Донбас. Це піар?

Це «золотая молодежь», яка сачкувала по лівих довідках, дурці, язвах чи плоскостопії і т.д.

Ведуча: це живі історії. Ви очистили своє сумління, як того хотіли?

Василь Забродський: я про себе майже не писав. Єдине, що зривався на політичних моментах. А що я неправду написав, що Яценюки і Бурбаки в армії навіть не служили. Це «золотая молодежь», яка сачкувала по лівих довідках, дурці, язвах чи плоскостопії і т.д. А Каспрук в армії служив? Запитайте в цієї «кулявлобівської» банди, хто з них в армії служив? Чи може хтось з них в АТО? Ви ще за Лазарєва запитайте, яка там була з ними ситуація.

Ведуча: я краще у вас запитаю, чи були ви в гарячих точках, бо з того, що ви розповіли, я розумію, що не були?

Василь Забродський: чому не був? Що ви маєте на увазі, питаючи про гарячі точки?

Ведуча: участь брали у бойових діях?

Василь Забродський: ні, я не маю права безпосередньо брати участь у бойових діях. Але у Горське я зайшов разом з батальйоном КИЇВ-2 після того, як там пройшла Нацгвардія. Туди зайшов наш батальйон, який спеціально для того там знаходився, щоб після Нацгвардії заходити в населений пункт і проводити зачистку населеного пункту. Скажіть мені, будь ласка, я був там. В наступному населеному пункті, я не буду називати назву, там, на жаль, застрелили в нашому батальйоні хлопця. Я винен в тому, що у Горському мене не застрелили? Чому ви так питання ставите, чи не був я в гарячій точці? Якщо я зараз почну говорити, що я робив те, я робив те – воно буде виглядати неприродно. Правда, я не попадав під мінометний обстріл – це правда, а все інше …повірте мені, там, і я про це, до речі писав, там лінії фронту – її немає. Навіть на звільнених територіях заборонено по одному ходити в формі, тому що люді, які сьогодні вдень тобі посміхаються, ввечері вони можуть дістати автомат і невідомо чим це все закінчиться. Тому, гарячі точки чи не гарячі точки, якщо вам так хочеться вважати, то вважайте, що я не був у гарячих точках.

Ведуча: я повернусь до питання про ваше сумління. Чи вдалось вам там його очистити?

Василь Забродський: я не знаю, але знаю тепер точно, що маю право, коли прийде третій Майдан, взяти в руки, умовно кажучи, якійсь засоби для того, щоб нарешті навести порядок в державі. Тому що нічого не змінилось. За що загинуло сотні людей, скажіть мені? Я 1 березня 2013 року у відкритому листі Януковичу писав, що ви з опозицією, тоді це був Яценюк, по черзі дориваєтесь до корита і шматуєте Україну. Я це писав 1 березня 2013 року. Сьогодні я можу стверджувати, що я писав правду, тому що на місце Януковича прийшов «кулявлоб» і його банда, і вони продовжують робити те саме, що робила сім’я Януковичів. Я буду говорити фактами: під час революції звучала цифра, що сім’я вкрала в держави 120 мільярдів доларів, вивезла з держави в банки закордон. Погоджуюсь. На місце сім’ї прийшов Яценюк і його банда, пройшло півроку. Якщо три роки крали по 40 мільярдів доларів в рік, то, напевно, за півроку 20 мільярдів має бути лишніми в бюджеті чи ще де-небудь. Де вони, запитання? Або Янукович не крав, або щось не так. А щось не так – все дуже просто, на ті грошові потоки сіли люди Яценюка і ті всі грошові потоки, як існували, відкати і дерибани – так і існують. Тільки зараз це касує не сім’я, а «кулявлоб». От і все. А запитайте пересічного українця на вулиці: що для нього змінилось, навіщо ми поміняли владу? Система змінилась? Змінились обличчя: вчора крав Курченко, а сьогодні краде, умовно кажучи, хтось з банди Яценюка. Тому що не Порошенко керує країною, треба, напевно, розставити акценти, сьогодні в державі існує Конституція 2004 року, де головним є прем’єр-міністр, а не президент. Я більш, ніж переконаний, що Порошенко може десь і розуміє, що щось не так відбувається, але в нього немає важелів на те, щоб це якось змінити. І я чекаю неділі для того, щоб або поаплодувати Порошенку, або сказати: ні, все буде те саме. Якщо йому вдасться відстояти і не йти на вибори разом з Яценюком, тоді я скажу, що Порошенко зробив перший супер правильний крок в своїй політичній кар’єрі. Тому що об’єднуватись з Яценюком та його бандою – це смерть для Порошенка, на мою думку. Сьогодні вони підуть разом, а через рік будемо мати те саме, що було з Ющенко і Тимошенко. Краще нехай Яценюк йде своєю командою, хай наберуть свої відсотки і все буде файно.

Ведуча: Юрій Чорней залишив вам запитання у Фейсбуці. Доброго дня, пане Василю! Особисто я з повагою ставлюся до вашої місії на Схід. Стежив за нею по дописах у ФБ. Але від кількох людей довелося чути припущення, що мета поїздки була політичною. Говорили, що це спроба уникнути судового процесу за погрози депутатам, бажання продовжити власну політичну кар’єру тощо. Від себе додам, що якби в деяких ваших дописах зі Сходу було менше політики, довіра до них була б значно більшою. Під час війни мудрі люди об’єднуються, незалежно від політичних симпатій і поглядів. Там, де ви пишете про звичайних людей, яких зустрічали в зоні АТО – розуміння і цілковита підтримка. Але щойно мова заходить про політику чи політиків, одразу відчувається певна політична заангажованість. Чи є в цих припущеннях зерно істини?

Василь Забродський: там було багато запитань і перше стосувалось того, що це спроба заховатись від судового процесу за погрози депутатам, бажання продовжити власну політичну кар’єру. Погроз депутатам не було. Я можу зараз знову повторити, що шкодую, що не розстріляв із травматичної зброї депутата Диріва, який подав на мене в суд. І нехай цю фразу знову візьмуть з цієї передачі і в суді представлять, як доказ, де вони намагаються мене зараз судити. Хай намагаються, я справу виграю, процес продовжується і поїздка в АТО ніяким чином не впливає на правосуддя. Я справу виграю, бо я правий і злочинів я не скоював. А ці підари, вибачте мене за слово, політичні проститутки, завжди будуть відповідати за свої дії. Прийде час, я вже точно знаю, за все у житті треба відповідати. І вони теж дадуть відповідь. І ті маріонетки прокурори – Паша Ванзуряк, який виконує злочинні накази , і Зінченко, начальник УМВС, які білими нитками шили цю справу, білими нитками зшили цю справу і зараз не знають, як в суді її пропихнути. А на суд вже немає тиску, бо судді розумні стали. Це раніше можна було так зробити через Вищу Раду Юстиції, вони, може, і думали через Власенка натиснути, але вже не ті часи і судді думають, і вони розуміють, що завтра можна відповісти за те, що ти сьогодні зробиш неправильно. І тому вони ніяк не можуть Забродського засадити. Не дочекаються, сволочі, я все рівно цю справу виграю.

Відносно політичного піару, ми про це говорили, не бачу змісту повторюватись. Щодо політичної заангажованості можу сказати так: кожен з нас певно політично заангажований. І Юрко так само політично заангажований, тому що він молиться на Федорука і не може зняти шори та запитати: Миколо Трохимович, а де ви були в АТО? Поїдьте, як Забродський, і пишіть у Фейсбук про файних хлопців чи організуйте якусь допомогу. Ні, Миколо Трохимович, ви державні гроші по 20 тисяч гривень на місяць витрачаєте на проживання в Києві. От Юрко не може такого запитати, бо він молиться на Федорука. Я вважаю, що він політично заангажований. Якщо він вважає, що я політично заангажований, що я не терплю цих «кулявлобів» і злодіїв, які дорвались до корита, так – це правда, я от такий, політично заангажований. Тому що вважаю, що Яценюк і його банда – це лихо не тільки для України, але й для Буковини. Як може міністр, але це не міністр, а зіц прєдсєдатель, якого туди посадили на це міністерство, бо через це міністерство йде 70% бюджету, вони його сьогодні розкрадають. А коли прийде нова влада, візьме за «здесь», то сидіти буде Максімка. Ну, посидить пару років, вони ж спеціально його туди посадили. Так от, уявіть собі, приїжджає воно в Чернівці, збирає окремих керівників ЗМІ на так званий ланч і каже їм: ви дивіться, що тут робиться, Куліш рветься до влади, ні в якому разі не можна допустити цього. Нехай буде Ванзуряк. Я розумію, що Ванзуряк їх влаштовує, бо він, на мою думку, бліда копія Ткача, но при Ткачу хоч був Баглей і той керував, і в області хоч порядок був. Зараз я взагалі не знаю, хто в області керує. Але суть не в цьому, а в тому, що міністр собі дозволяє робити такі заяви керівникам ЗМІ, щоб вони підтримали цю хвилю проти Куліша. Чому? Мені все рівно – буде Куліш чи не буде, хоча, я думаю, що буде краще, якщо буде Куліш, а не Ванзуряк. Я поважаю Романа Степановича, він хороша людина, але хороша людина – це не посада, губернатор – це щось трошки інше. Так от, а він дозволяє собі давати такі вказівки. Чому? Тому що вони в області вже побудувати всі схеми: відкатні, контрабандні, все, що можна було збудувати – вони збудували. Вони посадили на всі правоохоронні структури своїх людей, тобто Зінченко бігає з докладами до старого Пишного ледь не щоранку і доповідає, як у нього справи в УМВС. Прокурор, який вчився разом з Яценюком та Пишним, так само з їх команди і т. д і т.д. Всі ходять по струнці і бояться навіть погане слово сказати в сторону Яценюка.

Ведуча: ви зараз такий ярий опозиціонер.

Василь Забродський: я завжди таким був.

Ведуча: та ні. Не були ви при Партії регіонів таким ярим опозиціонером.

Василь Забродський: вам дати мої матеріали, де я виступав? Ви не дивились мої передачі? Я не виступав проти Папієва, тому що в нас з ним були взаємні стосунки, я його знаю 20 років. Проти особисто Папієва я, напевно, не виступав, але проти Партії регіонів…вибачте мене, я у 2007 році вийшов з СДПУ(о) і є заява, як раз тому, що СДПУ(о) вирішила підтримати Партію регіонів на виборах. Я тоді вийшов і сказав, що в мене немає нічого спільного з партією, яка підтримує Партію регіонів. Я не хочу виправдовуватись, але подивіться мої програми – вони всі є в архівах, я можу викласти і там є достатньо. А мій відкритий лист – вам цього не достатньо?

Ведуча: ваш відкритий лист був написаний 1 березня, коли Януковича вже не було в країні.

Василь Забродський: 1 березня 2013 року.

Ведуча: все одно так яскраво, ви тоді не виступали.

Василь Забродський: коли я закликав Януковича і Пшонку, щоб вони подали у відставку – хтось ще про таке писав? Може, ви назвете хоч одного чернівецького журналіста, який кликав у відставку Януковича і Пшонку? А ви говорите, що я не був таким. Я завжди таким був, починаючи з далеких чорт знає яких років. Колись я так виступав проти помаранчевих, тому що знав, що не можна допускати до влади тільки за участь на Майдані. Я ось сьогодні прочитав, що Сеничак став начальником обласної податкової, тому що він брав активну участь в революції от зараз на Майдані. Я не знаю де він брав, може, і брав, але не за це саджають на такі посади. Нехай Сеничак, якщо він має військову освіту, візьме автомат і покаже на що він здатен. До речі, в Україні 10 тисяч податкових міліціонерів і в одному з моїх матеріалів на Фейсбуці я писав, що я ніколи міліціонерів в Україні не назву «мусорами». Тому що, справді, я там зустрівся з людьми, які справді міліціонери з великої букви. Було таке в моєму житті, що я давав хабара ДАІшнику, щоб не розбиратись і поїхати далі. Як тепер це буде в моєму житті – я не знаю, тому що бачив зовсім інших ДАІшників.

І я йду питати, кажу: покличте, будь ласка, Сергія Лазарєва. Мені кажуть: а хто це такий?

Ведуча: але їх таких одиниці.

Василь Забродський: не одиниці. Знаєте, що мене найбільше здивувало там, на Сході? Коли за одним столом через одного сидять «беркутівці» і майданівці, вони разом п’ють 100 грам, поминають тих, хто не дай Бог, загинув, і п’ють за перемогу. Хоча ще півроку тому вони стояли по різні сторони барикад. Я точно знаю, що такого протистояння, яке було півроку тому – не буде.

Ведуча: нас все ж таки об’єднав зовнішній агресор.

Василь Забродський: не тільки зовнішній агресор об’єднав, відкрились очі на багато речей. В тих самих правоохоронців в тому числі. Нас чекає або велика війна або велике чудо. Велике чудо під назвою Китай. От якщо китайці завтра введуть в Росію війська на дальньому Сході, у нас все закінчиться, бо у Путіна буде там «головняк». Не про Донбас він буде думати, а про свій далекий Схід. От це чудо, можливо, нас чекає, а якщо його не буде, я не знаю що буде – нам всім прийдеться брати зброю, тому що Путін не зупиниться, на жаль. Ми з 6 по 10 серпня спали у казармі одягненими. Була команда, що на ці дні випадала річниця його російського наступу на Грузію і сказали, що, може, він чокнутий і йому подобаються співпадіння чисел, тому він може зараз напасти на Україну. І ми спали одягнені, бо час підльоту ракети «земля-повітря» до тих наших казарм, де ми спали, 7-8 хвилин. Саме стільки було часу, щоб вибігти з казарми, щоб там усіх разом не поховали. Ми спали одягнені і ми точно знали, що, якщо не дай Бог, почнеться російська агресія і не буде зв’язку з Києвом, з командуванням АТО, то ми всі скопом збираємось, йдемо в ліси і партизанимо. І громимо москаля там, де знайдемо. І дай Бог, щоб нам не прийшлось цього робити в подальшому, бо якщо він захоче пів України забрати, то це прийдеться робити.

Слухач: меня зовут Ион. Встречал ли ваш гость в зоне АТО депутатов горсовета. И как вы можете прокомментировать сегодняшний захват СБУ газеты «Вести»?

Василь Забродський: відносно зустрічі депутатів, я не знаю чи то була зустріч, чи навпаки не зустріч, але коли я написав свій перший пост про те, що я їду в АТО, то наш чернівецький журналіст Вадим Пелех написав мені, що бажає мені зустрітись там з Сергієм Лазарєвим, який у КИЇВ-1 воює. Я зайшов на сторінку, дійсно є фотографії КИЇВ-1, є фотографія Лазарєва там з гвинтівкою, купа військових фотографій, все…я порадів, думаю, це ж добре земляка зустріти на фронті – це ж класно! Приїхали в Славянськ на базу, поселились і виявляється, що нас у казармі поселили на третьому поверсі, а на другому живе КИЇВ-1. Ми розклали речі і я знаю, що там треба шукати земляка, привітати. І я йду питати, кажу: покличте, будь ласка, Сергія Лазарєва. Мені кажуть: а хто це такий? Кажу: ну як, з Чернівців, депутат, воює в КИЇВ-1. Та ні, – кажуть, – ми щось тут про таких не чули. Кличуть чернівецького хлопця, Ігоря «Італьянця» і питають, чи був тут ще хтось, окрім тебе і «Бороди»? Той каже, що ні, а він там з 1 березня. Одним словом, виявилось, що ніякого Лазарєва в КИЇВ-1 не було, а потім Пелех мені сказав, що він не в КИЇВ-1 і взагалі ще не в АТО, а тільки збирається.

Ведуча: хочу додати до запитання слухача. Пам’ятаєте, коли люди перекривали дороги і вимагали ротації військових, то в них була ще одна вимога – щоб йшли воювати депутати. ви підтримуєте такі настрої населення?

Василь Забродський: я підтримую людей в тій частині, що вони правильно перекривали. Нехрєн туди брати 18-річних пацанів. Я прийшов у воєнкомат і казав – беріть мене в армію. Виявляється, що таких, як я – тисячі по Україні. Так, у мене трирічна донька, але у більшості людей мого віку діти вже дорослі, вони вже стали на ноги. Люди мого віку розуміють куди вони йдуть, чого вони йдуть і що з того буде. А для чого брати цього пацана, який лише учора виліз з-під маминої спідниці, брати в армію і кидати в ці котли? Тому я людей, які перекривали дороги, в цій частині підтримую, вони праві. Відносно того, щоб туди послати депутатів…знаєте, куля – дура і їй все рівно депутат ти чи не депутат. І вона попаде, незалежно від цього. Депутатів я там не зустрічав, знаю, що вони є там, знаю, що Володя Бешлей їздив. Зараз, знаєте, питання навіть не стоїть в тому, чи ти воюєш, чи ти гуманітаркою займаєшся. Якщо твій внесок є в це, значить – ти молодець. І те, що кажуть, що Василь Максимюк зараз у Львові на полігоні, а через тиждень вирушає в АТО у складі військової частини – я це теж вітаю, молодець. Напевно, його військова спеціальність більш необхідніша, ніж моя. Бо я телефоніст, а сьогодні мобільні телефони і дротовий зв’язок нікому не потрібен і моя спеціальність, на жаль, нікому не потрібна.

Ще питав слухач про захват газети «Вести», я скажу свою точку зору – треба закрити «Вести» і всім людям, які там працюють, хоча це колеги-журналісти і так не можна було б закликати, але всім півроку штрафу – не працювати в ЗМІ. Це стосується, до речі, не тільки газети «Вести», але й Сбербанку России. Там працюють українці. От скажіть мені, будь ласка, шановні ті, хто там працює: вам не соромно отримувати гроші, які вам платить держава, яка вбиває наших з вами співгромадян? Я зараз не говорю про господарку того приміщення, яка здала його в оренду, вона отримує криваві гроші за ту оренду, той банк платить їй кривавими грошима. Я думаю, що найближчим часом знайдеться бригада патріотів, яка прийде до неї і запитає: чувіха, а що ти робиш, що ти витворяєш, кому ти в оренду здаєш?

Слухач: коли ви видавали свої матеріали з зони АТО, СБУ вас перевіряла і той матеріал?

Василь Забродський: мене ніхто не перевіряє і мені начхати на СБУ і всіх інших. Я чітко знаю, як журналіст, що я повинен робити, в тому числі і в зоні АТО, щоб не зашкодити українській армії і своїй власній державі. Я вам скажу: те, що відбувається в АТО, в першу чергу відбувається, тому що там продажна СБУ, продажні правоохоронні органи, прокурори, судді і т.д. Розповім: затримує КИЇВ-2 сепаратиста, знаходять в нього вдома боєприпаси, приводять його в міліцію, бо на більше вони не мають права – тільки затримати і привести в міліцію, тому що в міліції немає стільки людей, щоб їх всіх виловлювати. Приводять, здають, через дві години міліція його відпускає і каже: ми всіх не посадимо, а тут кожен другий має в хаті боєприпаси, що ж нам всіх саджати? І поки це буде відбуватись – це і буде. Що стосується СБУ, я сподіваюсь, що не будуть мене ловити.

Конкретний приклад: ДНР, у Славянську і міській раді працював у Пономарьова, працює собі людина, працює і відповідає за постачання: приймає російську гуманітарку, роздає людям, але при цьому паралельно половину російської гуманітарки продає у магазинах, заробляє собі людина, все нормально. Коли Пономарьов і його люди це вичислили і хотіли взяти за «здесь» за те, що він крав – він тікає. Через тиждень вертається у той самий Словянськ з українською армією, знову йде у ту саму міську адміністрацію і вже працює в українській міській адміністрації. Що він робить далі? Напевно, те саме…можливо, він і не робив цього, але, напевно, те саме. І коли оперативник КИЇВ-2 збирають інформацію про те, що ця людина під час ДНР не тільки працювала в міській адміністрації, а ще допитувала людей в підвалах, намагалась бізнес забрати і т.д. і т.д., то йдуть і його затримують для того, щоб, як мінімум, побалакати. В цей момент приходять СБУшники, наші українські, з Києва, люди Наливайченка, навіть один з його заступників, і – відпускають. І кажуть: він працює на нас, ось він відпрацює, він нам зіллє всю інформацію, а ми через місяць подумаємо, що з ним робити. І допоки це відбувається там – там і буде бардак і цей бардак вигідний всім. У першу чергу, тим самим СБУшникам, тим самим правоохоронцями, які там чорт знає чим займаються. Затримали сина Штепи, побалакали з ним, поговорили, він дав покази: що, де, як, передали СБУшникам, а його відпустили через дві години, а через день оголошують в розшук. Питання: так, а скільки він приніс там грошей тому СБУшнику, щоб його відпустили, а через день оголосили в розшук? А він за цей день встиг втекти. Ось це реально відбувається на Донбасі і це буде далі відбуватись, тому що «кулявлобам» це теж вигідно. Ніхто ж сьогодні не питає у влади: а чому долар у два рази виріс? Ви подивіться, що зробили з доларом в державі. Ющенко номер два, тоді з п’яти до восьми, а зараз з восьми до чотирнадцяти. І ніхто не відповідає, всі задоволені і поки є війна якось соромно питати у влади: ну що ж ти, владо, ставиш нас на коліна, залишаєш нас з голим задом, бо війна йде в державі. Крім того, Яценюку ВРУ не хотіла давати на відбудову Донбасу 9 мільярдів, він почав у відставку подавати, але погодився на 3,5. Та яка відбудова Донбасу, якщо там ще бої йдуть? Вони ж розкрадуть ці гроші через те саме міністерство інфраструктури Максима Бурбака, де його посадили, як зіц прєдсєдателя, для того, щоб краще було контролювати.

Ведуча: Святослав Вишинський питає вас: чому жоден телеканал не зробив живий проект про буковинців із зони АТО? Про бойові дії, побут, потреби, з коментарями з місця подій, а не з чернівецьких прес-конференцій.

Василь Забродський: це питання не мені, а керівникам ЗМІ. Тому що я, перебуваючи там практично три тижні, був спеціальним кореспондентом телерадіокомпанії Львів і двічі на тиждень по телефону в прямому ефірі коментував все, що там відбувається. Там просто керує мій однокурсник і коли він побачив у Фейсбуці, що я там, він подзвонив і сказав: Василь, а давай побудеш нашим кореспондентом. Немає питань, сказав я. І чому це львів’янам було цікаво, а чернівчанам –ні, я не знаю. Ніхто до мене з таким питанням не звертався. Напевно, якби звернулись – я б не відмовив. Я ось аналізував: з чернівецьких сайтів тільки Buknews, Times і ще якийсь щось трошки давали того матеріалу, який я давав у Фейсбуці. Я розумію: я політично заангажований і Юрко не міг там все давати, тому він перших кілька матеріалів дав, а потім перестав давати. Хоча, з усіх матеріалів, які я розмістив у Фейсбуці, більша половина немає жодного відношення до політики, вона просто про те, що там насправді відбувається і те, що я сам відчував і переживав. Я думаю, що воно могло бути цікавим, але жоден інший сайт не дав. Я розумію Зарайського, йому треба 50 доларів платити за те, щоб матеріал попав на сайт. Але є й інші сайти: той самий «Молодий буковинець», Від І До, маса сайтів, але жоден не давав. Та мені й не треба, я не прошу, все, що мені треба – я напишу у Фейсбуці, розумні люди прочитають і цього буде достатньо. Але це ж прорахунки: Забродський туди поїхав, ага, поїхав піаритись, ага, після того, як повернеться – піде на мера, ага – він буде балотуватись на мера, а якщо ми зараз дамо про нього матеріал, то це ж йому піар, а він же ж не башляє, значить – нехай прийде і забашляє. Ось це логіка тих горе-керівників сайтів. Я так думаю, інакшого пояснення я не бачу. Проанонсую: на вихідних я знову виїжджаю в зону АТО, я їду не сам. Це їде спільна творча група телеканалу ЗЕТ-ПРО, моєї телерадіокомпанії і телерадіокомпанії «Чернівецький промінь». І я думаю, що ми знімемо там матеріали і про те, як там, в тому числі, служать і буковинці.

Ведуча: є ще одне запитання з мережі. Андрій Хотів би спитати шановного пана Забродського: у світлі теперішніх подій, чи не хотів би він змінити свій імідж,поголити вуса і запустити оселедця?

Василь Забродський: у мене вуса вже майже 30 років, жодного разу не голив. Я над цим подумаю, хоча не бачу в цьому жодного змісту – з вусами я буду чи без вусів, мої думки ніяким чином не зміняться. А оселедець? Ні, в мене така шевелюра і в такому віці ще жодної залисини, тому я думаю, що оселедця я не буду робити. Я думаю, що я і без оселедця файний козак. Дивно мені, чому це хлопець запитує, а не дівчина…хоча, при тій політичній педерастії, яка зараз існує в нашій державі, вона на стільки дістала! Я вчора дивився з’їзд «кулявлобів», я, правда, собі не уявляю Яценюка з автоматом, але тим не менш. Так от, я дивився з’їзд і, можливо, тому що я був там, я не можу терпіти цей цинізм. Вони заради того, щоб провести якомога більше людей в парламент, вони беруть туди командирів батальйонів, беруть інших відомих людей. У минулий парламент вони заїхали на плечах Юлі, яка сиділа в тюрмі, зараз вони намагаються заїхати на авторитеті цих бойових командирів? Ну невже наш народ на стільки затурканий, вибачте, що він буде голосувати за це чмо. Вибачайте за слова, але я маю право на таке суб’єктивне оціночне судження, в тому числі, як журналіст.

Ведуча: враховуючи, що ви були в АТО, на вашу думку, за яких обставин ми можемо перемогти в цій війні?

Василь Забродський: в моєму підрозділі було 8 з 10 хлопців – це місцеві. І ми постійно обговорювали це питання – як перемогти? Неможливо перемогти. Там інші за менталітетом люди. Це важко усвідомити, але коли питаєш: а як вам українська влада? – Та нам до чорта, яка влада, аби не стріляли і не було війни. Завтра прийдуть ДНРівці – вони будуть ДНРівців терпіти. Уявіть собі 100 тисячний Словянськ, після визволення пройшло два місяці, нехай хтось не повернувся і там 70 тисяч населення, а на народне віче, яке відбувається щонеділі прийшло 120 людей. Це навіть не 1%, тому що там людям в основній масі все рівно, яка влада. Тому я вважаю, і якби це від мене залежало, я б всіх, хто хоче жити в Україні – запросив в Україну, а те відгородив і сказав – до побачення! Хочете в Росію – в Росію, до побачення! Це така моя думка, не треба нам Донецька і Луганська, це моя думка, може вона суб’єктивна і неправильна, але я її висловлюю. Мені шкода тих людей, які не розуміють. Я розмовляю з затриманим ДНРівцем, який стояв на барикаді. Питаю: ти, придурку, що тебе туди понесло? Хлопцю 25 років. А він каже: ми ж бачили, що ви шини палили в Києві і вам влада прийшла, ось і ми вирішили свою владу взяти, ви ж нас не питали, чи ми хочемо в Європу. В цей момент у мене думка: дійсно, їх не питали хочуть вони в Європу чи не хочуть, але є інше питання в мене до нього: ти був у Європі? Я там був купу разів, я там часто буваю і туди хочу, а ти був у Європі? А він там не був, і в Києві він не був, був тільки в Донецьку. Все, він далі своєї області не виїжджав і йому пояснити, що Україна прагне до Європи, бо там краще, неможливо. І таких, на жаль, більшість і вони не розуміють чого ми хочемо. От у Славянську розмовляю з мамочками з дітьми, щось знімаю і кажу: ви далеко не тікайте. Вона питає – чому? Я відповідаю, бо у нас час вечері, ми будемо дітей ваших їсти. Слава Богу, вона зрозуміла жарт і ми разом посміялись. Але вона каже: коли вас не було, то ми дійсно думали, що прийде Правий сектор і буде дітей їсти. Вони зазомбовані тим телебаченням, російською пропагандою і вони так і думали. Слава Богу, що прийшла армія і трошки все змінилось і вони бачать, що все не так. І принаймні ті території, які вивільнені, де сьогодні вирує життя, то там все буде добре. А те, що сьогодні окуповане…я не усвідомлюю, яку таку спеціальну зону збирається робити президент з людьми, які не хочуть жити в Україні. Не хочуть жити – до побачення, не можемо вивести на поїздах – від’єднаємо тих півтори області, нічого не станеться з нами. І там навіть не півтори області, а одна третина від двох областей – 10 районів з 30-ти. Ну залишимось без цієї третини, нічого страшного не буде, але ми очистимо Україну від ракової пухлини. Це моя думка, хоча, можливо, я не правий.

Інформаційний партнер програми програми „Суть речей” на радіо Станція 103.2 ФМ

 www.buknews.com.ua

Від редакції: як тільки торкаються теми зони АТО, у нас на сайті у деяких коментаторів починається пронос цеглою. Абсолютно безглуздий, який тільки збурює ненависть, приносить усім шкоду, власне доливає олії у вогонь війни. Ще раз нагадуємо, що не варто цього робити.