Чи вартує Каспрук “соплєй”?

Кандидат на посаду мера Олексій Каспрук відмовився брати участь у програмі “Діалоги”, де в якості його опонента мав виступити депутат міськради Володимир Бешлей.

Як відомо, у останній рік представники поваленої влади також ігнорували запрошення телеканалів “не того спрямування”.

Втім, Олексій Каспрук правильно зробив, що взяв таку тактику. Тому що як промовець Володимир Бешлей набагато вправніше. І, очевидно, картина “ізбієнія младєнца” Каспрука досить  досвідченим полемістом Бешлеєм не пішла б на користь виборчій кампанії Олексія Павловича. Усі хто розуміється в питаннях полеміки,  розуміють, що це так.  Каспрук програв Бешлею  стосовно соціальних питань.  В першу чергу тому, що і не збирався ставити це питання, а свідомо спускав на гальмах. Він байдужий до них.  Це головна його провина. Можна було б додати, що на першій прес-конференції Кушнірика у якості секретаря міськради,  саме з подачі Олексія Каспрука(який особисто був там присутній) працівник прес-служби  каспруковської кампанії   підняла питання щодо того, чи не час скасувати цей проїзний.  На першій, зауважимо, прес-конференції. І була очевидною  зацікавленість депутата.

Каспрука хвилюють правові і фінансові проблеми, які виникли у зв’язку із перевезенням пенсіонерів з 10 до до 15 години? Він не бачить виходів?

Однак,  згадаємо, що деякі ще більш сумнівні правові питання ставляться Каспруком дуже жорстко.  Знаходять в особі Каспрука жорстку і активну підтримку(згадаємо, як потужно він захищав ринок “Добробут”, куди подівалася флегма і зваженість у висловах)). І Олексій Павлович чудово бачив, як обійти закон, щоб добитися “справедливого”  рішення і зберегти землю “Добробуту”. Не віддати її громаді, комунальному підприємству.

Тому, очевидно, Олексій Павлович, не вартує тих “соплєй”, які пускають по його “зваженій правовій” позиції більшість журналістів краю. Певно, про це цікаво подумати тим працівникам медіа, які пускають їх безкоштовно у фейсбуках. До речі, своє рішення щодо скасування своєї участі у передачі Каспрук обнародував якраз у Фейсбуці.

 Посткріптум. До речі, ця неувага до соціальних аспектів була притаманна і Федорукові. Микола Трохимович не вірив у бідність, як таку.  Очевидно, не міг зрозуміти, що це таке. Коли йому нагадували на сесії про якісь чергові проблеми пенсіонерів, якісь незручності, він, як правило, відповідав: ” у них є діти”, “завжди є можливості”, або щось таке. Проблеми багатих, однак,турбували його сильніше. І були зрозуміліші(до речі, багаті –  теж люди, і у них направду бувають великі проблеми, але й не тільки у них – ред))