14 ознак фашизму за Лоренсом Брітом

Останнім часом і з телеекранів, в з уст багатьох громадян України і Росії часто чути звинувачення у фашизмі та радикально націоналістичних настроях населення. Пропонуємо наукові розвідки, які дають можливість виявити наявність або відсутність тих чи інших ознак фашизму серед росіян та українців.

Британський політолог д-р Лоренс Бріт дослідив фашистські режими Гітлера (Німеччина),  Муссоліні (Італія), Франко (Іспанія), Сухарто (Індонезія) і Піночета (Чилі). Він дійшов висновку, що всі фашистські режими мають 14 загальних ознак, які складають характеристику фашизму. Результати власних досліджень вчений виклав на сайті гуманістичного американського журналу Free Inquiry  у статті “Фашизму кому-небудь?” у 2003 році.

Отже, 14 ознак фашизму за Лоренсом Брітом:

1. Потужний і тривалий націоналізм – фашистські режими постійно використовують націоналістичні гасла, девізи, символи, пісні тощо. Знамена можна побачити скрізь, як і символи прапора на одязі і в громадських місцях.

2. Нехтування загальновизнаних прав людини – через страх перед ворогом і під приводом забезпечення безпеки фашистські влади переконують, що права людини можуть ігноруватися в певних випадках заради «необхідності». Людей змушують «думати інакше» або навіть схвалювати побиття, вбивства, тривале позбавлення волі затриманих тощо.

3. Виявлення ворога/спокутні жертви як об’єднавча основа – народи при фашистських режимах гуртуються в патріотичному русі у боротьбі проти спільної небезпеки або супротивника: расових, релігійних чи національних меншин, лібералів, комуністів, соціалістів, терористів тощо.

4. Превалююче становище збройних сил – навіть якщо в країні є багато гострих внутрішніх проблем, збройні сили отримують непропорційно велике бюджетне фінансування, а внутрішні проблеми залишаються невирішеними. Пропаганда нав’язує привабливий образ військових і військової служби.

5. Сильна дискримінація за ознакою статевої приналежності – у фашистських урядах домінують чоловіки. Традиційні гендерні ролі жорстко закріплені. Негативне ставлення до абортів і гомофобія.

6. Контроль над ЗМІ – вони контролюються безпосередньо урядом або опосередковано через співчуваючих журналістів або керівників ЗМІ. Поширена цензура – особливо у воєнний час.

7. Маніакальне захоплення національною безпекою – страх використовується як мотиваційний інструмент уряду для тиску на маси.

8. Переплетення релігії і уряду – уряди фашистських країн використовують релігію як інструмент управління громадською думкою. Релігійна риторика і термінологія використовуються урядовими лідерами, навіть коли головні принципи релігії діаметрально протилежні діям чи політиці уряду.

9. Захист корпорацій – промислова і ділова аристократія у фашистських державах часто є єдиною силою, котра ставить лідерів у владу, створюючи взаємовигідні ділові відносини з владною елітою.

10. Утиски профспілок – оскільки профспілки представляють єдину реальну загрозу для фашистських урядів, вони або повністю відсутні, або серйозно обмежені в можливостях.

11. Презирство до інтелігенції і мистецтва – фашистські держави заохочують або терпимо ставляться до проявів відкритої ворожості до вищої освіти та до вчених. Найчастіше вони піддаються переслідуванням або навіть арештів. Свобода самовираження в мистецтві піддається відкритим нападкам, і уряд часто відмовляється фінансувати мистецтво.

12. Нав’язлива ідея злочину і покарання – при фашистських режимах поліції даються майже необмежені повноваження. Люди в ім’я патріотизму в багатьох випадках воліють не помічати поліцейських зловживань, навіть порушення своїх громадянських свобод. Часто створюється національна поліція з необмеженою владою.

13. Неприборкане кумівство і корупція – фашистськими режимами майже завжди керують клани приятелів і партнерів, які призначають один одного на урядові посади і використовують владу для захисту членів свого клану від відповідальності. Найчастіше урядові лідери привласнюють або навіть безпосередньо розкрадають державні ресурси і скарбницю.

14. Шахрайські вибори – вибори у фашистських державах часто перетворюються на фарс. Нерідко проводиться наклепницька кампанія (або навіть вбивства) кандидатів від опозиції, законодавство використовується для маніпулювання чисельністю виборців, межами округів, засобами масової інформації. Фашистські режими часто використовують судову систему для маніпулювання виборами.

Джерело: fakty.ictv.ua