Гусари в чернівецькій Ратуші. Бріжіт Бардо грошей не бере))))

І пролісків також. Найбільш цікава наша рубрика: “Нам пишуть”. Про враження, так би мовити,  від життя.  Автора приховали під псевдонімом, який в цілому то пасує(по зовнішніх даних прохання не шукати)

Автор: Бріжіт Бардо

У Ратуші цьогоріч вітали жінок з 8 березня. Як і раніше. Але різниця відчулася. Взагалі це свято із радянським смаком, але гарне ж свято. Колись кожна жінка -вчителька, робітниця, домогосподарка в цей день  впевнено була, що отримає  подарунки, тюльпани або ж чудові проліски, звучали гарні слова і привітання. І кожна відчувала себе королевою.  Колишній мер ФЕДОРУК  не зраджував комсомольським традиціям. Як правило, за запрошенням його помічників , в міській раді збиралися відомі жінки міста, депутатки.Лунали вітання під спів самодіяльних  колективів. Нехай і дещо стандартні. Із загадковими словами адресованими невідомо кому з присутніх : ” Шаленого кохання аж до нестями” тодішній мер вручав подарунки. Чомусь суто жіночі(рушник, скатертина). Зі зміною керівництва міста змінився і стиль таких зустрічей.  Він став  більш сучасним. Шампанське з полуницями, білі орхідеї, фуршет для співробітників, святкові вбрання і зачіски. Молодий керівник міста Віталій Міхайлішин змінив формат зустрічей на більш вишуканий. І ось нові зміни.

Невідомо, що так вплинуло на теперішнє святкування в стінах  Ратуші. Можливо, запевнення депутатів від ВО Свобода, що 8 березня – не свято, можливо нова постанова  кабінету міністрів  про економію  коштів. Про це подумалося, коли новий секретар міськради Ярослав Кушнірик зібрав всіх у напівтемній залі 105 для поздоровлення і навіть не включив світло. Спочатку подумали – для сюрпризу.  Потім, зрозуміли, напевно – економія.  У цій таємничій напівтемряві новий очільник побажав жінкам, що зібралися, щастя і здоров’я. Жіночий колектив( а переважна більшість працюючих в мерії – жінки), і багато з них  отримують дуже невеликі зарплатні, все вглядалися по кутах з жіночої наївності: чи не з’являться орхідеї або бодай ті ж проліски. Ну як діти, чесне слово. Але ознак хоч чогось красивого не було.  І зрозуміли: секретарське слово тепле, як кожух. Але й економне, як директива ради міністрів.  З цим і пішли.  

А Ярослав Кушнірик із гарним  букетом пішов привітати одну з депутаток, що також надихнуло.