Бумеранг як революційна зброя (буковинська екс-опозиція вдарена революціонерами)

Перед тим, як перейти безпосередньо до проблем буковинських, найбільш близьких нашому серцю заяв, волань і заклинань, трохи про справи всеукраїнські. З дещо несподіваної теми. 

Відомий адвокат Тетяна Монтян 7 березня вийшла з пропозицією від координаційної Ради Майдану зробити відкритими для громадськості реєстр власності, щоб стало зрозуміло, що і кому належить в цій країні. Ось мав би бути час істини! Чиї полія. чиї заводи, чиї маєтки.  Однак, цю, більш ніж зрозумілу, пропозицію Монтян і ради Майдану у Верховній раді…. не зрозуміли. Не хочуть чомусь. Дуже цікава ще одна річ. Переважна більшість українських ЗМІ не помітила пропозиції Монтян зробити права на власність прозорими. А так вони за революцію. Що тут ще коментувати???? Ось що сказала сама Монтян: 

«Дивно, ми всі побачили Межигір’я, подивилися на маєток Пшонки, але ми навіть уявлення не маємо про те, які маєтки у тих, хто прийшов до влади зараз. І є підозра, що маєтки тих, хто прийшов з опозиції у владу сьогодні виглядають так, що Межигір’я здасться покинутим санаторієм. Ми 23 роки живемо в країні і не знаємо, що і кому належить. Але всі цивілізовані країни починали з інвентаризації. Якщо існує закритість майнових прав, то у владу йдуть заради того, щоб «деребанити» це майно » – кінець цитати

 Це, власне, до того, що треба усвідомлювати, що нарікання опозиції щодо дерібану, фінансових порушень, до яких вдалася влада, були правильними….Але не щирими. Такий ось парадокс. Тому що ці опозиційні політики не можуть щиро обурюватися дерібаном, і одночасно, безкінечно прагнути посад, де зарплата складає  3-4 тисячі гривень (що для переважної більшості з них є копійчаними розходами).  І тепер, коли свідома громадськість потребує однакових правил для всіх – опозиція вихляє. Не за те вони боролися. 

Тепер до буковинської проблематики. Останній скандал на сесії виник через заяву Правого сектору, де  з трибуни представник сектору не тільки висловив претензії, яких чекали: до колишніх регіоналів Кушінрика, Паскаря тощо. Але й неочікувані претензії до Олексія Каспрука, депутат від «Фронт змін» (тепер за Батьківщину). Це так вразило Олексія Каспрука, що він дав розлогий коментар для «Молодого буковинця» і сказав наступне: 

“Дуже здивувало те, що була така голосна заява про те, що “Правий сектор” взяв на себе роль судді. Тобто, мене вже звинуватили у злочинах. Я можу сказати: повірте, за три роки я не можу похвалитися тим, що під час правління Януковича до мене, як опозиційного депутата, органи правопорядку чи суди були лояльними. Нині жодних кримінальних справ проти мене немає. І за ці три роки так і не змогли їх порушити, не дивлячись на всі бажання. Є господарські судові позови, вони ще не закінчені. Але я переконаний, що вони закінчаться на мою користь. Тому, дуже дивно, що зараз якась організація, яка важко сказати кого об’єднує, вже взяла на себе роль суддів” -кінець цитати

Не будемо розбирати самі звинувачення Правого сектору – це дорослі люди, і, очевидно, вони мають знати, що слова мають бути достовірними, підтвердженими документами, доказами. Однак, одразу виникає питання, чому Олексію Павловичу було глибоко байдуже, коли звинувачення висувалися Кушнірику, Паскарю і іжє і тощо, проти яких взагалі ніяких справ не заведено, і на жодні документи, які б підтвердили звинувачення нема посилань(  цікаво, до речі). Але Каспрука все цілком влаштовувало допоки…. не торкнулося безпосередньо його. І тут така хвиля обурення.

 Там, до речі, ще цікава історія відбулася. Ще один мініскандальчик. Цікавий.  Активіст ПС(Правий сектор) Петро Зеленько підійшов до Чесанова на сесії і був сфотографований. Керівник ПС на буковинських теренах Рясов на прес-конференції висловив припущення, що це підступ Чесанова, який просто попросив телефон у Зеленько.  Насправді, 99% ймовірність,  що це спритна реакція зацікавленого журналіста. Тому що це фото занадобилося не Чесанову зовсім, а тим, хто в протилежному від Чесанова таборі, і ніби то є союзниками ПС. Принаймні саме цей табір цим фото скористався. Друг всіх опозиціонерів Каспрук під час того ж  коментаря «Молодому Буковинцю» зауважив наступне:

«…..можливо, Анатолій Чесанов, який консультував представника “Правого сектору” після виступу…».(маючи на увазі, те саме злощасне фото -авт).

Тут вже не ПС, а Каспрук не обтяжував себе доказовою базою. Як хоче, так інтерпретує. Ай високі часи настали!  Високі відносини!  Кожен говорить, що хоче…. Ось такий от цікавий політ бумеранга. Літає і літає, літає і літає… 

Це не єдиний випадок, коли опозиція намагаючись використовувати інших(улюблений фішак), фактично сама потрапляє в зону дуже особливої уваги. Допоки революційна громадськість шукала індиків у Драчинцях, опозицію все влаштовувало. Однак, коли громадськість починає  пред’являти претензії до буковинських лісівників(мовляв ліс, якийсь у нас ріденький), опозиційні діячі піднімають геволт. Чому, панове? Життя послідовніше, аніж здається.  Одне витікає з іншого. Просто.

Вихід із ситуації, що склалася, очевидно такий: або дійсно, сказати, що усім цим мають займатися наші добрі правоохоронні органи під контролем громадськості, а не громадськість без контролю правоохоронних органів… або…. мужньо прийняти факт, що за регіоналами послідують їхні “реєстрові опоненти”.  Різниця між ними не настільки велика, щоб помітити стороннім оком.  А про відому максиму: «не суди, не судимий будеш»  треба міркувати до, а не після…суду.

Автор: Сергій Воронцов

Джрело фото Олексія Каспрука: Молодий буковинець