Чим загрожує Буковині конституційна реформа в сусідній Румунії?

Основною «сферою інтересів» Румунії в Україні традиційно вважаються Буковина і Південна Бессарабія.

Прояви подібної зацікавленості періодично спливають у вигляді інформаційних кампаній, наприклад, появи в 2011 році в Чернівцях листівок-наклейок з написом «Aici e Romania» – «Тут Румунія», повідомлень у пресі, обговорень в неофіційних колах.

Питання надання другого громадянства українцям для Румунії також не новий. За словами старшого консультанта Національного інституту стратегічних досліджень Максима Кияка, у Чернівецькій області, за неофіційними даними, близько 100 тисяч громадян мають паспорти Румунії.

25 січня цього року в румунському виданні «Adevărul» було згадано, що «Україна – штучна неоднорідна держава, що постала на руїнах СРСР, з майже 24-річною історією, щодо якої Румунія має найбільші територіальні претензії, може розділитися надвоє зовсім в недалекому майбутньому. Конфлікт з проєвропейською опозицією, вирішуване адміністрацією Януковича з позицій сили, тихо сповзає до реальної громадянської війни». Видання опинилося перед проблемою, чи готова Румунія втрутитися для захисту румун Північної Буковини та Південної Бессарабії?

Не можна виключати, що при загостренні політичної ситуації та неоднорідності суспільства в Україні, в середньостроковій перспективі, володарі румунських паспортів можуть вимагати проведення референдуму з надання своїй території статусу автономії та плавного дріфту у бік Румунії .

Незважаючи на те, що Леонід Кожара, будучи міністром закордонних справ України, гарантував жорстку відповідь на будь-які зазіхання сусідніх держав на територіальну цілісність України, на офіційному рівні адекватної і широкої реакції української сторони на заяви впливових ЗМІ та окремих політиків Румунії не було досі.

Відсутність при цьому конкретної політики по роботі з національними меншинами в регіонах може говорити про нерозуміння офіційним Києвом серйозності територіальних питань і відсутності чіткого прогнозу зовнішньої політики найближчих західних сусідів.

Зрозуміло, не варто забувати, що в умовах складної економічної ситуації, в тому числі і в Центральній Європі, ймовірність того, що уряди цих країн будуть інвестувати в приєднання будь-якого регіону України до себе вкрай низькі. Цей процес також ускладнюється тим, що  Румунія є членом НАТО, а правила Альянсу не дозволяють його членам мати територіальні претензії до сусідніх держав.

Однак нинішня політична ситуація в Україні на тлі частих відсилань в суспільно-політичному дискурсі до «федералізації», «сепаратизму», «розколу» призводять до стурбованості подібними заявами і процесами в сусідніх державах.

Конституційні перетворення, які стоять на порядку денному в сусідній Румунії, можуть стимулювати політичні партії до включення в свою риторику територіальних акцентів. А прийшовши до влади в умовах парламентської республіки, це питання буде звучати вже зовсім по-іншому і для України.

За матеріалами  “Чим Україні і Закарпаттю загрожують конституційні реформи у Румунії та Угорщині?”