Володимир Рясов(Правий сектор): ті політики, хто зараз на хвилі, не є репрезентантами народної думки

Розмовляла Альона Чорна

Інтерв’ю записано 25.02.14.

Володимир Рясов офіційно представляє Правий сектор у Чернівцях. Спілкуємося про дяльність «Правого сектору», лідерів та нову владу

– Розкажіть трохи про себе. Оскільки чимало буковинців про вас нічого не знають. Якою діяльністю ви займалися раніше?

З 1993 року я перебував в українському козацтві. Це Хотинський курінь. Там відповідав за виховання молоді в дусі патріотизму, їхні вишколи, тренування. А після того, мені дав Бог нагоду в Хотинській фортеці побачити підрозділ «Тризуба», зустрівся з тодішнім керівництвом. Так став кандидатом в дійсні члени організації. Років п’ять я був кандидатом. Кілька разів мені пропонували стати дійсним членом організації, але я свідомо вважав, що ще не готовий до настільки великої честі для себе. Після цього був уже заприсяжений, тобто поклав руку на Біблію, поклявся у довічному служінні українській нації і поступово виріс від шеренгового до офіцера «Тризуба». Більше того, розпочав спочатку міським загоном «Тризуба» керувати, потім обласним загоном. Деякий час виконував обов’язки начальника головного штабу Всеукраїнської організації «Тризуб» ім. Степана Бандери.

– В чому полягала ваша діяльність в «Тризубі»? Що входило у ваші обов’язки?

Дуже багато всього. Все що стосується якихось державницьких течій, подій, акцій. «Тризуб» створений з ініціативи організації українських націоналістів і на «Тризуб» покладалися вузько функціональні обов’язки. Це – пропаганда національної ідеї, її поширення, вишкіл молоді, виховання в дусі патріотизму і жертовного служіння своїй нації. І пізніше ми ще на себе взяли функцію політичної роботи, а саме громадсько-політична діяльність, щоб направляти наших політиків ближче до усвідомленої концепції творення держави.

– Які головні завдання Правого сектору на сьогоднішній день?

Зорганізація українського народу, української громади в організований рух для того, щоб максимально реалізувати своє конституційне право, що джерелом влади є народ. І впливу організованої громади на всі процеси державотворчого життя країни. На нашу думку тільки організований і репрезентований найкращими членами громади. Найкращі представники мали би бути тими контролюючими і пропонуючими якісь потрібні справи всім: депутатам, чиновникам, посадовцям різних рівнів, в тому числі і політичним та громадським діячам, які беруть на себе відповідальність вести народ. А отже вони мають знати, чим живе народ, прислухатися до його порад і виконати їх.

– Якщо конкретніше, то які завдання нині перед вами ставить керівництво?

Конкретне наше завдання – це саме організація продовження цієї революційної боротьби. Тому що насправді, революція не закінчилася. «Правий сектор» і його лідер Дмитро Ярош заявив, що революція нам потрібна для того, щоб змінити цю державу, критерії влади. Тому що те, що на даний момент є, це просто заміна людей, облич, але в жодному разі не суті самої влади. І тому саме системні зміни на користь українців є нашою метою, зокрема в революції.

– Яким чином будуть відбуватися ці зміни?

Коли ми говорили про організацію людей, це означало, що вони не тільки мають бути об’єднані однією метою, одним проводом і чітким планом дій в тій, чи іншій ситуації. Для того, щоб це зробити, вони ще мають бути максимально проінформовані про те, що відбувається. Але на жаль, саме Правий сектор і показує – ті політики, які нібито зараз на хвилі і беруться очолювати нову владу, вони не є репрезентантами думки народу. І те, що відбувається масова недовіра до лідерів опозиції, народної ради. Народні ради, які сховалися по кабінетах і кулуарно, втіхаря вирішують свої питання, давлять на силовиків, щоб повирішувати якісь свої бізнесові, або позакривати якісь свої старі гріхи. Нас це не влаштовує і ми зробимо так, що народ сам буде знати, що треба робити і реалізує своє право – мати нормальну державу, з чіткими правилами для всіх. Чи то посадовець, чи то громадянин, чи то священик. Всі ми рівні. Нема тут кращих. Може бути своя першість, яка доведена жертовною працею в ім’я свого народу.

– Тобто це будуть ваші люди? Ви будете їх висувати?

Ні, не обов’язково наші. Ініціатива створення «Правого сектору» виходить саме від «Тризуба» імені Степана Бандери. Тому що потребу національної революції ми відчували уже давно і послідовно впроваджували й готували цю революцію. Тобто те, що відбувається в Україні, революційні процеси і кінцевий результат – побудова нормальної, національної держави, це не спонтанне явище. До цього приклалися не тільки «Тризуб», але й багато інших жертовних людей.

– На вашу думку, сотні смертей вартують цілей «Правого сектору» та амбіцій опозиції?

Амбіції опозиції не мають ніякого відношення до цих смертей. Наші цілі…У нас одна ціль: нормальну державу створити. Сильну, чесну, яку в світі будуть поважати і де кожен громадянин буде відчувати себе вільним і матиме можливість реалізувати свою свободу думки, дії в будь-який доступний йому спосіб. І цим виправдає християнське вчення про волю. Нам Бог дав кожному свободу волі.

– То скажіть, будь ласка, виправдовує, чи не виправдовує?

Не виправдовують жертви ніяких амбіцій і прагнень політиків, чи будь-кого. Але ці жертви, вони не марні. Проте цих жертв не було б, якби та сама опозиція не гасила прагнення. Тобто влада зрозуміло, що злочинна, жорстока, це їй було притаманно. Але опозиція просто на просто бавлячись в свою політику, призвела до того, що замість того, щоб один раз нормально зоорганізувати всіх і впевнено натиснути та змінити все, вони призвели до того, що то була дьорганина, то показуха, то танці на Майдані, «а давайте ліхтариками помахаємо»… А в той час коли «Беркут» штурмував барикади, Руслана кричала з сцени: «Не йдіть туди, не чиніть опору». Правда вона не стояла під тими кийками, які по головах, по плечах лупили, але вона кричала: «Не піддавайтеся на провокації!». Тобто, якби ми далі не піддавалися на провокацію, то ми були б, або рабами або нас поступово всіх би знищили.

– Днями журналіст Мустафа Найєм повідомив, що 20 лютого, в день кривавої у Києві, лідер «Правого сектору» Дмитро Ярош зустрічався з В. Януковичем. Вам про це щось відомо, чи ні?

Не міг Дмитро Ярош (сміється, – прим. авт.). Йому ніхто не давав таких повноважень, робити такі речі. Те що Дмитро Ярош являється лідером «Правого сектору», більше того не тільки «Правого сектору», але й багатьох революційно налаштованих організованих груп, не дає йому права, і в нас не мають права командири, провідники робити те, що їм захочеться. Все що робить Ярош, виходить тільки з позицій і потреб української національної держави і потреб української національної революції.

– Мустафа Наєйм говорив і про відповідний запис у журналі, який підтверджує, що Ярош зустрічався з Януковичем. Думаєте не правда?

Та звичайно, що не правда!

– Як ви організовуєте роботу «Правого сектору» в Чернівцях?

По суті революція ще не завершена і є ті, хто не сприймає, або не хоче, щоб українці ставали господарями на своїй землі. Проти нас далі продовжують працювати. Те що є домовленості по певні координації з силовими органами. Це ще не факт, що вони не займаються збором інформації, ні інші ворожі структури до нас. Тому чітко висвітлювати чим саме, як ми це робимо ми не будемо. У людей має бути відчуття спільності однієї мети. До 1991 року національно-визвольні змагання важко, але дуже ефективно вдавалися, тому що весь український народ ще будучи під Радянським Союзом, працював як одне ціле, в ім’я незалежної України.

– А як конкретно організовуєте роботу?

Найбільше, як ми працюємо ефективно, це спілкування з різними людьми. Ви чули про мобільні групи, які їздять і допомагають під час якихось революційних впливів людей на місцеві влади. Більше того, щоб ефективно донести і зоорганізувати людей ми створили більш ширше об’єднання ніж «Правий сектор», але яке сповідує спільну з нами мету: проведення до завершального етапу і до позачергових виборів всіх рівнів депутатів. Ми створили «Штаб Національної революції», який являється по суті своїй альтернативою отих бездіяльних, або недостатньо ефективних об’єднань керівників, лідерів, громадських організацій, партій, блоків тощо. Членство в проводі «Штабу національної революції» являється не за посадою в організованій структурі. Це делеговані люди, які обираються за своїми критеріями. Що людина є керівником, провідником, лідером, який веде. В «Штаб Національної революції», у Чернівцях увійшли крім «Правого сектору», і Автомайдан, і Самооборона, і організовані групи студентів, частина організованих груп підприємців і т.д.

– Хто ваші провідні кадри?

Провідні кадри – це лідери за духом. Лідери за покликанням, які ведуть за собою людей. І тому нам вдаються справи, які не може зробити ніхто. Ні опозиція, ні колишня влада. А найбільше нас підтримує відчуття того, що ми робимо правильно. Тому що спілкуючись з народом ти бачиш, чи тобі вірять, чи тобі допомагають, чи йдуть за тобою.

– Ви маєте вплив на А. Маловажного? Як оцінюєте його діяльність?

Артем – чудовий хлопець. Він є патріотичний, але свідомість ультрасів просто специфічна і їх треба сприймати просто такими як вони є. Вони роблять дуже добрі справи. Але так як вони вміють це робити. Але вони не стоять осторонь. Вони не йдуть платити хабар своєму викладачу, щоб отримати оцінку. Вони йдуть і здобувають щось. А люди дорослішають і вони ще подорослішають. Я сподіваюся, що колись вони нас всіх будуть за собою вести. Тому що той запал, який є в них – це надзвичайно чудово.

– То ви жодним чином не впливаєте на Артема?

Ну як не впливаю? Як керівник організації, як його побратим по боротьбі я йому можу підказувати, рекомендувати. Частково він прислуховується, а частково і я в нього беру отой запал. Бо вже дорослий, а хочеться горіти, а не тліти.

– Вам не дошкуляє той факт, що Правий сектор у Чернівцях візуально втілюється саме в образі Артема Маловажного?

Асоціюється, знову ж таки, це поверхневий погляд. Тому що, просто, цих хлопців видно. Але не видно тих фахівців, тих досвідчених хлопців і старших людей, які працюють по своїх середовищах. В середовищі науковців, політиків, економістів, юристів, з правоохоронними органами. То теж робиться. Вони ж не будуть ходити строєм. Навіщо? Кожен має займатися своєю справою, тоді всеохопна боротьба і переможе в Україні.

– Тобто, не дошкуляє, що Артем виглядає лідером, а не Ви?

А що поганого в тому, що молоді хлопці стають лідерами? Я тільки ЗА. Умовно кажучи, якщо я командир, а в мене є підлеглі, які сильні авторитетом, то це по суті піднімає й мій авторитет. Тому що чим сильніша моя команда, тим сильніший я.

– Як ви співпрацюєте з опозиційними силами? Де розходяться ваші інтереси? І де є точки перетину?

Тут ліпше сказати, в чому ми із ними сходимося. На жаль, наші опозиційні сили тішаться перемогою і займаються не зміною системи, а дерибаном. Але вони забули про дві речі: про український нарід і про «Правий сектор», який цей народ поведе і зробить так, що всякі коньюктурники, хабарники, злочинці, не будуть в нашій державі ні керувати, ні мати право голосу.

– Паралелі в тому, що вас не цікавлять посади, на відміну від опозиції?

Для чого я їх маю критикувати, якщо вони самі показують що вони роблять?

– То де сходяться ваші інтереси і цілком розходяться?

Ви знаєте хоча б один приклад де «Правий сектор» когось рекомендував на посаду? Були приклади де громада пропонувала своїх, звернувшись до нас. Ми їм допомагали реалізувати це право – мати порядну людину десь там. А опозиція все це робить колуарно, втіхаря. А потім десь і те не все… Вони стараються зараз сильно не поширювати інформацію кого змінюють, кого призначають. Тобто вони сховалися від народу. Треба чітко розрізняти, були депутати ще за тої влади обрані. Але зараз в нас революція і люди, які навіть за них тоді проголосували це зовсім інші люди. Тобто по суті, теперішні депутати всіх рівнів, вони не є легітимними. Тому що теперішній український нарід, це не вчорашній український народ. І вони (депутати, – прим. авт.) жодним чином не уособлють прагнень цього народу. А отже наше завдання і наша мета, один з механізмів, як змінити цю державу і цю систему, це – досторокові вибори депутатів всіх рівнів. І саме ті депутати будуть подаватися громадою, десь і за нашою рекомендацією. Але це будуть чесні, порядні, професійні люди.

– Спільність полягала тільки в тому, щоб скинути В. Януковича?

Ми вже по суті президента скинули. А далі що?

– Це була єдина точка перетину?

По суті так. В нас було більш охопне поле і плани, що буде реалізовуватися. На мою думку, єдине, що хотіла опозиція, що її не влаштовувало до цього часу – це те, що не вони при владі.

– Чи не вважаєте, що дії Правого сектору є надто радикальними і викликають хвилю незадоволення у багатьох аполітичних людей ?

Мені взагалі не подобається слово «радикалізм», тому що по відошенню до нас це не прийнятно. Адекватність, можливо, було б більш підходящим. Нам часто дорікають: «А ви радикальні!». Чому радикальні? – Адекватні! Який іде проти тебе противник, ти дієш по відношенню до нього адекватно. Яке стоїть перед тобою завданя? А перед нами стоїть величезне завдання – змінити цілу державу на краще. Не просто поміняти шило на мило, посаду на посаду. Перед нами стоїть питання – змінити цілу державу. А в політиків нема цієї великої мети. Тому може для них ми й радикали.

– Громадський патруль отримує якусь зарплату, чи все на волонтерських засадах?

Ні, в жодному разі. І це в принципі прикро. Тому що, якби в б у нас була нормальна, нова умовно влада, вона би зробила ще в перші дні, те, що зробили на Сході деякі обласні ради. Тобто, юридично затвердили статус народних дружин. Більше того надали їм право носіння спец засобів зброї. Думаю, що подбали і про їхнє технічне та матеріальне забезпечення.

– Які у вас взаємостосунки з чернівецькою опозицією?

Чернівецька опозиція – це дуже загальна назва. Серед них є порядні люди, які намагаються і щось роблять. Більше того, вони самі виходять на зв’язок з нами, висловлють свої пропозиції. Прізвище називати не буду. Це вважаю за дочасне. Але вони уже є. Більше того я навіть скажу, що попри те, що там Партія регіонів, комуністи…, і серед них були люди з якими по-меншій мірі можна говорити.

– А колишні регіонали до вас не йдуть?

Ми не візьмемо.

– А якщо регіонал покаявся?

Доведи роками служінням своєму народу, тоді ми подумаємо.

– Зараз чимало громадян складають свій список тих, хто має очолити керівні посади в Чернівцях. Кого ви бачите у новій владі?

Ми зараз рекомендуємо творити національні громади і підбирати їхні кандидатури. Ми зацікавлені, щоб державні посади займали порядні люди. Але рекомендувати жодну кандидатуру від «Правого сектору» ми не будемо. Ми можемо лишень передавати думку отих організованих громад.

– На вашу думку, чи правильно вчинили депутати обравши секретарем Чернівецької міської ради – Я. Кушнірика?

Попри те, що особисто знаю Кушнірика, в той же час «Правий сектор» не з захопленням ставиться до таких речей. Тому що, я вважаю, на цю посаду могло би бути багато порядних, професійних претендентів, які би не були причетні. Тому що перебування в злочинних партіях, організаціях це вже причетність до злочину.

– А хто саме міг би бути цими претендентами?

Прізвища називати не буду. Всьому свій час.

– Що далі? Яке ваше бачення найближчого майбутнього? Всіх неугодних на коліна? Чи як?

А навіщо на коліна когось ставити? Це наруга над особистістю. Треба просто розставити крапки над «і». Керувати має право той, хто заслуговує керувати. Тобто найкращий. А не той, хто має хитріших друзів, чи багатших. Не той хто має кращі зв’язки, чи вміє себе підліше повести.