Чому Сафтенко більше не переживає за чернівчан та мовчить про порушення з боку Каспрука

У березні цього року депутати запропонували в цілях економії часу не зачитувати головуючому повністю назви проектів рішень, котрі ухвалюють під час засідання. Усі проекти рішень за 20 днів публікують на сайті, тож на ознайомлення з ними час є.

Водночас деякі «кишенькові» активісти Каспрука розігнали у соцмережах «зраду», мовляв подібне рішення зробить засідання депутатів непрозорим, а людям, котрі слідкують за перебігом сесії, буде незрозуміло, за що саме голосують народні обранці.

Найбільше ж тоді обурювалась голова постійної депутатської Комісії з питань законності, прав і свобод людини, регламенту, депутатської діяльності, етики та запобігання корупції Юлія Сафтенко, яка написала гнівний пост у фейсбуці.

«Справа навіть не в тому, що головуючий сесії  (Василь Продан, – прим.ред.) зухвало порушує регламент, не зачитуючи повну назву проектів рішень, і не у блискавичній реакції депутатів, які мають за лічені секунди зорієнтуватися, який проект рішення по суті голосується, а справа у людях, чернівчанах та й усіх, хто дивиться сесії наживо… тепер вони поняття не матимуть, за що саме голосують депутати», – написала вона.

Пройшло всього лише 3 місяці, а активісти і керівник управління культури та голова комісії з етики Сафтенко вже забули свою позицію, і коли подібне дозволив Каспрук, в кращих традиціях подвійних стандартів промовчали.

Вчора, під час сесії, депутат попросив Каспрука зачитати проект рішення, на що отримав у відповідь хамський випад з боку міського голови.

«У вас є повний перелік проектів рішень прочитайте його самі. Я розумію, що читати не ваше, але будь ласка зробіть це для себе самостійно», – сказав Каспрук.

І от що дивно, принципова Юлія Сафтенко чомусь не написала жодного посту у фейсбуці про зухвалі порушення з боку мера, не переживала за чернівчан, які поняття не матимуть, за що голосують депутати, а тихо промовчала. Це ж Каспрук, він безпосередній керівник, так можна і премії позбутись. Тож і виходить, що принциповість закінчується рівно там, де починаються особисті інтереси.