Як Мінсоцполітики провокує нову хвилю трудової міграції

18.02.2019

трудова_міграціяДнями стало відомо про нову ініціативу Міністерства соціальної політики. Дехто трактував її як спробу змусити українських IT-шників заплатити більше податків, але це не зовсім так. Мова йде не лише про IT-сектор. Урядовці націлилися на всіх підприємців третьої групи єдиного податку.

Що пропонує Мінсоцполітики у своєму сумнозвісному законопроекті?

Перш за все, визначити «ознаки наявності трудових відносин». В документі таких ознак сім. Виписані вони таким чином, що будь-кого, хто час від часу надає послуги за дорученням замовника і отримує за це кошти, можна буде вважати найманим працівником. Якщо ви підприємець, у котрого є декілька постійних постачальників, до вас в будь-який момент може прийти інспектор праці, «встановити факт» трудових відносин і оштрафувати на 125 тис грн. Для цього йому не потрібно звертатися в суд. Як і не потрібно зібрати докази вашої вини, оскільки «обов’язок доказування відсутності трудових відносин покладається на відповідача».

Тобто, підприємцям – презумпція винуватості, чиновникам – необмежені повноваження і відсутність будь-якого контролю за їх діями.

Утопія для бюрократів? Ні, це Україна, 2019 рік.

Насправді, законопроект Мінсоцполітики – не єдиний документ, спрямований проти підприємців. У 2017 році різко зросли штрафи за «порушення трудового законодавства». Наразі вища планка – 419 тис грн, космічна сума, абсолютно неспівмірна з можливими наслідками нелегальних трудових відносин.

У тому ж 2017 році Кабінет Міністрів ухвалив дві постанови, якими уряд розширив повноваження інспекторів праці, хоча не мав права цього робити, чим порушив Конституцію України.

У 2018 році розпочалися масові рейди інспекторів праці. Лише за 9 місяців вони виписали штрафів на суму понад 1,2 млрд грн і продовжують нарощувати оберти.

Підприємців «кошмарять» по всій країні. Всі – міські ради, громадські організації, підприємницькі асоціації закликають відмовитися від тиску на бізнес, але Кабмін вперто гне свою лінію. Ще у 2017 році був зареєстрований законопроект про зниження штрафів для роботодавців. Його схвалив Комітет ВРУ з питань соціальної політики, зайнятості та соціального забезпечення. Крім того, Комітет звернувся з резолюцією з вимогою негайно внести документи на розгляд парламенту. Загалом надійшло понад 40 колективних звернень на його підтримку, але уряд категорично проти.

Чому? Що виграє країна від «закручування гайок»?

Отримає більше доходів в бюджет?

Можливо, але лише на перших порах. Чим більший тиск, тим менше підприємців. Відповідно, менше робочих місць, менше податків, нижча конкуренція і вищі ціни. Програємо усі.

Змусить підприємців ходити строєм, виконувати всі забаганки чиновників?

Ні. Сьогодні кордони відкриті. Весь цивілізований світ бореться за людський капітал. Польща, Чехія, Німеччина буквально полюють на українців. Створюють умови, кажуть, будь ласка, приїжджайте, працюйте на нашу економіку. І можна лише уявити, скільки українців скористаються пропозицією у разі ухвалення законопроекту Мінсоцполітики.

А що ж хочуть урядовці?

У мене лише два пояснення: або автори подібних ініціатив абсолютно не розуміють, як працює економіка, і живуть у світі пролетарських ілюзій. Або свідомо намагаються витіснити з країни всіх активних людей, щоб у майбутньому спокійно ділити активи та ресурси.

Обидва сценарії нас не влаштовують. Особливо, якщо ми хочемо наздогнати Польщу швидше, ніж за 50 років, як це прогнозує Мінфін.

Тому кажемо «ні» ініціативі Мінсоцполітики і робимо усе, аби вже в цьому році були знижені штрафи для роботодавців і розширені можливості для малого та середнього бізнесу через підвищення граничного обсягу доходів. Це обов`язкова умова повернення підприємців в Україну та розвитку економіки.

Оксана Продан, Народний депутат України, член комітету ВР із питань податкової та митної політики.

 Джерело: Новое время.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Щоб додати фото у коментар, необхідно в текст вставити ссилку на фото.

Як вигадують кримінальні справи

Останні новини