24 грудня в історії

День народження політиків В’ячеслава Чорновола (75 РОКІВ) і Білоблоцького, поета Міцкевича, актора Філатова, письменника Фадєєва, співаків Рікі Мартіна й Білана, кінорежисерів Г’юза (авіатора) й Кертіца, президентів Месича, Ільхама Алієва, Карзая (55 років) і Халонен, фізика Джоуля, шахіста Ласкера, політтехнолога Гельмана, воєначальників Барклая-де-Толлі й Пархоменка, автора детективів Чейза, лексикографа Желехівського, мовознавця Караванського, композитора Данькевича, баскетболіста Фесенка, фехтувальнирка Крісса, акторок Гарднер (90 років) і Добржанської, радиста Кренкеля, льотчика Савцицького, гурту «Мандри» (15 років), газети «Іскра» та «Ку-Клукс-Клану».
В Україні – День працівників архівних установ.
Різдвяний святвечір по новоюліанському календарю

Події 
1526 – в Есслінгені (Німеччина) укладена грамота, якою імператор Карл V визнав Ліфляндію частиною Священної Римської імперії

1650 – польський сейм постановив іти на Україну й оголосив «посполите рушення» (мобілізацію)

1726 – у Південній Америці іспанці для боротьби з контрабандистами на березі затоки Ла-Плата заснували фортецю Сан-Феліпе-і-Сантьяго-де-Монтевідео.
У 1828 р. місто Монтевідео стало столицею Уругваю

1760 – російська імператриця Єлизавета підписала указ про право поміщиків засилати своїх селян до Сибіру

1800 – у Парижі скоєно замах на першого консула та голову Державної ради республіканської Франції Наполеона.
Майбутній імператор у кареті їхав в оперу, коли на вулиці Сен-Нікез вибухнула діжка з порохом, захована у візку. Загинули чотири людини, близько 60 були поранені, але перший консул не постраждав.
Змову організували роялісти на чолі з маркізом Рене-Луї де Сен-Жирарденом, але репресіям піддали якобінців, вожді яких були негайно арештовані і заслані у Гвіану та на Сейшельські острови, а декого з них без суду і слідства кинули до каторжних в’язниць

1814 – Гентський мирний договір поклав кінець англо-американській війні, розпочатій у 1812 р.
Як війна, яка відбувалася з перемінним успіхом, так і укладений договір не розв’язали спірних питань. Сторони просто відновили відносини, що існували до війни

1811 – поблизу узбережжя Ютландії сіли на мілину і затонули два англійські лінкори, загинуло 1318 людей

1851 – під час пожежі в бібліотеці Конгресу США згоріли 35 тисяч книг та безліч унікальних документів

1853 – біля берегів Каліфорнії затонув американський пароплав «Сан-Франциско», загинули 240 осіб

1865 – у містечку Пуласкі (шт. Теннессі) після поразки в громадянській війні 1861-65 рр. ветерани-конфедерати створили таємну расистську терористичну організацію «Ку-Клукс-Клан» для боротьби з негритянським рухом і прогресивними організаціями.
Ім’я організації взято від грецького слова «kyklos», що означає коло.
У 1867 р. делегати від штатів колишньої Конфедерації, що зібралися на з’їзд у Нешвіллі, утворили структуру «Невидимої імперії Півдня», на чолі якої стояв «великий маг». Йому підкорялися «великі дракони», «титани» і «циклопи». Першим «великим магом» визнають кавалерійського генерала конфедератів Натана Бедфорда Форреста.
Уніформа ку-клукс-кланівців становила собою білі балахони з прорізами для очей – щоб залякувати непокірних негрів і приховувати обличчя від правоохоронних органів.
«Ку-Клукс-Клан» існує і донині – на даний момент кількість членів організації становить від 4 до 6,5 тисяч осіб

1871 – у Каїрі відбулася прем’єра опери Джузеппе Верді «Аїда», замовленої єгипетським хедівом Ісмаїл-Пашею для урочистості з нагоди відкриття Суецького каналу

1900 – у Лейпцигу вийшов перший номер ленінської газети «Іскра»

1906 – в американському містечку Брант Рок (штат Каліфорнія) канадець Реджинальд Фессенден першим у світі передав по радіо музичну програму

1908 – у Парижі відкрилося перше міжнародне авіашоу

1914 – Агата Мей Кларисса Міллер вийшла заміж за Арчібальда Крісті.
Чоловік як військовий льотчик брав участь у боях Першої світової війни, а Агата працювала медсестрою в госпіталі. Саме тоді в Агати з’явилася ідея написати детективний роман. 24-річна жінка написала його за рік, але роман „Загадковий злочин у Стайлсі” (у якому вперше з’являється бельгійський детектив Еркюль Пуаро) вперше опублікували тільки у 1920 р.

1914 – німецький літак скинув бомбу на англійське місто Дувр, здійснивши перше в історії авіабомбардування

1917 – за вказівкою з Москви проведено Загальноукраїнський (більшовицький) з’їзд рад у Харкові.
Наступного дня на ньому створили конкурентний до Центральної Ради і Генерального секретаріату УНР Народний секретаріат

1917 – Литовська Рада проголосила «вічний зв’язок Литви з Німеччиною»

1918 – білогвардійські війська взяли Перм

1918 – на об’єднаному засіданні Директорії, міністрів, керуючих міністерствами та комісарів міністерств під головуванням Володимира Винниченка була ухвалена Декларація Української Народної Республіки.
Винниченко оголосив склад членів Ради народних міністрів, головою якої (і міністром закордонних справ) став Володимир Чехівський

1919 – Армія Зимового походу УНР зайняла Вінницю, де зустрілася з окремими частинами УГА.
Наступного дня представники Галицької і Дієвої армії УНР склали протокол про утворення спільного фронту боротьби проти Денікіна й Польщі, який надалі не отримав практичних наслідків

1920 – останній виступ на сцені великого тенора Енріко Карузо.
Він виконав партію Елеазара в опері Галеві «Дочка кардинала» в «Метрополітен-Опера»

1924 – Комінтерн постановив ліквідувати Українську комуністичну партію, а її членів прийняти в КП(б)У

1923 – президент Келвін Кулідж увімкнув перші в історії США електричні вогні на різдвяній ялинці, встановленій біля Білого дому. Це були 2500 червоних, білих і синіх лампочок

1942 – у Пенемюнде (Німеччина) провели перше випробування ракети FZG76 (згодом відомої як «Фау-1»), створеної під керівництвом Вернера фон Брауна

1944 – німецький підводний човен у Ла-Манші потопив американський транспортний корабель «Леопольдвілль», загинули 819 американських солдатів

1953 – внаслідок невеликого землетрусу в Новій Зеландії поїзд впав у річку Вангачу, загинули 155 людей

1958 – в СРСР запроваджена обов’язкова 8-річна освіта

1970 – суд виніс вирок у «ленінградській літаковій справі».
У червні в невеликому містечку Приозерську були арештовані дві групи людей (12 осіб), які хотіли захопити літак на аеродромі місцевого сполучення, щоб утекти до Ізраїлю. Марк Димшиц і Едуард Кузнєцов засуджені до смертної кари, інші члени групи отримали від 15 і нижче років ув’язнення.
30 грудня був несподівано призначений касаційний суд, який замінив страту 15 роками

1971 – внаслідок пожежі, що спалахнула у 22-поверховому готелі в Сеулі, загинуло 162 людини

1978 – члени шведської групи „АББА” Бйорн Ульвеус і Агнета Фальтског розійшлися після семи років подружнього життя

1979 – із космодрому Куру у Французькій Гвіані запущена перша ракета Європейського космічного агентства «Аріан»

1980 – в Центральноафриканській Республіці колишній імператор Бокасса заочно засуджений до смертної кари

1982 – під Києвом здійснив свій перший політ найбільший у світі військово-транспортний літак Ан-124 «Руслан» (у термінології НАТО «Кондор»), створений в київському ОКБ Олега Антонова.
Висота літака – 21,1 м, розмах крил – 73,3 м, максимальна злітна маса – 392 т, вантажопідйомність – 120 т, дальність польоту – 16 000 км

1985 – першим секретарем московського міськкому КПРС призначений Борис Єльцин

1990 – одружилися кіноактори Том Круз і Ніколь Кідман

1990 – ухвалено закон Російської РФСР «Про власність у РСФСР», що впровадив поняття «приватна власність» і проголосив рівноправність усіх форм власності.
Раніше радянське законодавство регулювало тільки питання державної власності, власності громадських і кооперативних організацій

1991 – Республіка Білорусь визнала державну незалежність і встановила дипломатичні відносини з Україною.
Незалежність України визнали також Афганістан, Лівія, Монголія, Норвегія

1991 – в ООН зареєстровано припинення членства СРСР як державного утворення

1991 – відбулося останнє нагородження званням Героя Радянського Союзу.
Офіцер-підводник Леонід Солодков був удостоєний цього високого звання за подвиг, що здійснив під час Великої Вітчизняної війни

1997 – відбувся перший концерт гурту «Мандри» (цей день вважається датою заснування гурту)

2000 – Роман Абрамович обраний губернатором Чукотки

Народилися 
1167 – Йоан Безземельний, англійський король (з 1199) з династії Плантагенетів, молодший (четвертий) син Генріха II й Елеонори Аквітанської.
Зійти на престол йому допомогла смерть від шаленої стріли Річарда I Левине Серце, але правління Йоана ознаменувався лише невдачами. В результаті невдалих війн з Францією він втратив майже всі володіння Плантагенетів на континенті; був відлучений від церкви Папою Іннокентієм III; програв війни з баронами

1761 – Михайло Барклай-де-Толлі, російський полководець, генерал-фельдмаршал, повний Георгіївський кавалер.
До 1812 р. – після участі в кількох військових кампаніях – він побував на посадах генерал-губернатора Фінляндії, приєднаної до Росії, військового міністра Росії і був призначений головнокомандувачем 1-ї Західної армії, яка стримувала Наполеона.
Дар Барклая-полководця проявився в боях під Вітебськом і Смоленськом, а як стратег він розкрився, розробивши план відведення військ і збереження головних сил армії. Під час Бородінського бою під ним попадали п’ять коней, а імператор нагородив генерала третім Георгієм. Повним Георгіївським кавалером (другим після Кутузова) Барклай стане після битви при Кульмі, коли російська армія звільняла Європу, а звання фельдмаршала заслужить штурмом Парижа

1761 – Селім III, султан Османської імперії у 1789-1807 рр.
Зійшов на трон із наміром реорганізувати Османську державу за європейським зразком.
Він отримав у спадок від попередників війну з Росією, яку в 1792 р. закінчив невигідним для турків Ясським миром; нападом Наполеона на Єгипет у 1798 р. Селім був залучений у війну з Францією. Лише після укладення миру з нею, в 1802 р., султан зміг присвятити свої сили справі оновлення держави.
Аби позбутися руйнівного впливу яничар, Селім закликав французького генерала Себастіані і з його допомогою створив Нізам-і Джедід («Новий порядок») – по-європейському організоване військо. Це повинно було привести й до інших реформ, але суспільство виявилося до них зовсім не готове і не підтримало султана в протистоянні з яничарами. Вони повстали, взяли Стамбул і звели на трон Мустафу IV.
За рік новий султан віддав наказ придушити дядька Селіма, коли прихильники вчинили спробу визволити його з-під домашнього арешту в палаці

1798 – Адам Міцкевич, визначний польський поет-романтик і діяч національно-визвольного руху («Пан Тадеуш», «Дзяди»).
Уродженець нинішньої Білорусі

1818 – Джеймс Джоуль, англійський фізик.
Вивчав природу тепла і визначив кількість теплоти, що виділяється при механічній роботі. Це привело Джоуля до відкриття закону збереження енергії і формулювання першого закону термодинаміки. На його честь названа одиниця вимірювання енергії – джоуль, що застосовується у міжнародній системі СІ.
Разом із лордом Кельвіном Джоуль працював над розробкою абсолютної шкали температури. Йому також належить визначення кількості теплоти, що виділяється при проходженні струму через провідник (закон Джоуля-Ленца).
Аби займатися фізикою й цілком присвятити себе науці, Джеймс продав броварню, що залишилася у спадок від батька.
Загалом Джоуль оприлюднив 97 вчених робіт, був членом Лондонського королівського товариства, доктором Единбурзького і Лейденського університетів, мав дві медалі Королівського товариства

1844 – Євген Желехівський, український лексикограф, фольклорист, педагог, громадський діяч на Галичині. Один із засновників товариства «Просвіта» у Львові.
Автор двотомного «Малорусько-німецького словника» (містить понад 64 000 слів, уживаних як на Західній, так і на Східній Україні). Свого часу цей словник був найповнішім джерелом для знайомства з лексикою української мови, відіграв важливу роль у поширенні нової української літературної мови в Галичині та витіснення з ужитку язичія.
Застосований у словнику фонетичний правопис – т. зв. желехівка – хоч і мав певні вади (зокрема, писалося «тїло», «мясо», «сьміх», «українский»), але в 1892 р. був запроваджений у школах Галичини й Буковини як обов’язковий, використовувався у виданнях народовців та НТШ і взагалі сприяв зближенню західноукраїнського правопису зі східноукраїнським

1837 – Єлизавета Баварська, за народженням – принцеса Баварії, двоюрідна сестра й дружина імператора Франца Йосифа I, відтак – імператриця Австрії у 1854-1898, королева-консорт Угорщини у 1867-1898 рр.
Була вбита в Женеві анархістом Луїджі Луккені 10 вересня 1898 р.

1850 – Брендон Томас, англійський актор і драматург, який уславився своє ім’я комедією «Тітка Чарлі» (1892 р.). Нам вона знайома насамперед за телефільмом «Здрастуйте, я ваша тьотя»

1868 – Емануель Ласкер, німецький шахіст, шаховий теоретик і літератор.
Другий в історії шахів чемпіон світу (1894-1921 рр.). Здобув титул, викликавши на поєдинок і переконливо обігравши Вільгельма Стейніца. Згодом виграв у нього й матч реванш.
Мав ступінь доктора математики

1886 – Олександр Пархоменко, більшовицький діяч, воєначальник (у 1917 р. – начальник Червоної гвардії Луганська, згодом – начальник гарнізону Харкова, комендант Ростова тощо), начдив Першої кінної армії у 1919-1921 рр.
Убитий махновцями.
У СРСР вшановувався як один із найбільших героїв громадянської війни

1886 – Майкл Кертіц (Міхай Кертеш), американський кінорежисер угорського походження.
На батьківщині він був актором Національного театру і зняв свої перші фільми. Після I Світової війни продовжив роботу кінорежисера в Австрії, Німеччині та інших країнах Європи, а в 1926 р. переїхав в США.
Протягом життя поставив більше ста фільмів, а справжню славу йому приніс «оскароносний» фільм «Касабланка» 1942 р. із Хемфрі Богартом та Інгрід Бергман у головних ролях

1893 – Гаррі Уоррен, американський кінокомпозитор.
Працював із провідними голлівудськими компаніями — «Уорнер Бразерс» (1932-39), «ХХ століття — Фокс» (1940-44), «МГМ» (1944-52) і «Парамаунт» (1952-61). Найвідомішими фільмами з його музикою були «42-а вулиця», «Дами», «Хелло, Фріско, хелло» та «Дівчата Гарвея» (1945).
Пісня «Чатануга чу-чу» з фільму «Серенада Сонячної долини» стала першою золотою платівкою в історії звукозапису (1942)

1901 – Олександр Фадєєв, радянський прозаїк, критик, теоретик літературознавства, громадський діяч.
Автор романів «Молода гвардія», «Розлив», «Розгром».
Один із співзасновників Спілки письменників СРСР, її голова в 1946-1954 рр. (брав участь у репресіях проти письменників, цькуванні «космополітизму» та ін.).
У 1942-1944 рр. працював головним редактором «Літературної газети», був організатором журналу «Жовтень». Віце-президент Всесвітньої ради миру у 1950-1956 р., кандидат у члени ЦК КПРС з 1956 р.. Був депутатом Верховних Рад СРСР 2-4-го скликань та Верховної Ради РРФСР 3-го скликання.
Застрелився з револьвера на своїй дачі в Передєлкіно (у некролозі офіційною причиною самогубства був зазначений алкоголізм)

1903 – Михайло Голодний (Епштейн), радянський поет і перекладач, уродженець Бахмута (нині Артемівськ на Донеччині).
Автор текстів популярних пісень «Пісня про Щорса» і «Партизан Железняк»

1903 – Ернст Кренкель, радянський полярний дослідник польського походження, радист першої радянської дрейфуючої станції «Північний полюс-1» (1937-1938).
Учасник арктичних експедицій на криголомі «Георгій Сєдов» (1929), на дирижаблі «Граф Цепелін» (1931), суднах «Сибіряков» (1932), «Челюскін» (забезпечував радіозв’язок льодового табору Шмідта з материком, 1933 -1934).
Доктор географічних наук (без захисту дисертації), Герой Радянського Союзу, громадський діяч, депутат.
Перший голова Ради центрального радіоклубу СРСР, голова Федерації радіоспорту СРСР у 1959-1971 рр.
Також був головою Всесоюзного товариства філателістів

1905 – Костянтин Данькевич, український радянський композитор, народний артист СРСР (1954).
Автор опер «Богдан Хмельницький», «Назар Стодоля», «Трагедійна ніч», балету «Лілея» (за мотивами збірки «Кобзар» Тараса Шевченка), музичної комедії «Золоті ключі» та ін.
Писав музику до фільмів («Триста років тому», «Правда», «Народжені бурею»)

1905 – Говард Г’юз-молодший, американський підприємець, інженер, піонер і новатор американської авіації, режисер, кінопродюсер, один із найбагатших людей у світі свого часу.
Відомий ексцентричною поведінкою, будівництвом літака «Г’юз Геркулес», корабля та проекту «Гломар-Екcплорер».
Найвідоміший його фільм – „Ангели пекла”

1906 – Джеймс Хедлі Чейз (Рене Реймонд), англійський письменник – автор детективів

1908 – Любов Добржанська, радянська акторка театру й кіно (мати Лукашина у фільмі «Іронія долі, або З легким паром!»).
Народна артистка СРСР

1910 – Вільям Пікерінг, американський фізик новозеландського походження, інженер, який керував створенням першого американського штучного супутника Землі

1910 – Євген Савицький, радянський льотчик і воєначальник, двічі Герой Радянського Союзу (за час ІІ Світової війни збив 22 німецькі літаки), маршал авіації.
З 1948 р. призначений командувачем авіації ППО.
Лауреат Ленінської премії 1978 р., кавалер трьох орденів Леніна.
Донька Савицького Світлана стала льотчиком-космонавтом, здійснила два польоти в космос і також отримала дві зірки Героя Радянського Союзу

1917 – Кім Чен Сук, партійна і державна діячка комуністичної Кореї, перша дружина Кім Ір Сена, мати нинішнього лідера КНДР Кім Чен Іра.
Померла 22 вересня 1949 р. у віці 32 років під час пологів. У 1972 р. їй було посмертно присвоєно звання Героя КНДР

1920 – Святослав Караванський, український мовознавець, поет, журналіст, громадський діяч.
Політв’язень радянських тюрем у 1944—1966, 1968—1979 рр.
Автор «Словника рим української мови». З 1979 р. — в еміграції у США. Веде громадську й наукову діяльність, опублікував низку праць із мовознавства. У 1993 р. в Києві вийшов його «Практичний словник синонімів української мови», 1998 р. — «Російсько-український словник складної лексики»

1922 – Ава Гарднер, американська кіноакторка, зірка 1950-х років („Сніги Кіліманджаро”, „Убивці”, „Могамбо”, „Ніч ігуани”)

1934 – Стіпе (Степан) Месич, хорватський політичний і державний діяч, президент Хорватії з 2000 р. (переобраний у 2005-му).
На початку 1970-х років брав участь в антиурядовому русі за рівноправність Хорватії в Югославії (т. зв. «Хорватська весна»). Був засуджений на два роки тюремного ув’язнення, провів у в’язниці рік.
По тому працював юристом, займався науковою діяльністю. У 1989 р. брав активну участь у створенні хорватського націоналістичного руху (згодом перетвореного в партію) «Хорватське демократичне співтовариство» (головою партії був Франьо Туджман). Туджман був секретарем, потім – головою виконкому ХДС. Прем’єр-міністр Хорватії у 1990 р., полова президії СФР Югославії у 1991 р., голова сабору (парламенту) незалежної Хорватії в 1992-1994 рр. Був засновником нової партії – хорватських незалежних демократів (ХНД), після чергового розколу – у ліберально-центристській Хорватській народній партії (ХНП).
Як найближчий соратник Туджмана змінив його після смерті на президентській посаді

1936 – Анатолій Равикович, радянський і російський актор театру й кіно (Хоботов у “Покровських воротах”).
Народний артист РРФСР (1988)

1937 – В’ячеслав Чорновіл, український політичний, громадський і державний діяч, дисидент і політв’язень радянських часів, літературний критик, публіцист. Визначна постать руху опору проти національної дискримінації українського народу.
Кілька разів був ув’язнений за антирадянську агітацію й пропаганду (1967-1969, 1972-1979, 1980-1988, карався у мордовських таборах суворого режиму і на засланні. Один з ініціаторів створення Української гельсінської спілки.
Один із лідерів рушійної сили здобуття української незалежності – Народного руху України від часу його заснування у 1989 р., з березня 1992 – співголова, з грудня 1992 р. – голова НРУ (з 1993 р. – лідер НРУ вже як політичної партії).
Народний депутат І-ІІІ скликань, один із лідерів радикального крила демократичної частини Верховної Ради першого демократичного скликання – Народної ради. З квітня 1990 р. до квітня 1992 р. – голова Львівської облради та облвиконкому.
Восени 1991 р. В’ячеслав Чорновіл був кандидатом у президенти України (2-ге місце, 7 420 727 голосів, або 23,27%).
З 1991 р. – гетьман Українського козацтва, з 1995 р. – член української делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи. Шеф-редактор газети «Час/Time» (1995-1999).
Герой України (2000, посмертно).
Загинув у автокатастрофі

1940 – Григорій Крісс, український фехтувальник, олімпійський чемпіон в особистих змаганнях у фехтуванні на шпагах 1964 р., дворазовий срібний призер Олімпіади-68, бронзовий призер 1972 р. Чемпіон світу в індивідуальній шпазі 1971 р., срібний призер ЧС-1967 р.
У 1989 р. занесений до Міжнародної єврейської спортивної зали слави

1943 – Микола Білоблоцький, український політик і дипломат.
Працював на комсомольських та партійних посадах у Миколаєві й Черкасах, був народним депутатом України 12-го (1-го) скликання.
У 1996-1997 рр. — міністр праці, 1997-1998 рр. — віце-прем’єр-міністр України з питань соціальної політики, голова наглядової ради фонду Людмили Кучми «Україна — дітям» (з 1997 р.).
У 1998-1999 рр. — глава адміністрації президента України. 1999-2005 – посол у Росії.
У 2007 р. очолив штаб Партії регіонів на позачергових парламентських виборах

1943 – Тар’я Халонен, фінська політична, громадська й державна діячка, президент Фінляндії в 2000-2012 рр.
У молодості відрізнялася ліворадикальними поглядами, шанувальниця Че Гевари. Покинула Лютеранську церкву після того, як жінкам було відмовлено в посвяті у духовний сан. У 1980-1981 рр. – голова СЕТА (Seksuaalinen Tasavertaisuusry, «Сексуальна рівність») – організації із захисту прав сексуальних меншин.
Член Соціал-демократичної партії Фінляндії з 1971 р. Депутатка парламенту Фінляндії з 1979. Міністр соціального захисту й охорони здоров’я в 1987-1990 рр., міністр юстиції в 1990-1991 рр., закордонних справ – у 1995-2000 рр. Відтак стала першою жінкою, обраною президентом Фінляндії. Переобрана на другий термін в січні 2006 р.
26 серпня 2006 р., після 15 років спільного життя, офіційно оформила шлюб з Пентті Араярві

1946 – Леонід Філатов, радянський і російський актор театру й кіно („Забута мелодія для флейти”, „Екіпаж”), режисер, телеведучий, поет і письменник („Про Федота-стрільця, далого молодця”).
Народний артист Росії (1996)

1957 – Хамід Карзай, президент Афганістану з 2004 р.
Як тимчасовий президент очолив країну відразу після повалення режиму талібів

1960 – Марат Гельман, російський мистецтвознавець, політтехнолог, колекціонер творів сучасного мистецтва, галерист (засновник «Галереї Марата Гельмана», директор «Центру сучасного мистецтва»), публіцист.
З 2005 р. – член Соціал-демократичної партії Росії (СДПР).
Брав участь у президентських виборах на Україні в 2004 р. – був політтехнологом у кампанії за Віктора Януковича і проти Віктора Ющенка. Автор багатьох брудних технологій, у т.ч. „темників” та ін.
Власник дизайн-бюро «GuelmanGraphic», проекту GiF.Ru, видавництва «ГІФ», проекту Guelman.ru – «Сучасне мистецтво в мережі» тощо

1961 – Ільхам Алієв, азербайджанський політичний і державний діяч, президент Азербайджану з листопада 2003 р.
Син попереднього президента Гейдара Алієва.
Прем’єр-міністр Азербайджану у серпні-листопаді 2003 р. Перед тим – бізнесмен, у 1994- 2003 рр. – віце-президент, перший віце-президент Державної нафтової компанії Азербайджанської Республіки. Брав активну участь у здійсненні «нафтової стратегії Гейдара Алієва». У 1995 та 2000 роках обирався в Міллі Меджліс (парламент).
У 1997 р. став президентом Національного олімпійського комітету Азербайджану, у 2005 р. – головою правлячої партії «Йєні Азербайджан»

1971 – Рікі Мартін (Енріке Мартін Моралес), пуерто-ріканський співак, який поклав початок популяризації латиноамериканської музики у світовому масштабі. Найбільш популярний і високо продаваний співак латиноамериканської музики усіх часів.
Його альбом Ricky Martin у 1999 р. став лідером продажів у США, а загалом у світі було продано понад 17 млн. його копій (найбільший хіт – «Livin ‘La Vida Loca»). Загальний обсяг продажів дисків Мартіна – більше 80 мільйонів примірників.
Має зірку на голлівудській Алеї слави, володар багатьох престижних нагород

1981 – Діма Білан (Віктор Белан), російський поп-співак, переможець пісенного конкурсу „Євробачення” 2008 р. із піснею Believe
У 2006 р. посів на „Євробаченні” друге місце із піснею Never Let You Go.
Заслужений і народний артист Кабардино-Балкарії (уродженець цієї республіки), Чечні й Інгушетії
 

1986 – Кирило Фесенко, український баскетболіст, центровий команди НБА “Юта джаз”.
Раніше грав за “Азовмаш” (дворазовий чемпіон України), “Маріуполь”, “Черкаські мавпи”

Померли 
1524 – Васко да Гама, визначний португальський мореплавець, дослідник і мандрівник, який відкрив морський шлях до Індії довкола Африки (плавання 1497-1498 рр.).
Капітан да Гама вирушав у путь на трьох суднах, повернувся до Португалії ледь із третиною команди на двох понищених кораблях, але його зустріли з великим тріумфом, адже Васко відкрив нову еру у мореплавстві й підписав угоду про торгівлю з індійським султаном.
Народився близько 1469 р.

1863 – Вільям Теккерей, англійський письменник і поет, сатирик, майстер пародійного роману.
Крім свого найвідомішого твору – «Ярмарок марнославства», написав також романи «Ньюкоми», «Книга снобів», «Записки Жовтоплюша», «У благородній родині», «Кетрін», «Історія Семюеля Тітмарша і знаменитого діаманту Хоггарта» – пародії на літературні твори різних жанрів. Він іронізував не тільки над Англією свого часу, а й над собою

1872 – Вільям Ранкін, шотландський інженер і фізик, засновник термодинаміки та теорії парових машин.
Запропонував теоретичний цикл парового двигуна (цикл Ранкіна) і власну температурну шкалу

1889 – Сергій Боткін, визначний російський терапевт, основоположник наукової медицини в Росії.
Голова Товариства російських лікарів, який зробив дуже багато для поліпшення санітарних умов і зменшення смертності у Росії, організував перші в країні клінічну та експериментальну лабораторії

1927 – Володимир Бехтерєв, визначний російський невропатолог, психіатр і психолог, морфолог і фізіолог нервової системи.
У Казані заснував перше в Росії товариство невропатологів і психіатрів (1892), профільний журнал та психологічну лабораторію (1886). Надалі — професор Петербурзької військово-медичної академії. У 1908 р. створив Психоневрологічний інститут, за радянської влади керував Інститутом мозку, редагував кілька наукових журналів, брав активну участь у роботі Ленінградської ради депутатів трудящих.
Бехтерєв відкрив нові провідні шляхи мозку, з’ясував роль окремих нервових центрів, відкрив низку нових нервових центрів, вніс багато нового у тлумачення функції рівноваги тіла. Бехтерєв є одним із засновників анатомо-фізіологічного напряму в невропатології і психіатрії. Видатний клініцист, успішно застосовував поєднання фізіотерапії і фармакотерапії, рентгенотерапії і психотерапії. Був одним з творців «об’єктивного» напряму в психології

1942 – Франсуа Дарлан, французький військовий та державний діяч, адмірал.
Під час ІІ Світової війни – головнокомандувач ВМФ Франції; після їх поразки увійшов до складу уряду Віші, в якому обіймав посади міністра оборони, закордонних та внутрішніх справ, командував збройними силами вішистів.
Після висадки союзників у Північній Африці віддав наказ про припинення опору їм, а потім – і про боротьбу проти фашизму. У листопаді 1942 р. оголосив себе верховним комісаром Франції у Північній Африці та утворив Державну раду.
Був убитий французьким націоналістом

1963 – Тристан Тзара (Самі Розеншток), французький поет, один із натхненників дадаїзму

1970 – Микола Шверник, радянський державний та партійний діяч.
Номінальний глава Радянської держави (голова президії Верховної Ради СРСР) в останні роки правління Сталіна (1946—1953).
У 1938-1946 рр. – голова Ради національностей ВР СРСР. У 1930-1944 і після 1953 р. – голова ВЦРПС (профспілок), був керівником комісії партійного контролю, членом політбюро ЦК КПРС тощо. Після XX з’їзду КПРС очолював комісію з реабілітації несправедливо засуджених

1980 – Карл Деніц, німецький державний і військовий діяч, грос-адмірал (1943).
Командувач підводного флоту (1935-1943), головнокомандувач військово-морського флоту німецького Третього рейху (1943-1945). Рейхспрезидент Німеччини – останній лідер нацистської держави – у 1945 р.
Після самогубства Гітлера, згідно з його заповітом, Деніц 30 квітня 1945 р. був призначений президентом Німеччини. Так званий фленсбурзький уряд прагнув насамперед домовитися з союзниками про припинення вогню. 7 травня представники Деніца підписали тимчасову угоду про капітуляцію в Реймсі з представниками англійців та американців – за день до того, як 8 травня фельдмаршал Кейтель підписав беззастережну капітуляцію перед представниками всіх чотирьох держав, включаючи СРСР і Францію.
23 травня уряд Деніца був заарештований американцями в повному складі; Деніц постав перед судом у Нюрнберзі й отримав термін 10 років ув’язнення.
Після виходу із в’язниці Шпандау в Західному Берліні Деніц написав мемуари «10 років і 20 днів» (малися на увазі 10 років командування флотом і 20 днів президентства)

1982 – Луї Арагон (Луї-Марі Андріе), французький поет і прозаїк, громадський діяч.
Член Гонкурівської академії, політичний діяч комуністичного спрямування, учасник руху Опору.
Лауреат Ленінської премії 1957 р. По тому виступав різко проти авторитаризму радянського керівництва.
Чоловік Ельзи Тріоле (сестри Лілі Брік)

1997 – Тосіро Міфуне, японський кіноактор, відомий за фільмами Акіро Куросави та ін.
Головний самурай японського кіно („Расьомон”, „Сім самураїв”, „П’яний ангел”, „Бездомний пес”, „Сьогун”)

Джерело