23 грудня в історії

У цей день народилися художник Брюллов, імператор Акіхіто, цар Олександр І, перші леді Карли Бруні і Сандри Рулофс, режисер Немирович-Данченко, актори Дуров і Водяний, політики Береговуа, Полоз і Шмідт, мормонський пророк Сміт, тренер Дель Боске, лижниця Чепалова, акторки Фатєєва, Сєрова й Уоррен, кінорежисер Різі, поет і бард Кім, єгиптолог Шампольйон, астронавт Бобко, співак Димитров, рокери Кауконен і Мюррей, хокеїст Гомес і транзистор.
У Японії – День народження імператора.

Події
1583 – в урочистих умовах Папа Римський Климент VIII формально прийняв українську православну церкву під свою зверхність.
Ця звістка викликала в Україні численні протести й обурення – для широких мас ідея об’єднання всього християнства відступала перед загрозою латинізації і полонізації України

1595 – єпископ Луцький Кирило визнав унію і верховенство над собою Папи Римського

1718 – імператор Росії Петро I заснував Адміралтейств-колегію – вищий орган управління морським відомством у Росії. Її першим президентом став Федір Апраксін

1743 – при імператриці Єлизаветі скасований Кабінет міністрів і знову відновлене значення сенату як вищого органу управління.
Єлизаветинський сенат не прагнув ні до яких великих перетворень, обмежуючись приватними заходами. Велику увагу сенат надавав церковним справам, піклуючись про друкування церковних книг, поліпшення іконопису, про красу храмів, а також про добробут духовенства і „захист його від образ та утисків”. У сфері освіти головною справою сенату було заснування Московського університету в 1755 р.

1873 – у Львові засновано Літературне товариство імені Тараса Шевченка

1876 – султанським указом проголошена конституція Туреччини

1888 – голландський художник Вінсент Ван Гог в Арлі відрізав собі ліве вухо.
У жовтні до нього приїхав Поль Гоген, і вони вісім тижнів працювали разом. Але між художниками стали виникати тертя, і під час однієї зі сварок Ван Гог навіть погрожував лезом Гогену, але ніхто не постраждав, а лють художника пізніше обернулася на самого себе

1904 – у Вільнюсі вийшла перша легальна газета литовською мовою «Вільняус жініос» («Вільнюські вісті»)

1912 – французький журнал La Nouvelle Revue Francaise відмовив письменнику Марселю Прусту в публікації уривка з його першого роману «У напрямку до Свана» з епопеї «У пошуках втраченого часу».
Книгу відмовилися видати і два видавці, до яких звертався автор. Наступного року Пруст видав знаменитий твір на власні кошти

1913 – президент Вудро Вільсон підписав закон про Федеральний резерв, створивши з кількох великих банків Федеральну резервну систему США (виконує функцію Центрального банку держави)

1913 – відбувся перший політ літака Ігоря Сікорського, 4-моторного біплана «Ілля Муромець».
Згодом, під час Першої світової та громадянської воєн літак використовували як бомбардувальник (піднімав до 800 кг бомб) і розвідник. Всього було побудовано приблизно 79 „Муромців”

1914 – Перша світова війна: австралійські та новозеландські військові прибули в Каїр (Єгипет)

1933 – німецький суд виправдав болгарських комуністів Георгія Димитрова, Васила Танєва і Благоя Попова та німецького комуніста Енрнста Торглера, яких звинувачували в підпалі рейхстагу.
Голландець Марінус ван дер Люббе був визнаний винним і страчений

1933 – біля Парижа зіткнулися два пасажирських потяги, загинули 230 осіб

1943 – закінчилася оборонна операція військ 1-го Українського фронту на київському напрямі

1943 – на Єнакієвському металургійному заводі першою в Донбасі відбудовано доменну піч

1947 – указом Президії ВС СРСР 1 січня оголошено святковим днем і вихідним

1947 – у Bell Laboratories американські вчені Уолтер Бреттейн та Вільям Шоклі продемонстрували свій винахід – транзистор. У 1956 р. вони отримали Нобелівську премію

1953 – на закритому судовому процесі Лаврентій Берія засуджений до смертної кари і розстріляний.
За іншою версією, Берію, заарештованого ще 26 червня на засіданні президії Верховної Ради СРСР у Кремлі, вбили одразу ж після арешту.
Берія був звинувачений в антипартійній та антидержавній діяльності, шпигунстві а також у низці зґвалтувань, в тому числі неповнолітніх

1963 – Папа Римський Павло VI підвищив статус Української греко-католицької церкви з рівня Митрополії до рівня Верховного архієпископства

1968 – американські астронавти Борман, Лоуелл і Андерс стали першими людьми, які досягли від орбіти Місяця

1972 – через 73 дні після авіакатастрофи літака рейсу 571 Air Force в Андах було врятовано 16 жертв тієї аварії.
Насправді під час катастрофи літака, в якому летіли 45 членів регбійної команди з Монтевідео (Уругвай), загинули тільки дванадцятеро пасажирів. Інші 13 повмирали від холоду, голоду і лавини. Пошуки розбитого літака припинили через тиждень, і протягом усього цього часу ті, хто вижив у 40-градусний мороз на висоті близько 4 км, були змушені їсти тіла загиблих.
Рішення так вчинити було ухвалене голосуванням, і кожен присягнувся, що у разі смерті не тільки дозволяє, а й вважає обов’язком тих, хто залишився, спожити його тіло для виживання. Були складені точні раціони, куди входили розтерті кості як джерело мінералів, багата на вітаміни печінка тощо.
Розуміючи, що самі вони не врятуються, спортсмени відправили „експедицію” з трьох найвитриваліших на пошуки людей. Один був змушений повернутися, а двоє інших, обморожені й знесилені Фернандо Паррадо і Роберто Канесса, через десять днів після початку „вилазки” наткнулися на чилійського пастуха, який допоміг сповістити військових.
Через добу решта жертв катастрофи були врятовані, усі вони й досі залишаються найближчими друзями.
На основі цих подій у 1993 р. режисер Френк Маршалл зняв фільм „Живі”

1972 – Манагуа, столиця Нікарагуа, зруйнована землетрусом потужністю 6,5 бала, загинуло понад 10 тисяч людей

1983 – відбулася прем’єра фільму Федеріко Фелліні «І корабель пливе»

1983 – Жанн Саве стала першою жінкою, призначеною генерал-губернатором Канади

1986 – у Москву після семирічного заслання в Горькому повернувся академік-дисидент Дмитро Сахаров

1991 – незалежність України визнали Казахстан, Ліхтенштейн, Швейцарська Конфедерація і Коста-Ріка.
Встановлено дипломатичні відносини з Казахстаном

1993 – Верховна Рада України прийняла Закон “Про авторське право і суміжні права”

1995 – в Індії під час новорічних святкувань під час пожежі в Дабвалі у вогні загинули 540 людей, у тому числі 170 дітей

2011 – Апеляційний суд Києва залишив чинним вирок Печерського районного суду, за яким екс-прем’єр України Юлія Тимошенко засуджена на 7 років позбавлення волі за перевищення повноважень при підписанні газових контрактів з Росією в 2009 році.
Згідно з попереднім вироком, Тимошенко заборонено протягом трьох років обіймати посади на держслужбі. Суд також задовольнив позов НАК “Нафтогаз Україна” до Тимошенко, за яким вона повинна відшкодувати збиток компанії в сумі понад 1,5 млрд грн.
Сама Юлія Тимошенко не була присутня під час розгляду апеляції – залишалася в СІЗО у лежачому стані зі скаргами на болі в спині

Народилися
1750 – Фрідріх Август III, курфюрст саксонський у 1768-1806 рр., король Саксонії у 1806-1827 рр.

1777 – Олександр I, російський імператор у 1801-1825 рр., останній цар Росії, що опинився на троні в результаті палацового перевороту (здобув владу через організацію убивства батька – імператора Павла).
На початку правління провів помірно ліберальні реформи, у зовнішній політиці – у 1807-1812 рр. тимчасово зблизився з Францією, порвав – через вітчизняну війну 1812 р., після чого очолив антифранцузьку коаліцію європейських держав, був одним з організаторів Священного союзу. Вів також успішні війни з Туреччиною (1806-1812) і Швецією (1808-1809). При Олександрі I до Росії були приєднані території Східної Грузії (1801), Фінляндії (1809), Бессарабії (1812), Азербайджану (1813), колишнього герцогства Варшавського (1815)

1790 – Жан Франсуа Шампольйон, французький єгиптолог, який розшифрував давньоєгипетські ієрогліфи

1799 – Карл Брюллов, визначний російський художник, монументаліст, аквареліст, рисувальник, представник академізму, професор Петербурзької академії мистецтв (з 1836 р.).
Автор монументального полотна «Останній день Помпеї», численних портретів, серед яких – портрет поета Василя Жуковського (його розіграли в лотерею й виручили 2,5 тис. рублів, за які викупили з кріпацтва Тараса Шевченка).
У Брюллова вчилися українські художники Іван Сошенко, Тарас Шевченко та інші

1805 – Джозеф Сміт, американський релігійний діяч, «пророк», засновник і перший президент секти мормонів – Церкви Ісуса Христа Святих останніх днів (1830-1844).
Був кандидатом у президенти США в 1844 р.
Церква Ісуса Христа Святих останніх днів вважає, що:
– Бог-Отець і Його Син Ісус Христос явилися Джозефу Сміту і відкрили йому більше істин щодо природи Бога, ніж було відомо людству в попередні століття;
– стародавні пророки й апостоли дарували Джозефу Сміту силу священства;
– через Джозефа Сміта було явлено безпрецедентний потік знань, що включає Книгу Мормона, Вчення і Заповіти та ін.;
– через Джозефа Сміта на Землі була знову організована справжня церква Господа

1858 – Володимир Немирович-Данченко, російський і радянський драматург, критик і режисер.
Один із перших народних артистів СРСР (1936), лауреат двох Державних премій СРСР (1942, 1943).
Разом із Костянтином Станіславським заснував Московський художній театр і керував низкою його студій, зокрема, Музичною (пізніше перетвореною в Музичний театр ім. Немировича-Данченка)

1881 – Хуан Рамон Хіменес, іспанський поет, нобелівський лауреат 1956 р.

1891 – Михайло Полоз, український політичний і державний діяч.
Уже 1906 р. він був членом Хаpківського союзу учнів соціал-pеволюціонеpів, а через два роки – вперше заарештований. У 1917 р. представляв у Центральній Раді Українську партію соціалістів-революціонерів (УПСР), був членом Українського військового генерального комітету та членом української мирної делегації на переговорах у Бресті. Через рік, при підході до Києва армії Михайла Муравйова, арештований за зв’язки з більшовиками і засуджений до розстрілу, але його врятували козаки.
Належав до лівого крила УПСР, після розколу есерівської партії – до боротьбистів, один із керівників партії. Під час гетьманату був у підпіллі, брав участь у підготовці збройного повстання проти гетьмана. З 1920 р. – член КП(б)У, працював по партійній лінії в Харкові й Москві (член президії Укрраднаргоспу, голова адміністративно-фінансової комісії при Раднаркомі УСРР, повноважний представник УСРР у Москві (1921-1923), голова Держплану України (1923-1925), нарком фінансів України (1925-1930), заступник голови бюджетної комісії ЦВК СРСР (1930-1934). Як спеціаліст із льотної справи заклав підґрунтя для розвитку цивільної авіації в Україні.
Репресований, засуджений у «справі Української військової організації» до 10 років виправно-трудових таборів, а 9 жовтня 1937 р. – повторно – до вищої міри покарання. Розстріляний 3 листопада 1937 р. в Медвеж’єгорську на Соловках. Реабілітованій 1957 р.

1908 – Сергій Урусевський, радянський кінооператор («Летять журавлі», «Сорок перший»)

1916 – Діно Різі, італійській кінорежисер і сценарист, один із провідних комедіографів («Запах жінки», «Хліб, любов і…», «Красиві, але бідні», «Журналіст із Риму», «Операція «Святий Януарій»)

1917 – Валентина Сєрова (Половикова), радянська акторка театру й кіно («Дівчина з характером», «Серця чотирьох», «Жди мене»).
Заслужена артистка РРФСР.
Уродженка Харкова

1918 – Гельмут Шмідт, німецький політичний діяч, соціал-демократ, п’ятий федеральний канцлер ФРН (1974-1982)

1924 – Михайло Водяний (Вассерман), радянський і український артист оперети, актор кіно, керівник Одеського театру музичної комедії, який тепер носить його ім’я.
Народний артист СРСР.
Виконавець ролі Попандопуло в кінокомедіі «Весілля в Малинівці». (1976).
У кіно знімався небагато (також – «Ескадра йде на захід», «Інспектор карного розшуку», «Небезпечний вік», «Вільний вітер»)

1925 – П’єр Береговуа (Береговий), французький політик-соціаліст, прем’єр-міністр Франції у 1992-1993 рр. при президенті Франсуа Міттерані.
За походженням – українець (син емігрантів-меншовиків із Харківщини).
У 1982-1992 рр. як визначний член Соцпартії обіймав різні міністерські пости, відповідаючи за економічну політику. Його прем’єрство тривало менше року. Після поразки соціалістів на виборах Береговуа, замішаний у фінансовому скандалі, подав у відставку (29 березня 1993 р.) і 1 травня покінчив життя самогубством, застрілившись у парку на березі каналу з пістолета, відібраного в охоронця.
Береговуа – єдиний самогубець серед французьких прем’єр-міністрів. Він не залишив передсмертної записки

1931 – Лев Дуров, радянський і російський актор театру й кіно (Сан Санич у фільмі «Не бійся, я з тобою», агент Клаус у телесеріалі «Сімнадцять миттєвостей весни», Де Тревіль у «Трьох мушкетерах», гробар у «Людині з бульвару Капуцинів», голос Пса Шарика у мультсеріалі про Простоквашино).
Народний артист СРСР

1933 – Акіхіто, правлячий імператор Японії (з 1989 р.), 125-й у династії.
Старший син імператора Сьова (Хірохіто) й імператриці Нагако

1934 – Наталія Фатєєва, радянська й російська актриса театру і кіно (Зоя у фільмі «Три плюс два», дочка професора Мальцева у «Джентльменах удачі», Антоніна Олексіївна у стрічці «Отроки у Всесвіті»).
Народна артистка РРФСР.
Уродженка Харкова

1936 – Юлій Кім, російський і радянський поет, композитор, драматург, сценарист, бард, у 1960-х роках – один з активістів правозахисного дисидентського руху.
З 1968 р. почав професійно займатися написанням текстів і музики пісень для театру й кіно – загалом до півсотні фільмів (серед них – «Пеппі Довгапанчоха», «12 стільців», «Бумбараш», «Дім, який збудував Свіфт», «Звичайне диво», «Про Червону Шапочку», «Сватання гусара», «Казка мандрів», «Собаче серце», «Формула кохання», «Людина з бульвару Капуцинів», «Анна Ярославна, королева Франції»).
Серед хітів Кіма – «Точка, точка, запятая – выйшла рожица кривая», «Давайте негромко, давайте вполголоса» та багато ін.

1937 – Керол Бобко, американський астронавт українського походження, полковник військової авіації США.
Тричі літав у космос (вперше як пілот – 4-9 вересня 1983 р., у 1985 р. – як командир корабля). Як астронавт перебував у космосі 386 годин.
У 1988 р. вийшов на пенсію з НАСА та ВПС, працює на фірмі в Х’юстоні (штат Техас), яка займається організацією польотів у космос; віце-президент зі стратегічних програм

1940 – Еміл Димитров, болгарський естрадний співак і композитор.
Був дуже популярним в СРСР – його концерт на московському стадіоні «Динамо» зібрав 80 тисяч глядачів.
Найпопулярнішою з його пісень була «Арлекіно», написана самим виконавцем. Її Димитров склав у 20 років, виграв із нею фестиваль у Сопоті, а згодом ця пісня вивела в зірки Аллу Пугачову

1940 – Йорма Кауконен, американський рок-музикант, гітарист і вокаліст групи The Jefferson Airplane (до 1972 р.), згодом – у гурті Hot Tuna

1943 – Сильвія, уроджена Сильвія Рената Зоммерлат, королева Швеції, дружина короля Карла XVI Густава.
Її батько – німець, а мати – бразилійка

1950 – Вісенте Дель Боске, іспанський футболіст (півзахисник) і тренер.
Із 2008 р. – тренер національної збірної Іспанії.
Вихованець школи «Реалу», три роки стажувався у «Кордобі» й «Кастельйоні», у 1973-1984 рр. – у складі власне мадридського «Реалу» (п’ятиразовий чемпіон країни, чотириразовий володар Королівського кубка).
Тренерську кар’єру починав із дитячого футболу, після чого з дорослим «Реалом» одразу виграв два чемпіонати Іспанії, дві Ліги чемпіонів, Суперкубок Європи і Міжконтинентальний кубок. Також працював із «Бешикташем».
Зі збірною – чемпіон світу 2010 р. та Європи 2012 р.

1951 – Валерій Бобрович, український політичний і військовий діяч, один із засновників і головний командир УНСО.
У 1992 р. брав участь у Придністровському конфлікті. У 1992—1993 р. брав участь у бойових діях на Кавказі як командир окремого батальйону УНСО «Арго». Нагороджений орденом «Вахтанга Горгасалі» ІІІ степеня. Почесний громадянин Грузії

1958 – Дейв Мюррей, англійський рок-музикант, гітарист, один із засновників групи Iron Maiden

1967 – Карла Бруні, італійська і французька модель та співачка, дружина президента Франції Ніколя Саркозі.
Карла Бруні-Тедескі (тепер – Бруні-Саркозі) має імідж жінки, що підкорює чоловіків. Вона неодноразово з’являлася на шпальтах преси в обіймах рок-зірок Еріка Клептона та Міка Джаггера, мультімільярдера Дональда Трампа, акторів Кевіна Костнера та Венсана Переса, адвоката Арно Кларсфелда та ін. Коли Карла жила з видавцем Жаном-Полем Ентовеном, у неї виник зв’язок із його сином Рафаелем, з яким вона побралася і від якого народила у 2001 р. сина.
Із президентом Франції Саркозі вони одружилися 2 лютого 2008 р. в Єлисейському палаці. У 2011 р. народила йому дочку

1968 – Сандра Рулофс, голландка за походженням, дружина президента Грузії Михайла Саакашвілі, громадська діячка й письменниця.
Рулофс отримала грузинське громадянство в січні 2008 р. і зараз має два громадянства – Грузії та Нідерландів. Здобула вищу освіту в інституті іноземних мов у Брюсселі та у Міжнародному інституті прав людини в Страсбурзі (там познайомилася з Михаїлом). У Грузії працювала в Міжнародному комітеті Червоного Хреста та консульстві Королівства Нідерландів, була лектором у Тбіліському державному університеті, де викладала французьку мову

1976 – Юлія Чепалова, російська лижниця.
Триразова олімпійська чемпіонка (1998 – 30 км вільним стилем, 2002 – спринт вільним стилем, 2006 – естафета 4х5 км), срібна призерка Олімпіади-2006 (30 км), бронзова – 2002 (15 км класикою); володарка Кубка світу 2001 р.

1978 – Естелла Уоррен, канадська кіноакторка і фотомодель («Планета мавп», «Диявол повертається», «Кенгуру Джекпот»)

1979 – Скотт Гомес, американський хокеїст, центральний нападаючий.
Із 1998 до 2007 р. виступав за «Нью-Джерсі девілз», вигравши з клубом два Кубка Стенлі (2000 і 2003 рр.). Володар Колдер трофі-2000.
Надалі – в “Нью-Йорк рейнджерз” та “Монреалі”.
Відомий також тим, що не міг відзначитися голом упродовж більш ніж календарного року – 362 дні, хоча загалом закинув в НХЛ понад 200 шайб. Любителі хокею навіть створили спеціальний сайт із лічильником часу й зарплати, отриманої Гомесом з моменту його останньої шайби в НХЛ, – didgomezscore.com. Нарешті, 10 лютого 2012 р., Гомес вразив ворота “Нью-Йорк айлендерз”, які захищав Євген Набоков. Ця шайба стала переможною для “Монреаль канадієнз”. Відео:

Померли
1588 – Генріх (Анрі) де Гіз, французький герцог, один з організаторів Варфоломіївської ночі, глава Католицької ліги.
Претендував на королівський престол, за що і був убитий за наказом короля Генріха III

1789 – Шарль Делепі (де л’Епі), французький абат, який розробив мову жестів (дактильну абетку) для глухонімих і присвятив життя навчанню глухонімих дітей, організувавши для них у 1770 р. в Парижі першу подібну школу.
Через два роки після його смерті Національна асамблея Франції внесла ім’я абата у списки благодійників людства та взяла школу під державну опіку

1895 – Сергій Кравчинський (псевдо – Степняк), російський революціонер-народник російського походження, письменник, що писав італійською, англійською і російською мовами.
Був членом гуртка чайковців, одним з ініціаторів «ходіння в народ», фундатором партії «Земля і воля». У 1874 р. заарештований, після втечі виїхав за кордон. Брав участь у національно-визвольному повстанні в Герцеговині (1875), повстанні анархістів в італійській провінції Беневеїто. У травні 1878 р. повернувся до Петербурга, де 4 серпня 1878 р. вбив шефа жандармів Мезенцева і наприкінці того ж року був змушений емігрувати.
З 1884 р. жив у Лондоні. Був особисто знайомий з Ф. Енгельсом, Г. Плехановим, Е. Л. Войнич, І. Франком. Для видання й розповсюдження нелегальної літератури заснував «Фонд вільної російської преси». Пропагував українських письменників, з багатьма листувався. Загинув у Лондоні, потрапивши під поїзд

1939 – Антон Фоккер, голландський авіаконструктор і авіапромисловець.
У I Світову війну запропонував свої літаки обом сторонам, але погодилися тільки німці, для яких він разом із конструктором Рейнгодьдом Плацем створив понад 40 типів літаків. Вдосконалив систему синхронізації кулеметного вогню з обертанням пропелера літака, що різко підвищило бойові можливості літаків. З початку 1920-х рр. Фоккер в основному працював в авіаіндустрії США. На його літаках був здійснений перший безпосадочний переліт через США, а Річард Бірн і Флойд Беннетт першими перелетіли через Північний полюс

1942 – Костянтин Бальмонт, російський поет, один із зачинателів «срібного віку».
З 1920 р. – на еміграції

1948 – Хідекі Тодзіо, японський політик і воєначальник, генерал.
Міністр оборони з 1940 р., прем’єр-міністр Японії в 1941-1944 рр. Був переконаним прихильником укладення союзу з нацистською Німеччиною і фашистською Італією.
Визнаний воєнним злочинцем і страчений через повішення після поразки Японії у Другій світовій війні

1951 – Петро Федун (псевдо – Полтава), український вояк і публіцист.
Із 1946 р. – керівник головного осередку пропаганди й інформації при проводі ОУН, керівник бюро інформації УГВР, ідеолог УПА, із 1950 р. – заступник головного командира УПА та генсека УГВР. Організатор української пропаганди на окупованих більшовиками й німцями територіях; автор праці “Хто такі бандерівці та за що вони борються” (1950).
Покінчив із собою, коли його з двома побратимами оточили радянські війська

1953 – Лаврентій Берія, радянський політичний і державний діяч, злочинний керівник органів держбезпеки, керівник радянського атомного проекту.
Входив у найближче оточення Йосипа Сталіна. Як глава НКВС у 1938-1945 рр. брав участь у масових репресіях.
У 1931-1938 рр. був першим секретарем ЦК Компартії Грузинської РСР. У 1938-1945 рр. – нарком, у березні-серпні 1953 р. – перший міністр внутрішніх справ СРСР.
Маршал Радянського Союзу, Герой соціалістичної праці, кавалер чотирьох орденів Леніна.
Невдовзі після смерті вождя був арештований за звинуваченням у шпигунстві і змові з метою захоплення влади, розстріляний за вироком суду

1966 – Василь Пронін, радянський оператор і кінорежисер, народний артист РРФСР.
Зняв як кінооператор перший радянський звуковий фільм «Путівка в життя». Серед його режисерських робіт – «Син полку», «Ходіння за три моря», «Козаки», «Наш дім»

1972 – Андрій Туполєв, радянський авіаконструктор, тричі Герой соціалістичної праці.
Під керівництвом Туполєва спроектовано понад сто типів літаків, із яких 70 будували серійно, зокрема перший радянський реактивний пасажирський літак Ту-104.
У роки війни був арештований і працював у закритому КБ НКВС – «туполєвській шаразі»

1978 – Мечислав Павліковський, польський актор театру та кіно (народився у Житомирі).
Під час Другої світової війни був пілотом королівських воєнно-повітряних сил Великої Британії.
Популярність йому принесла роль Яна Заглоби у фільмі «Пан Володиєвський»

1991 – Геннадій Жиздик, начальник футбольної команди «Дніпро» (Дніпропетровськ), що стала чемпіоном СРСР 1983 р.

1998 – Анатолій Рибаков, радянський письменник («Діти Арбата», «Катерина Вороніна», «Кортик», «Бронзовий птах», «Пригоди Кроша»).
За роман «Водії» отримав Сталінську премію 1950 р.
Уродженець Києва

1999 – Тимур Гайдар, радянський моряк-підводник, контр-адмірал, журналіст і письменник, син відомого письменника Аркадія Гайдара (прототип головного героя повісті „Тимур і його команда”).
Батько російського економіста й політика Єгора Гайдара

2006 – Ружена Сікора, радянська естрадна співачка чеського походження, педагог.
Була солісткою джаз-оркестру Всесоюзного радіокомітету.
Народна артистка Російської Федерації (1993)

2007 – Оскар Пітерсон, канадський джазовий піаніст, композитор, керівник тріо, «джазовий Ліст»

Джерело