16 грудня в історії

Події
1431 – у Парижі, в соборі Нотр-Дам, на короля Франції коронований Генріх VI, третій і останній король Англії з династії Ланкастерів.
Він єдиний з англійських королів, які під час і після Сторічної війни носили титул «король Франції», був реально коронований і царював на значній частині Франції

1497 – Васко да Гама обігнув Мис Доброї Надії, першим із європейців пройшовши в Індійський океан.
За дев’ять років до того цей мис відкрив португалець Бартоломеу Діаш, однак повернув назад до Португалії

1637 – під Кумейками почалася битва повстанців під проводом Павла Бута (Павлюка) з польською армією (завершилася 20 грудня «переговорами», під час яких Бута віроломно схопили і стратили)

1653 – Олівер Кромвель проголошений лордом-протектором Англії

1773 – «Бостонське чаювання»: переодягнуті в індіанців мешканці Бостона здійснили наліт на три судна британської Ост-Індської компанії і викинули за борт 342 ящики чаю на знак протесту проти безмитного ввезення англійського чаю в Північну Америку.
Уряд Великої Британії постановив закрити порт Бостона до повного відшкодування збитків і направив у Нову Англію військові кораблі. Це стало однією з причин американської війни за незалежність

1809 – Наполеон розлучився з імператрицею Жозефіною

1850 – у Літтлтон, Нова Зеландія, прибув перший корабель з іммігрантами

1899 – в Італії засновано футбольний клуб «Мілан».
Засновником і першим президентом клубу, який спочатку об’єднував любителів крикету й футболу, був англієць Альфред Едвардс.
Зараз L’Associazione Calcio Milan – 17-разовий чемпіон Італії, 7-разовий володар Кубка чемпіонів, 5-разовий володар Кубка Італії, 2-разовий володар Кубка кубків та ін.
Червоний і чорний («россо-нері») — незмінні офіційні кольори клубу «Мілан» з моменту його заснування. Червоний колір символізує полум’яний запал його гравців, а чорний — страх суперників перед рішучістю «міланістів».

1919 – Київ узяла Червона армія, витіснивши з міста білогвардійців.
Наступ більшовиків був затриманий на кілька днів через те, що Дніпро ще не замерз.
У боях за Київ брали участь Богунський і Таращанський полки 44-ї дивізії (командир І. Дубовий)

1919 – головний отаман Симон Петлюра у Варшаві наказав відновити в місці перебування Ставки діяльність центральних установ УНР

1920 – у повіті Хайюань провінції Нінся (Китай) відбувся землетрус потужністю 8,5 бала за шкалою Ріхтера. Загинуло близько 240 тисяч людей

1922 – радикальним націоналістом Неведомським у Варшаві вбитий перший президент Польщі Габріель Нарутович, який обіймав цю посаду менше тижня.
Неведомського засудили до страти і розстріляли в січні. На похоронах убивці були присутні 10 тисяч осіб – націоналісти оголосили його мучеником

1922 – постанова ВУЦВК про судоустрій, якою, зокрема, в Українській СРР створено Верховний Суд

1931 – на основі студії при Головмистецтві наркомату освіти РРФСР організовано професійний циганський театр «Ромен»

1934 – арештовані більшовики Григорій Зіновьєв і Лев Каменєв, обвинувачені в «моральній відповідальності» за вбивство Кірова

1941 – гауляйтер Польщі Ганс Франк закликав до повного знищення євреїв

1941 – після запеклих боїв війська Калінінського фронту звільнили місто Калінін (зараз – Твер)

1944 – в антверпенському кінотеатрі під час перегляду фільму «Баффало Білл» загинуло 567 людини, коли туди влучила німецька ракета Фау-2

1944 – початок наступу німецько-фашистських військ в Арденнах (Франція).
На початку операції їм вдалося прорвати фронт англо-американських військ на ділянці в 80 км і захопити в полон 30 тисяч американських солдатів і офіцерів

1957 – радянська експедиція вперше досягла південного геомагнітного полюса Землі

1965 – «Бітлз» у дев’ятий раз стали першими в британському хіт-параді з синглом, на якому були записані пісні Day Tripper і We Can Work It Out.

1966 – Рада безпеки ООН схвалили впровадження низки санкцій проти Родезії (сучасне Зімбмбве), де при владі була біла меншість

1966 – у Великій Британії випущений перший сингл Джимі Хендрікса Hey Joe

1966 – публікація «Цитат Мао Цзедуна» в Пекіні

1970 – на зустрічі в Гаазі представники 50 держав підписали угоду про запобігання незаконного захоплення літаків

1971 – громадянська війна в Бангладеш (індо-пакистанська війна) завершилася капітуляцією пакистанських військ після збройної підтримки Індією уряду Муджібура Рахмана, який раніше проголосив незалежність Народної Республіки Бангладеш

1971 – Бахрейн отримав незалежність від Британії (День незалежності Бахрейну)

1979 – уперше людина подолала звуковий бар’єр, пересуваючись по поверхні Землі (американський автогонщик Стен Барретт)

1981 – у Кремлі голова революційної ради Афганістану Бабрак Кармаль вручив генсеку Леоніду Брежнєву вищу нагороду своєї країни – «Сонце Свободи». У відповідь кремлівський лідер, який ввів війська до Афганістану, заявив: «Над Афганістаном зійшло сонце свободи, і нікому не дано погасити його!»

1983 – група The Who оголосила про свій розпуск.

1985 – Сильвестр Сталлоне одружився з акторкою Бріджит Нільсен

1986 – з посади першого секретаря ЦК Компартії Казахстану знятий Дінмухамед Кунаєв, на його місце призначений Геннадій Колбін.
Ця зміна влади дала поштовх відомим подіям у республіці (т. зв. «Желтоксан» – виступ казахстанської молоді в Алма-Аті проти рішення пленуму ЦК Компартії КазССР). Розгін антирадянських демонстрацій призвів, за даними КДБ, до смерті трьох і травмування 1137 осіб

1989 – румунська революція: наступного дня після заворушень у Тімішоарі люди знову зібралися на площах Тімішоари й Арада з вимогами відставки Чаушеску.
Армія відкрила вогонь, пустила на беззбройних демонстрантів танки і бронетранспортери. Жертвами кривавої бійні стали більш ніж 5 тисяч осіб.
Рух протесту перекинувся на столицю, а незабаром поширився на всю країну

1990 – священик Жан-Бертранд Арістід обраний президентом Гаїті на перших у цій країні демократичних виборах

1991 – Верховна рада Казахстану ухвалила закон про державну незалежність Республіки Казахстан

1991 – Турецька Республіка визнала незалежність України

1991 – ООН скасувала своє рішення від 1975 р. про те, що сіонізм є расизмом (111 голосів «за», 25 – «проти», 13 утрималися)

1991 – Верховна Рада Росії оголосила себе правонаступницею Верховної Ради СРСР

1991 – Компартія Туркменії припинила своє існування, перетворившись на Демократичну партію

1991 – у Канаді створено хокейний клуб «Оттава сенаторз»

1997 – після перегляду однієї із серій мультфільму про покемонів у лікарні Японії потрапили 685 дітей з приступами епілепсії

1997 – Верховна Рада України ухвалила закон “Про лізинг”

2000 – Севастопольська міська рада ухвалила рішення вважати в місті російську мову мовою роботи, діловодства і документації міської ради, її виконавчого апарату, а також мовою навчання і виховання, взаємовідносин усіх комунальних установ, організацій та підприємств міста поряд із державною українською мовою

2000 – перше місце в британському хіт-параді посів Емінем із піснею Stan.

2010 – останній ефір програми “Larry King Live” (“Ларрі Кінг у прямому ефірі”) на каналі CNN.
Упродовж 25 років, із 1985-го, знамените ток-шоу, яке вів Ларрі Кінг, не змінювало ні час виходу (21:00), ні ведучого, і на цій підставі потрапило до Книги рекордів Гіннесса.

2012 – у Харкові в результаті вибуху газу та пожежі в 16-поверховому будинку на Московському проспекті, 248-г загинули чотири людини, в тому числі однорічна дитина, ще троє були госпіталізовані

Народилися
1485 – Катерина Арагонська, перша дружина короля Англії Генріха VIII.
Шлюб із королем – другий для неї – благословив Папа Римський. Але подружжя розпалося, коли Генріх надумав скочити в гречку з придворною дамою Анною Болейн, та погоджувалася на зв’язок тільки після одруження з королем, і Генріх вирішив вимагати в Катерини розлучення. Королева заперечувала, такий розрив не схвалила і католицька церква, тож подальші перипетії призвели до релігійної реформації, появи англіканства й кінця папської влади в Англії.

1742 – Гебхард фон Блюхер, князь Вальштадский, прусський фельдмаршал, учасник наполеонівських війн.
Командувач прусських і саксонських військ у битві при Ватерлоо (саме його вчасний маневр був вирішальним для перемоги, після якої Блюхер, невідступно переслідуючи французів, підійшов до Парижа і змусив його до капітуляції).
Перед тим, у Лейпцігській „битві народів”, керував Сілезькою російсько-прусською армією, котра першою підійшла до місця баталії й відіграла значну роль у перемозі над Наполеоном

1770 – Людвіг ван Бетховен, видатний німецький композитор (дата приблизна; хрещений 17 грудня).
Твори Бетховена відкрили нову епоху в історії музичного мистецтва. Серед таких – симфонії («Героїчна», Четверта, П’ята, «Пасторальна», Сьома, Восьма), опера «Фіделіо», увертюра «Коріолан», музика до «Егмонта», Скрипковий концерт, Четвертий та П ‘ятий фортепіанні концерти, фортепіанні сонати «Апасіоната» й «Аврора», п’ять геніальних квартетів, «32 варіації для фортепіано» тощо.

1775 – Джейн Остін, англійська письменниця, основоположниця реалістичного сімейного, «дамського» роману. «Перша леді» британської літератури.
Серед її романів – „Розум і почуття”, „Гордість і упередження”, „Менсфілд Парк”, „Емма”, „Доводи розуму” та ін.

1790 – Леопольд I, перший король незалежної Бельгії у 1831-1865 рр., російський воєначальник.
Із роду герцогів Саксен-Кобургських. У 1799 р. був прийнятий на російську військову службу підполковником. Брав участь у поході до Австрії в 1805 р., перебував у почті імператора Олександра I при Аустерліці. У 1807 р. брав участь у боях під Гейльсбергом і Фрідландом.
У 1809 р. за наполяганням Наполеона залишив російську службу і повернувся на батьківщину, але в 1813 р. знову вступив у російську армію, призначений командиром лейб-гвардії Кірасирського полку, з яким відзначився під Кульмом і був нагороджений орденом св. Георгія 4-го класу. За Лейпцігську битву отримав золоту шпагу з алмазами.
У 1814 р. воював під Брієнном, Лаоном, Фер-Шампенуазом і Парижем, став генерал-лейтенантом і командиром 1-ї уланської дивізії.
У 1816 р. Леопольд оселився в Англії, був офіційно представлений королеві, протягом двох тижнів отримав 50 тис. фунтів стерлінгів, став членом палати лордів і генералом британської армії.
У серпні-вересні 1830 р. сталася революція в Бельгії, в результаті якої виникла незалежна від Нідерландів держава. Національний конгрес проголосував за конституційну монархію, і 4 червня 1831 р. обрав Леопольда Саксен-Кобургського бельгійським королем більшістю голосів (137 проти 48).
Король Леопольд I 21 липня 1831 р. урочисто в’їхав на білому коні в столицю свого королівства – Брюссель, присягнувши на вірність бельгійському народу

1847 – Ганс Гросс, австрійський судовий слідчий, який став творцем самостійної науки криміналістики, без якої неможливе правильне розслідування злочинів.
Був запрошений на кафедру криміналістики Чернівецького університету – професором кримінального права. Після Чернівців повернувся професором у рідний Грац, де створив перший у світі музей криміналістики.
Гросс також є одним із творців судової психології

1857 – Едвард Барнард, американський астроном

1863 – Джордж Сантаяна, американський філософ і письменник іспанського походження

1866 – Василь Кандинський, російський художник, один з основоположників абстракціонізму

1872 – Антон Денікін, російський воєначальник, генерал-лейтенант.
Воєначальник російсько-японської, І Світової (командував фронтами) та громадянської воєн, один із головних керівників Білого руху 1918-1920 рр., письменник. Автор мемуарів «Нариси російської смути» та ін.
Закінчив Київське піхотне училище й академію Генштабу. Наприкінці 1917 р. став організатором Добровольчої армії, яку очолив після загибелі генерала Корнілова. Навесні 1919 р. Добровольча армія Денікіна почала настання з Північного Кавказу, захопила у червні Донбас і Харків. На окупованих денікінцями українських землях проголошувалася ідея «єдиної й неділимої Росії», здійснювалися погроми українських культурних установ і шкіл, проводилися масові репресії місцевої інтелігенції. Водночас у маніфесті «Населенню Малоросії» (1919) Денікін називав „абсолютно неприпустимим і забороняв переслідування малоруської мови”, дозволяв навчання українською в казенних школах, використання її в присутсвених місцях, земствах тощо.
31 серпня 1919 р. денікінські війська увійшли у Київ, який був зайнятий частинами Армії УНР та Української Галицької армії. Бої між українськими військами і денікінцями тривали протягом вересня-жовтня. Потрапивши у надзвичайно складні умови (епідемія тифу, брак набоїв), Начальна команда УГА 17 листопада підписала договір з Денікіним про входження УГА до складу «Збройних сил Півдня Росії» (офіційна назва армії Антона Денікіна). Зрештою цей договір так і не набув сили через швидкий відступ військ Денікіна під ударами більшовицької армії.
Рештки денікінських частин відступили у Крим і в березні-квітні 1920 р. увійшли до складу армії генерала Врангеля. Відтак Денікін емігрував у Західну Європу (відмовився від співпраці з німецькими нацистами), згодом – у США, де помер у 1947 р.
Восени 2005 р. генерала Антона Денікіна з дружиною Ксенією перепоховали на цвинтарі Донського монастиря в Москві

1883 – Макс Ліндер (Габріель-Максиміліан Лев’єль), французький актор, зірка німого кіно, один із найбільших світових кінокоміків.
Грав також у паризьких театрах «Амбігю комік» і «Вар’єте». Найкращі фільми – «Макс – жертва хініну», «Макс – віртуоз», «Макс – тореадор» 1910-1913 рр., «Король цирку» 1925 р.
Захворів на нервовий розлад і покінчив життя самогубством

1901 – Микола Ватутін, радянський воєначальник, генерал армії.
Герой Радянського Союзу (посмертно).
З червня 1941 р. був начальником штабу Північно-Західного фронту,
з травня 1942 р. – заступник начальника Генштабу, надалі командував військами Воронезького, Південно-Західного фронту та 1-го Українського фронтів.
29 лютого 1944 р. в сутичці з вояками УПА Ватутін дістав поранення, від якого 15 квітня помер. Похований у Києві

1902 – Рафаель Альберті, іспанський поет, драматург і художник.
Разом з Пабло Пікассо, Луїсом Бунюелем, Федеріко Гарсіа Лоркою входив до складу відомої групи «Покоління 27», що стояла біля витоків сюрреалізму

1917 – Артур Кларк, визначний англійський письменник-фантаст, футуролог і винахідник, сер.
Серед романів Кларка – «Космічна одіссея» (серіал), «Кінець дитинства», «Місто і зірки», «Побачення з Рамою», «Фонтани Раю», „Молот Бога”. Відомий спільної роботою зі Стенлі Кубриком по створенню культового науково-фантастичного фільму «Космічна одіссея 2001».

У книзі «Профілі майбутнього» сформулював так звані „закони Кларка”, відповідно до яких розвивається сучасна наука.
Перший закон: Якщо заслужений, але старий вчений говорить, що щось можливо, він майже напевно правий. Якщо ж він говорить, що щось неможливо, він майже напевне помиляється.
Другий закон: Єдиний спосіб встановити межі можливого – спробувати зробити крок за ці межі.
Третій закон: Будь-яка достатньо розвинена технологія не відрізняється від магії.

1928 – Філіп Дік, американський письменник-фантаст.
За життя творчість Діка була визнана тільки в науково-фантастичному середовищі, а одразу ж після смерті він став відомим завдяки фільму Рідлі Скотта «Той, що біжить по лезу бритви», знятому за мотивами Дікового роману «Чи мріють андроїди про електроовець?». Згодом за книгами Діка будли зняті такі всесвітньо відомі фільми, як «Згадати все» Пола Верховена, «Час розплати» Джона Ву, «Особлива думка» Стівена Спілберга й навіть „Термінатор”

1932 – Родіон Щедрін, російський композитор (балети «Кармен-сюїта», «Горбоконик», «Анна Кареніна», «Чайка», опери «Не тільки любов», «Мертві душі», «Лоліта», “Зачарований мандрівник” та ін.).
Народний артист СРСР, лауреат Ленінської і Державних премій.
Був головою Спілки композиторів Росії (1973-1990).
Чоловік балерини Майї Плісецької.

1938 – Лів Ульман, норвезька акторка театру й кіно.
Здобула всесвітню популярність, зігравши в десяти фільмах Інгмара Бергмана («Персона», „Сцени з подружнього життя”, „Сором”, „Час вовка”, „Крики й шепоти”, „Чарівна флейта”, „Осіння соната”, „Пристрасть”, „Лицем до лиця”.).
Неодноразово номінувався на премію «Оскар» за кращу жіночу роль. Стала відомою у Швеції журналісткою; народила від Бергмана дитину.

1946 – Бенні (Йорн Брор Бенні) Андерссон, шведський композитор, музикант, музичний продюсер, аранжувальник і співак.
Найбільш відомий як учасник групи АББА, переможець „Євробачення-1974”. Автор мюзиклів, серед яких – Mamma Mia (1999).

1949 – Біллі Гіббонс, американський рок-музикант, найбільш відомий як один із засновників та гітарист групи ZZ Top.

1962 – Марушка Детмерс, голландська кіноакторка („Королі мамбо”, «Ім’я Кармен», «Диявол у тілі», «Стрілець», „Двоє”)

1963 – Бенджамітт Братт, американський кіноактор.
Виконавець ролі доктора Хувенала Урбіно у фільмі „Кохання в час холери”. Також – „Золотий ланцюг”, „Пряма і явна загроза”, „Міс Конгеніальність”, „Трафік”, „Жінка-кицька” та ін.

1964 – Анфіса Рєзцова (уроджена Романова), радянська і російська біатлоністка та лижниця.
Єдина спортсменка у світі – олімпійська чемпіонка відразу в двох зимових видах спорту.
Дворазова олімпійська чемпіонка з біатлону (1992 – спринт, 1994 – естафета), володарка біатлонної „бронзи” ОІ-1992 (естафета), дворазова володарка Кубка світу з біатлону.
Олімпійська чемпіонка з лижних гонок (1998 – естафета), срібна призерка ОІ-1988 на 20 км; триразова чемпіонка світу з лижних гонок, володарка двох срібних нагород світових першостей

1964 – Хайке Дрекслер, визначна німецька легкоатлетка (НДР і об’єднана Німеччина), яка спеціалізувалося у стрибках в довжину і в спринті.
Єдина спортсменка, якій вдалося завоювати на Олімпіадах дві золоті медалі в стрибках у довжину (у 1992 і 2000 рр.). На Олімпіаді 1988 р. здобула три медалі: «срібло» у стрибках у довжину та дві бронзові нагороди в бігу на 100 та 200 м.
Дворазова чемпіонка світу зі стрибків у довжину (1983 і 1993), п’ятиразова чемпіонка Європи (4 – довжина, 1 – 200 м). Має також по дві срібні й бронзові медалі ЧС.

1967 – Міранда Отто, австралійська кіноакторка (Еовін у „Володарі перснів”, також – „Тонка червона лінія”, „Що приховує брехня”, „Війна світів”).

1972 – Желько Калац (неправ. – Калач), австралійський футбольний воротар хорватського походження.
Виступав за „Сідней”, „Лестер”, „Роду”, „Перуджу”, „Мілан”.
Переможець Ліги чемпіонів 2007 р., Суперкубка УЄФА, клубного Кубка світу-2007, триразовий чемпіон Океанії

1972 – Павло Шкапенко, український футболіст, півзахисник збірної і київського «Динамо».
П’ятиразовий чемпіон України (1993-1997).
Вихованець запорізького «Металурга», також грав за київський ЦСКА та російські клуби «Торпедо», «Шинник», «Том», «Кубань», «Уралан»

1982 – Анна Седокова, українська поп-співачка, колишня солістка поп-групи «ВІА Гра».
Тепер – телеведуча; продовжує сольну кар’єру співачки під псевдо Аннабель.
Екс-дружина екс-футболіста київського «Динамо» Валентина Белькевича.

Померли
705 – У Хоу, наложниця китайського імператора Тайцзуна, яка фактично правила Китаєм протягом сорока років (з 665 р. до своєї смерті у 705 р.).
У 690 р. офіційно прийняла титул імператриці У Цзетянь (перша і єдина жінка, що одноосібно правила Китаєм).
Роки її правління переривають династію Тан і складають час династії Чжоу

1515 – Афонсо д’Албукеркі, португальський завойовник, намісник (віце-король) в Індії у 1509-1515 рр., засновник португальської колоніальної імперії в Ост-Індії

1516 – Йоганн Тритхеміус (Гейденберг), німецький учений-гуманіст, один з основоположників бібліографії.
Складені ним бібліографічні словники «Книга про церковних письменників» та «Каталог знаменитих чоловіків, що прославили Німеччину…» стали першими друкованими бібліографічними працями. У першому з них Тритхеміус подав відомості про майже 9000 друкованих і рукописних творів 983 письменників

1847 – Олексій Венеціанов, російський живописець, засновник „венеціановської школи” („Женці”, „Ранок поміщиці”)

1859 – Вільгельм Грімм, німецький філолог, знаменитий казкар, молодший брат Якоба Грімма

1897 – Альфонс Доде, французький письменник («Тартарен із Тараскона»)

1898 – Павло Третьяков, російський меценат і філантроп, засновник Третьяковської галереї

1921 – Каміль Сен-Санс, французький композитор

1922 – Еліезер Бен-Єгуда (Лейзер-Іцхок Перельман), єврейський філолог, лінгвіст, громадський діяч.
Уродженець Вітебської області Білорусії.
Бней-Єгуда був «батьком» сучасного івриту, засновником гебраїзму, людиною, що віддала все своє життя відродженню івриту як сучасної розмовної мови, її розвитку і збагаченню.
Створив перший щотижневик на івриті, заснував комітет і академію мови іврит, почав публікацію першого повного словника івриту.
У передмові до свого словника Бен-Єгуда писав: «Якщо можна відновити мову, якою перестали говорити, і зробити її розмовною, що виражає все, що хоче сказати хоча б одна людина, то, безперечно, таку мову можна зробити розмовною мовою і для всього суспільства»

1922 – Габріель Нарутович, польський політичний і державний діяч, перший президент Польщі у 1922 р. (перед тим – депутат, міністр громадських робіт, міністр закордонних справ).
Обраний сеймом на пост президента республіки 9 грудня 1992 р. – йому передав владу «начальник держави» маршал Юзеф Пілсудський. Але президентський термін Нарутовича тривав лише тиждень – 16 грудня він був застрелений на художній виставці у Варшаві екстремістом Елігіушем Неведомським – критиком-модерністом і художником, котрий дотримувалася крайньо правих поглядів.
Неведомський мстив Нарутовичу за те, що його обрання було підтримане лівими і коаліцією національних меншин (євреїв, українців, литовців та ін.); подібна кампанія була розгорнута націоналістами відразу після обрання Нарутовича – його оголосили «президентом євреїв», «який не знає польської мови» тощо

1945 – Джованні Аньєллі, італійський промисловець, який заснував у 1899 р. фірму ФІАТ.
У 1945 р. за активну підтримку Муссоліні був відсторонений від керівництва фірмою; спадкоємці знову стали на чолі ФІАТа лише в 1966 р.
Батько Едоардо Аньєллі – перший серед Аньєллі президент клубу “Ювентус”, який і зараз належить родині цих підприємців.
Народився 13.8.1866

1965 – Вільям Сомерсет Моем, англійський письменник і драматург («Точка зору», «Театр», «Місяць і гріш», «Ліза з Ламбета», «Леді Фредерік», «Тягар пристрастей людських»)

1974 – Костас Варналіс (Бубус), грецький письменник та громадський діяч («Щоденник Пенелопи»)

1982 – Філіп Дік, американський письменник-фантаст і сценарист («Той, що біжить по лезу», «Згадати все»)

1983 – Григорій Александров (Мормоненко), радянський кінорежисер, актор, сценарист, один із творців жанру вітчизняної музичної кінокомедії.
Народний артист СРСР, двічі лауреат Сталінської премії (1941, 1950), Герой соціалістичної праці.
Чоловік акторки Любові Орлової, яку знімав у своїх фільмах („Веселі хлоп’ята”, „Цирк”, „Волга-Волга”, „Весна”).
Був помічником Ейзенштейна в його перших фільмах «Страйк» і «Броненосець Потьомкін», знімався в них як актор.

1986 – Олег Гончаренко, український радянський ковзаняр.
У 1953 р. став першим радянським чемпіоном світу у багатоборстві. Ще двічі вигравав цей титул, двічі посідав друге місце, двічі ставав чемпіоном Європи.
На Олімпійських іграх 1956 р. в італійському Кортіна д’Ампеццо, де він був прапороносцем радянської команди на церемонії відкриття, Гончаренко завоював дві бронзові медалі

2009 — Єгор Гайдар, російський економіст і політик.
Глава уряду Росії в 1992 р., міністр економіки й фінансів у 1991-1992 рр., перший заступник голови Радміну РФ у 1993-1994 рр.
У 1993-1995 рр. був депутатом Держдуми, головою фракції „Вибір Росії”. Був лідером партії „Демократичний вибір Росії”, одним із лідерів СПС

2009 – Володимир Турчинський («Динаміт»), російський шоумен, представник силових видів спорту, телевізійний ведучий та актор.