Все буде O.K. Сценарій відставки Каспрука

Відносно непоміченою в інформаційному просторі пройшла заява депутата Чернівецької міської ради Андрія Кандиби про скору – не далі як у березні – відставку чернівецького міського голови. 1 лютого за нею послідувала погроза екс-нардепа Миколи Романюка – ініціювати петицію про недовіру Олексієві Каспруку. І хоча остання виглядала більше як капризне плескання водою – в депутатському корпусі дедалі частіше і дедалі рішуче звикаються з думкою про дострокове припинення повноважень мера Чернівців.

Вочевидь, і сам Олексій Павлович, не усвідомлюючи того, наближає власний кінець. Мер принципово зачастив ветувати рішення депутатського корпусу, всім єством демонструючи неготовність співпрацювати з даним складом ради. Якщо так буде тривати, то за кількістю призупинених рішень Чернівецька міська рада скоро займе першу позицію в Україні. Олексій Каспрук зазирає в пащу багатоголосого Левіафана, адже саме його veto можуть стати якщо не підставою, то приводом для висловлення недовіри (а згодом і припинення повноважень голови).

Його однопартієць, нардеп Максим Бурбак відверто підштовхує обранців до такого рішення, як мантру в телевізійних ефірах повторюючи готовність ради втілити політичний сценарій «Федорук—2». По суті, головним ініціатором перевороту наразі є сам Максим Юрійович. Постановка питання цілком зрозуміла: йому вигідна відставка Каспрука зараз, а не через півроку. І чим швидше, тим краще – адже з наближенням дати чергових місцевих і парламентських виборів вірогідність призначення перевиборів Чернівецької міської ради стрімко наближається до нуля.

Прямо протилежний інтерес депутатського корпусу, який вичікує розвалу коаліції «Народного фронту» і Блоку Петра Порошенка у Верховній Раді – та передвиборчого загострення конфронтації Президента з Володимиром Гройсманом та Арсенієм Яценюком (мало хто сумнівається, що всі спроби домовитись на верхах зазнали невдачі). Якщо глечики будуть розбиті у столиці – полетять голови і на місцях. Червоним сигналом розриву домовленостей стане призначення керівником Чернівецької обласної державної адміністрації представника президентської партії, чиїм основним завданням буде забезпечення перемоги Петра Олексійовича на виборах Президента.

Фищук на глиняних ногах

Види на заміну крайового очільника має не лише Максим Юрійович – у посадову гонку вже включились екс-губернатор Володимир Куліш і народний депутат Іван Рибак. «Фронтовик» Олександр Фищук фактично перетворений на регента або в.о. голови Чернівецької ОДА – далі по курсу неуникна рокіровка. У відставці Олександра Георгійовича в кулуарах ніхто не сумнівається – вагаються лише в чарівному слові «коли».

Розуміючи висоту ставок, на самого Фищука вже мало зважають – намір будь-якою ціною позбутись нерадивого губернатора полишив навіть близький до Адміністрації Президента директор «Машзаводу» Віктор Сідляр. Конфлікт Олександра Георгійовича з Бурбаком призвів до парадоксального розкладу, коли в умовах політичної невизначеності на верхах Фищук nolens volens став компромісним варіантом для Президента. Дозволяючи до часу зберігати видимість коаліційних домовленостей, його консервація на посаді по факту є жестом Банкової у пику Бурбаку, котрий давно лобіює нову кандидатуру.

Цим пояснюється і несподівана атака начальника Чернівецької митниці, «фронтовика» Миколи Салагора на губернатора, і замирення Фищука із Сідляром, який поступився власними амбіціями перед можливістю дошкулити Бурбаку. Як слабка і залежна фігура, Олександр Георгійович наразі влаштовує всіх – і доки тигри навколо звертають гори і голови в боротьбі за високий пост, «дідусь» Фищук як мудра мавпа спостерігає за війною. І, усвідомлюючи, що рано чи пізно наступить судний день – користає посадою «як востаннє».

Розклад у Будинку з левами має прямий вплив на ситуацію в Чернівецькій міській раді. Для відставки Олексія Каспрука рада шукатиме голосів БПП – президентська фракція, у свою чергу, озиратиметься на Київ, чекаючи на «відмашку». Якщо перед президентськими і парламентськими виборами Петро Порошенко не домовиться із Гройсманом і Яценюком, які давно грають одну партію на двох – то в інтересах «Солідарності» буде ослабити їх вплив на місцях. Символічно і прагматично потурбують у самих гніздах – у Вінниці та Чернівцях.

Коли головою ОДА призначать висуванця Блоку Петра Порошенка, то припинення повноважень чернівецького міського голови стане лише питанням часу. Вичікування депутатського корпусу, по суті, звелося до вичікування гарантії, що в разі перевороту в Ратуші у Верховній Раді не проголосують за нові вибори аж до 2020 р. (в найбільшій парламентській фракції «випадково» чи «невипадково» не дорахуються потрібної кількості голосів). Призначення губернатором кандидата від БПП й означатиме початок передвиборної війни всіх проти всіх, а найперше «Солідарності» проти «Народного фронту». Порушення коаліційних квот 2015 р. стане сигналом до бою командам на місцях.

У тіні Володимира Борисовича

Особливу роль у процесі грає нова, але дедалі помітніша політична зв’язка Володимира Гройсмана та Арсенія Яценюка: принаймні, до виборів 2019 р. їхні кораблі тримаються єдиного курсу – демонтажу почившого у бронзі Петра Олексійовича. Не маючи сил тягатись із тиграми власноруч, лідер «фронтовиків» штовхатиме Гройсмана у президенти – що, крім вишуканої помсти діючому гаранту, дає шанси на нове прем’єрство Яценюку.

Не варто виключати, що Володимир Борисович de facto або de iure стане політичним обличчям «Народного фронту», його блоку з «Європейською вінницькою стратегією» або нової спільної партії, в якій спливуть старі імена «фронтовиків». Позбуватись небажаного баласту, затоплюючи пробите судно – цілком у стилі Арсенія Петровича, який, як прагматичний капітан, не звик іти на дно разом зі своїми рейтингами. Головне – команда, а «корито» для неї знайдеться!

«Фронтовики» без сумніву створюватимуть конкуренцію на виборах Президента і гратимуть на підйом власних політичних ставок. Чи наважиться Яценюк підтримати Порошенка перед президентськими, а згодом включитись у владний проект перед парламентськими виборами осені 2019-го? В такому розкладі навіть для «токсичного» Арсенія електоральні ризики надто високі, а політичні перспективи надто туманні – тому підприємливий чернівчанин робить вигіднішу ставку на вінницького візаві. Заяви Гройсмана про конституційну реформу і збільшення ролі парламенту – тверезо розраховані на підтримку «Народного фронту» в обмін на президентство.

Позаяк влада не терпить «двоєцарствія», для Володимира Борисовича це означатиме скору відставку з посади прем’єра. А що вона означатиме для Чернівців? Якщо Порошенко останнім ривком (і голосами «Батьківщини») позбудеться Гройсмана, градус протистояння у владі досягне історичного максимуму з квітня 2016 р. Формально воно може не означати розвалу коаліції з «Народним фронтом», але реально – стане ударом по ній. З усіма наслідками на місцях: у ситуації, коли на виборах доведеться покладатись лише на власні сили, Президент, прикриваючи тили, замінить голову ОДА.

В умовах, коли вікно можливостей закривається, задача губернатора – гарантувати результати виборів. І парламентських, і президентських. Чи гарантуватиме їх Каспрук (а радше ляльководи «Народного фронту») в Чернівцях? Сумнівно. В боротьбі титанів чернівецький мер Олексій Павлович, швидше, підтримає колишнього мера Вінниці Володимира Борисовича – якщо не відкрито, то багатослівним мовчанням.

Усвідомлюючи свій шанс, протистоянням на верхах не уникнуть скористатись у Чернівецькій міській раді, де Каспрукові не варто сподіватись на «мовчання ягнят». Вогник піднесуть зі столиці: Адміністрації Президента необхідно вдарити по «любих ворогах» у Чернівцях і на Буковині, розпалити пожежу в тилу «запеклих друзів» якраз напередодні консолідації «Народного фронту» в опозицію до гаранта. І якщо сьогодні депутатській більшості для відставки мера ще не вистачає декількох голосів, то вже завтра фракція БПП шантажуватиме ними Каспрука – примушуючи капітулювати перед вимогами «Солідарності». Або піти в опозиційне небуття.

Святослав Вишинський — спеціально для БЦ