Оксана Продан: “П’ять рішень, які перезавантажать виборчу систему”

Після останнього голосування парламенту про зміни до виборчого законодавства, з’явилося багато думок, що нові виборчі правила, начебто, призведуть до “федералізації” і “феодалізації” країни. Тому  народний депутат, голова Всеукраїнського об’єднання малого і середнього бізнесу “Фортеця” Оксана Продан спеціально для “УП”  розповіла про основні пункти нової виборчої системи України.

Після подібних коментарів складається враження, що з системою виборів у нас усе гаразд. Немає “гречки” чи взагалі простої купівлі голосів виборців, не витрачаються шалені кошти на рекламу, виборці формують місця депутатів у партійних списках. Начебто кожен, хто може змінювати країну, має шанси обратися у Верховну Раду. Але ж усі ми добре знаємо, що це не так. – пише Оксана Продан –  Чинна виборча система – один із методів створення закритого акціонерного товариства “Українська політика”, і в цьому ЗАТ український народ виконує виключно відведену йому роль. Це один із найбільших ризиків напередодні виборів 2019 року. Ми можемо втратити щонайменше п’ять років. І надолужити потім буде вкрай важко, якщо взагалі можливо.

Для реальних змін маємо створити умови для максимальної свідомої участі громадян у співуправлінні державою. Наразі єдине, що вимагається від парламентських партій – виконати коаліційну угоду. Зокрема, пункт 1.1. у VI розділі, де записано таке:

“Відмова від змішаної (пропорційно-мажоритарної) виборчої системи та запровадження пропорційної виборчої системи виборів до Верховної Ради, за якої виборці матимуть можливість голосувати за конкретних кандидатів у багатомандатних виборчих округах (пропорційна система з відкритими списками)“.

Термін виконання – I квартал 2015 року. Тоді як на календарі сьогодні – вже листопад 2017-го!

Тепер щодо змісту Виборчого кодексу.

Документ, ухвалений у першому читанні, не є ідеальним. Дійсно, сама норма щодо регіональних списків має певні ризики, але потрібно виправляти саме ці ризики, а не блокувати на їх підставі загалом політичну реформу. Кодекс потрібно доопрацьовувати, і ми з колегами з Республіканського клубу пропонуємо внести важливі зміни в документ.

Що це за зміни? Коротко, по пунктах.

І. Запровадження праймеріз

Саме виборці, а не партійні вожді, повинні формувати виборчий список. На жаль, до запровадження повноцінного е-урядування й електронного голосування нам дуже далеко. Цей факт, до речі, теж є показником того, як гальмують реформи, спрямовані на ефективне та прозоре урядування.

Як же тоді забезпечити реальний вплив виборців на формування списку кандидатів у депутати?

Пропонується досить простий алгоритм. Партії і блоки висувають попередні списки претендентів у депутати. Ті проводять агітацію серед прихильників партії, після чого останні віддають свій голос за одного або кількох осіб. Праймеріз проводять не самі партії (щоб не було партійних фальсифікацій чи маніпуляцій), а Центрвиборчком.

За підсумками праймеріз ЦВК формує остаточний список кандидатів у депутати від кожної партії чи блоку. Ця система також забезпечує більш усвідомлений вибір, бо обирають серед претендентів у кандидати лише ті виборці, які цікавляться діяльністю партії, за яку голосують.

ІІ. Обов’язкові теледебати між представниками партій та блоків, а також між кандидатами у президенти.

Щоразу на виборах кандидати або партії надають перевагу прямій рекламі. Переважна більшість із них ігнорує дебати. Але що це за вибори – без змістовних дискусій з опонентами, конкуренції ідей і програм? Тому ми пропонуємо заборонити політичну рекламу та ввести скасування реєстрації кандидатів у разі, якщо вони відмовляються від дебатів.

ІІІ. Примусова відпустка для всіх кандидатів у депутати, які працюють в органах державної влади або виконавчих органах місцевого самоврядування.

Ця норма дасть можливість обмежити вплив адміністративного ресурсу. Хоче чиновник балотуватися – будь ласка. Але на рівних умовах з усіма іншими.

ІV. Прозорі механізми фінансування виборчих кампаній.

Наша пропозиція: виборчі фонди можуть формуватися з внесків або громадян, або громадських об’єднань, які ведуть прозору звітність і оприлюднюють детальні фінансові звіти на своїх веб-сайтах. Без внесків будь-яких суб’єктів господарювання, які можна використати для різноманітних “тіньових” схем. Крапка.

V. Спрощена процедура реєстрації виборців.

Скільки людей втрачають право обирати владу лише через те, що проживають не за місцем прописки? І це у XXI столітті! Потрібно надати можливість кожному громадянину самостійно визначати свою виборчу адресу та виборчу дільницю, на якій він голосуватиме. У режимі онлайн, через “Особистий кабінет виборця”.

Жодних бюрократичних процедур. Доступ до Інтернету та цифровий підпис – цього має бути достатньо для зміни виборчої дільниці. Запровадження цієї ж норми унеможливить так звані “виборчі каруселі”, бо проголосувати одному виборцю одночасно на двох дільницях стане просто неможливо.

Передбачаю, що багатьом українським політикам, особливо тим, які представляють інтереси олігархії та звикли маніпулювати несвідомою частиною виборців, такі пропозиції щодо зміни виборчих правил не сподобаються. Тому ми чуємо і про “федералізацію”, і про інші “загрози”. Але це – звичайне лицемірство в інтересах тих самих олігархів-феодалів.

І це не має нас зупинити доопрацювати ухвалений у першому читанні Виборчий кодекс та прийняти справді відкриті всеукраїнські партійні списки!