Власник автомобілю на “євробляхах” розповів як і чому він “намахує” державу

Починаючи з 6 вересня активісти громадської організації “Авто Євро Сила”  оголосили безстрокову акцію протесту за доступне розмитнення автомобілів на іноземній реєстрації.

Учасник акції  Микола Малуха розповів, чому він вирішив підтримати протест.

“Донедавна мене взагалі не цікавили “тачки”. Навіть більше, я до 32 років не вмів керувати авто та не мав прав. Але перспектива народження 3-ї дитини примусила задуматися над власною “тєлєгою”. – розповідає чоловік. – Як представник класичного середнього класу, я одразу почав вивчати опцію “авто в кредит”. Результати  мене дещо збентежили. Всього декілька банків давали автокредити (на певні види марок). На той момент (осінь-зима 2016) ставка 22% річних + треба внести перший мінімальний внесок у розмірі 20% від вартості авто. Те, що нам підходило серед авто (посадити 3 дитини + двох дорослих) коштувало десь щонайменше 450 тис. грн.

Отже, 90 тис. грн перший внесок і далі виплата відсотків. Якщо брати кредит на три роки, то це виплати 17 тис. грн/міс. Але в  умовах економічної нестабільності, коли можна втратити роботу  – це самогубство.

Кредит на б/у авто. На той момент таку послугу пропонував лише Приватбанк. Але там ставка складала 30%. І це за умови, якщо ти придбаєш авто на її якійсь автобіржі, де вибір дуже скромний (переважно якісь корита, після аварій). Третій варіант – брати просто кредит, але це до 100 тис. грн під 40-50% річних.

Тобто єдиний варіант – це брати кредит на нове авто, переплачуючи, за підсумками, 80% його вартості. У сусідній Литві кредит за такими самими умовами вам обійдеться у 20% від вартості авто тобто у 4 рази менше.

Тобто, наша влада – Президент, Кабмін, Верховна Рада – позбавила мене права отримати доступний кредит. Як? Корупцією на Державних підприємствах, соціал-популізмом, відмовою від впровадження медичної, пенсійної та інших реформ, наявністю всяких Роттердамів+ та RAB-тарифів, бестолковою бюджетною політикою, що зрештою впливає на відсоткову ставку, яку пропонують банки (закладаючи в неї свої ризики). – пояснює Микола Малуха.

Іншим виходом могла бути купівля вживаної автівки  на ринку.

“Наш бюджет (з урахуванням позики від родичів) був $3-4 тис. На ці гроші я міг би собі дозволити 8-річний Ланос, або, як на днях бачив оголошення на авті, Matiz за $4650. Більш-менш пристойне коштуває >$6 тис. Але, на жаль, серед знайомих я не знайшов тих, хто б мене прокредитував.

І тут мені підказали третій шлях – “литовець”.

За 2500 євро можна знайти гарне авто для сім’ї + 800 євро за послуги людям, які займаються придбанням та доставкою. Мені підказали дуже гарних перевірених хлопців, які поїхали в Литву і, о чудо, купили Audi A6 2002 року, 282К км пробіг за 2300 євро.

Врешті, зі всіма виплатами, страховками (UA+LT) я отримав за $3500 класну тачку. Аналогічне авто на укрномерах (щоправда із пробігом по укрдорогах, з укрбензином та вірогідно підкрученим спідометром) $7500-9000. Я – мудак! Намахав державу, несплатив податки! Однозначно, підірвав боєздатність на фронті і плюнув в обличчя героям АТО!” – продовжує чоловік.

Микола пояснює, поява авто у його сім’ї суттєво спростила життя. Адже з’явилась можливість як подорожувати, так і вільно пересуватись по місту.

“Тепер я можу без  пригод раз на 2 місяці возити старшого сина у Київ з Ірпеня на апаратне лікування вартістю 2500 грн, тому що до цього лікарі, оплачені з моїх податків, неправильно ставили діагноз дитині, від чого її зір на одному оці впав до 5-8%. Ми можемо возити дітей у приватний садочок (громадським транспортом туди важко дістатися) вартістю 8000 грн (на двох дітей), тому що влада в Ірпені з моїх податків не спромоглась побудувати достатню кількість дошкільних закладів.

Тому сьогодні я вийшов на акцію протесту Авто Евро Сила, щоб українців позбавити лобістських мит, дозволити українцям вільно купувати якісні авто.  А тепер розкажіть мені, який я – мудак, євробляхєр, тікаю з місць ДТП, псую повітря і руйную українські дороги”.