Як руйнували вулицю Хмельницького. Історія посадового злочину (ч. 1)

Навіщо міський голова Олексій Каспрук і колишній секретар Ярослав Кушнірик витискали підрядників з вул. Богдана Хмельницького? Чому вартість ремонту за один рік зросла в півтора рази і як серед фігурантів скандалу опинилась газета «Молодий буковинець»? При вивченні матеріалів по ремонту багатостраждальної вулиці ми не очікували, що виявляться настільки вражаючі обставини…

Перший тендер було оголошено 14 серпня 2014 року. Після Революції Гідності багато людей вважали, що корупція і «відкати» залишаться в минулому, тому проблем з бажаючими взяти участь у тендері не було. Проте тендерний комітет при виконкомі Чернівецької міської ради за абсолютно абсурдними ознаками зумів виключити з торгів аж 5 компаній: це ТОВ «Торговий дім «Укрвторресурс»», ПП «МВМ-13», ТДВ «Шляхо-будівельне управління № 60», ТОВ «Дельта Буд», ПП «Грейп 2002». Особливу увагу хочимо звернути на ПП «МВМ-13» з Шепетівського району Хмельницької області: ця компанія в подальшому все ж була причетна до ремонту вулиці, але, на жаль, не через відкритий конкурс.

На прес-конференції 8 жовтня 2014 року міський голова Олексій Каспрук висловив застереження проти учасників, проте відрапортував, що до кінця 2014 року вулиця буде готова до проїзду.

Вже 3 грудня про готовність вулиці для проїзду в зимовий період мова не йшла, зате було анонсовано, що ремонт буде завершений до 1 червня 2015 року.

Однак 19 грудня 2014 року розпочались цькування підрядника, в якого оточення Олексія Каспрука офіційно почало вимагати проведення робіт без оплати авансу, який передбачений договором.

Що ж змусило Каспрука та його оточення так різко змінити своє ставлення до компанії, яка виграла тендер? Відповідь проста — поки міський голова розповідав щасливим мешканцям про швидке закінчення ремонту вул. Богдана Хмельницького, його люди намагалися «схилити до співпраці» підрядника. Основна причина цькування підрядника полягала в тому, що він відмовився оплатити «відкат», який у нього, за словами самого підприємця, вимагав тодішній секретар міської ради Ярослав Кушнірик.

У коментарях підрядника зазначалось: «Ще до оприлюднення переможця по даній державній закупівлі, секретарем Чернівецької міської ради Кушніриком Я.Д. було здійснено замовне кримінальне переслідування нашого підприємства, з використанням свого службового становища, що не добавило довіри до місцевої влади відносно використання власних коштів нашого підприємства для початку виконання будівельних робіт. Оскільки першочергові витрати на закупівлю будівельних матеріалів складають понад 8 мільйонів гривень».

Зі слів представників Товариства «Украгазкомплект» мова йшла про 20—30% «відкату» з 10 мільйонів гривень. Які умови виставляли «ручному» комунальному підприємству — можна тільки здогадуватись.

Оточення Олексія Каспрука розробило цілу спецоперацію з «примусу до співпраці». Міська рада звернулася в правоохоронні органи із заявою про підробку документів, які подавались на тендер, Чернівецький УБОЗ проводить два обшуки в офісах компанії аж у Київській області. Коли ж підрядник принципово відмовляється давати хабаря, для того, щоб його позбутися, міський голова і його оточення через підконтрольні ЗМІ починають інформаційну кампанію дискредитації фірми-підрядника.

Ця кампанія, як і всі подібні їй у виконанні оточення Олексія Каспрука, супроводжувалась значною кількістю завідомо неправдивих даних: «Раніше це підприємство виконувало ремонт вулиці Каспрука. Як відомо, там не доклали 2 см шару асфальту, внаслідок чого було відкрите кримінальне провадження по неякісному ремонту вулиці. Коли відбувся тендер по ремонту вулиці Богдана Хмельницького, найкраща пропозиція була від цієї фірми. На нараді представники департаменту і відділу тендерних закупівель попередили міського голову, що ця фірма подала організацію субпідрядника — фірму, керівник якої — той самий підприємець, котрий робив ремонт на вулиці Каспрука».

Відтак замість ремонтувати вулицю, оточення Олексія Каспрука втягнулось у низку судових процесів, де підприємство-підрядник вимагало від Чернівецької міської ради спростувати раніше поширену неправдиву інформацію. Проте на судове засідання ні 14 січня, ні 4 лютого 2015 року юристи міської ради не з’являються.

Про розгубленість команди Олексія Каспрука свідчить той факт, що юридичне управління спромоглось делегувати свого представника тільки на третє засідання 19 лютого 2015 року. Розуміючи, що підрядник виграє справу, 16 березня 2015 року для захисту команди міського голови в якості третьої особи на стороні відповідача до справи залучено газету «Молодий буковинець».

Мабуть, залучення «Молодого буковинця» допомогло зрозуміти всю плачевність ситуації. Щоби справа не була програна в суді та не набула публічного розголосу, команда міського голови вже 19 березня 2015 року опублікувала малопомітну замітку зі спростуванням неправдивої інформації про підрядника, таким чином виконавши позовну вимогу.

Однак у своїх виступах 23 травня 2017 року на сесії Чернівецької міської ради Ярослав Кушнірик та Олексій Каспрук знову розповідали про те, що підрядник, який ремонтував вул. Каспрука, та підрядник, який виграв тендер в 2014 році за 10 млн грн. — це пов’язані структури. Що не відповідає дійсності: підрядником по ремонту вул. Каспрука була чернівецька компанія ТДВ «ПМК 76». Тендер по ремонту вул. Богдана Хмельницького виграла компанія ТОВ «Укргазкомплект», яка в Чернівцях ремонтувала вул. Комунальників. Усі реєстри засновників в Україні відкриті, тому не важко переконатись, що структури між собою ніяк не пов’язані.

Цікаві ще дві тези Ярослав Кушнірика: в бюджеті міста не було коштів і нібито тому міський голова вповноважив його перевірити підрядника і визначитись, чи оплачувати аванс. Можливо, ні Олексій Павлович, ні Ярослав Денисович не читали висновків фінансового управління, що станом на 1 січня 2015 року в Чернівцях утворились залишки невикористаних коштів близько 140 (!) мільйонів гривень.

Можливо, заява підрядника — це непорозуміння і ніхто хабаря не вимагав, але тоді незрозуміло, чим керувався тодішній секретар міської ради Ярослав Кушнірик, повноваження якого визначені ст. 50 Закону України «Про місцеве самоврядування», коли взявся вирішувати, чи оплачувати підряднику аванс. Нагадаємо, що офіційним замовником був Департамент житлово-комунального господарства.

Таким чином «запрошення в кабінет» до Кушнірика вартували місту втрачених 9 місяців, люди в цей час ламали на вулиці ноги, попадаючи у відчинені колодязі, а вартість наступного тендеру, який було оголошено тільки 13 березня 2015 року, зросла до 14,5 мільйонів гривень. Відтак, щоб не ризикувати, 25 травня 2015 року тендер віддають комунальному підприємству МіськШЕП.

P.S. Поки готувався даний матеріал, було оголошено тендер на завершення ремонту вул. Богдана Хмельницького — але на торги не з’явився жоден підрядник. Мабуть, не захотіли знайомитись з Ярославом Кушніриком, якого «в акурат» перед тендером Олексій Каспрук «дістав з рукава» і в обхід відкритого конкурсу посадив у крісло директора Департаменту житлово-комунального господарства.

Богдан Ковалюк,  спеціально для «БукЦентр»