Надвечір’я Різдва: звичаї та обряди на святвечір

6 січня всі православні та греко-католики відзначають Святвечір, що передує святу Різдва Христового. За традицією, на Святвечір має бути «багатий стіл» – 12 пісних страв: кутя, узвар, горох, капусник, рибні страви, голубці, борщ, вареники, млинці, каша, пиріжки, гриби.

Кутя є головною стравою, її зазвичай готують із пшениці та додають маку. Другою стравою після куті на Буковині вважають густий узвар із сушениці – з груш, яблук, слив.

Напередодні Святої Вечері, не можна було ходити в гості або до іншого будинку, а також нічого не позичали. Всі намагалися бути вдома разом і навіть мандрівники вважали за краще цього дня повернутися додому. Сідати за стіл прийнято з першою зіркою. Першим за стіл сідав господар, а за ним всі інші. Всі поважно продували лави, щоб не сісти на Духа, тому що вважалося, що на багату кутю приходять духи пращурів. Вечеря на Святий Вечір об’єднує всю родину. Навіть мертві родичі в цей вечір приєднуються до живих, щоб трапезувати цілим родом.

В пам’ять про своїх померлих родичів люди ставили для них кутю та узвар на вікна, розкидали варені боби по кутах, залишали немитими ложки і миски після вечері. Сідаючи на стілець або лавку, спочатку дули на місце – “щоб не привалити собою мертвої душі”.

Вечерю у Святвечір прийнято починати з куті, а потім можна куштувати й інші страви. Страви обов’язково мають бути пісними, оскільки Святвечір припадає на останній день Пилипівського посту. Як правило, на Святвечір зовсім не вживали міцних напоїв, горілка з’являлася на святковому столі тільки наступного дня – на Різдво.

Також обов’язково на святковому столі має бути свічка. Її горіння – це свідчення віри, приналежності людини до Божественного світла. Коли когось з родини немає вдома, для нього теж ставлять миску і кладуть ложку. Вважалося доброю прикметою, якщо на Святу Вечерю приходили самотні, бідні люди. Їх щедро приймали і догоджали.

Під час вечері вставати з-за столу не годиться, розмовляти багато – теж недобре. За звичаєм вечеря могла тривати 3-4 години. Кутю і деякі інші страви не прибирали зі столу, а залишали для духів, які сідатимуть за Святу Вечерю удруге. Для них також ставили склянку води і чистий рушник.

Після вечері люди починали співати колядки, які присвячувалися створенню Світу, народженню Ісуса Христа, врожайності і приплоду домашньої живності. Батьки обдаровували дітей, гостей і один одного грошима і подарунками, що символізували майбутній достаток і багатство.

Після  пригощань не можна було спати, особливо господареві і хазяйці, які лягали відпочити одягненими, щоб не заснути. Намагалися без потреби не виходити з будинку або з двору і ніщо не позичати до ранку. Лише діти могли віднести обрядову їжу дідусям, бабусям або хрещеним батькам, які жили поруч.

Віконця у будинку всю ніч виблискували світлом, тому що свічки не гасили на Святий Вечір, вони самі повинні були догоріти повністю. Всі розмови велися спокійно, поважно і стосувалися вони пращурів роду і господарства. Не можна було злитися, сваритися, говорити щось погане, тому що це могло збутися, оскільки в цю ніч недобрі сили блукали під вікнами і все чули.

Джерела: traditions.in.ua та espreso.tv