Оксана Продан: Чому в Україні не помітили світовий рейтинг вишів
Народний депутат України, член комітету ВР із питань податкової та митної політики Оксана Продан у своєму блозі написала про цікавий рейтинг найкращих вишів світу, до якого не потрапив жоден навчальний заклад України. Незважаючи на таку неприємну ситуацію, в нашій країні майже ніхто не проаналізував ні рейтинг, ні освітні пріорітети, над якими потрібно працювати.
“Ми аж надто зосереджені на другорядному, а по-справжньому важливі теми знаходяться десь на периферії або ж просто ігноруються. У липні The Center for World University Rankings (CWUR) оприлюднив рейтинг найкращих вишів світу, у який увійшли 1 000 навчальних закладів. Дві не дуже приємних новини.
Перша – у рейтингу немає жодного українського університету. Але є виші сусідніх країн. У Польщі – 9 університетів, Угорщині – 6 університетів, Росії – 5 університетів, Румунії – 2 університети.
Представлені і такі країни, як Колумбія, Пакистан, Пуерто-Ріко, а ось українських навчальних закладів немає. Хоча CWUR оцінював більше 25 тисяч університетів світу за вісьмома параметрами – якість науково-викладацького складу, кількість публікацій, рівень їх впливу та рівень цитування, число патентів, рівень працевлаштування випускників, якість освіти і так званий h-індекс університету.
Друга не дуже приємна новина – реакція на дослідження CWUR-2016 в Україні. Вона відсутня: повна тиша.
Останні кілька тижнів у нас багато писали про участь Росії в Олімпійських іграх, вибори в США, хресну ходу, однак майже ніхто не помітив рейтинг найкращих вишів світу. Погугліть, і ви побачите, що в українському Інтернеті декілька повідомлень по темі.
Який висновок?
Сьогодні ідеї приносять шалені кошти. Значно більші за нафту, газ, зерно та руду.
Ми аж надто зосереджені на другорядному. Годинами можемо читати і сперечатися про те, що сказав політик А чи у якому ресторані і з ким був політик Б, а ось по-справжньому важливі теми знаходяться десь на периферії. Або ж просто ігноруються.
Хтось скаже – а що зміниться, якщо в Україні частіше згадуватимуть про науку, освіту, нові технології?
Зміниться.
Більше уваги – отже, більше людей ставитимуть питання, що зробити, щоб у 2020-2025 рр. у рейтингах CWUR було щонайменше 8-10 українських університетів.
Посилиться тиск на політиків. Стане важче урізати фінансування освіти та науки, зростуть шанси провести якісні зміни.
Насправді, мова йде не про рейтинги, а про пріоритети. Щоб ми могли стати успішною країною у XXI столітті, освіта і наука мусять бути у центрі уваги уряду, парламенту і всієї української влади.
Пам’ятаєте, наскільки зросла капіталізація компанії-розробника гри Pokemon Gо і яку виручку отримали українські компанії-експортери агропродукції у 2015 році? І хоч це не дуже коректне порівняння, але покемони підвищили капіталізацію на $20 млрд., а наші аграрії заробили $14,6 млрд.
Сьогодні ідеї приносять шалені кошти. Значно більші за нафту, газ, зерно, руду та інші види сировини, але ідеї не з’являються просто так, для цього потрібно багато вкладати в людський капітал”.
Коментарі
Єдина мудра депутатка. Але один у полі не воїн
А все эти рейтинги понятие относительное. По каким критериям? По количеству госслужащих и президентов, известных писателей или лауреатов Нобелевских премий. Или по пулик
Публикациям в научных журналах. Там могут и не быть и немецких и испанских университетов. Но их престиж от этого не падает. А так это все вой провинциалы. Для которых престиж все жизнь ничто
Сегодня Украина – это Сечь, из 17 века причапавшая. Что есть Сечь? Это вроде как демократия. Только не для всех. А для самых крикливых, самых сплоченных, самых упоротых и непримиримых. Слышно только их, остальные 90% или боятся, или громче кричать не умеют. Но решает всё, несмотря на свою тупую хуторско-пту-шную сущность, именно эта сечевая масса. Главное, – они тупы. Ими управлять невероятно легко. Они не нуждаются в доказательствах, они презирают умные беседы (и правильно делают), им нужны символы и кричалки, а главное, им нужен враг, против которого они будут дружить. ПОТОМУ ЧТО ИХ НЕ ИНТЕРЕСУЕТ ТО, ЗА ЧТО ОНИ “борются”. Их интересует процесс “борьбы”, в ходе которого они будут частью одного агрессивного стада, т.е. в безопасности. Это раз. И в процессе “борьбы” кой-чо можно будет “взять и поделить”. Это два. С учетом интеллектуальных высот ВСЕЙ киевской верхушки, Украина обречена на распад и кровавый душ. Это чудовищно, но неизбежно.
Автор комментария очень наблюдателен,и к большому сожалению может оказаться прав в своих выводах