Каспрук хоче «подарувати» два гектари міської землі помічнику Федорука

У тому що міський голова Чернівців активно і неприховано лобіює інтереси будівельної фірми «Чернівціжитлобуд» не має нічого дивного. Адже директор з виробництва цієї фірми Володимир Мороз є помічником народного депутата від «Народного фронту» та колишнього мера Чернівців Миколи Федорука.

На перший погляд, у цьому не має нічого страшного. Тим більше, що його батько заслужений будівельник України Василь Мороз у 2010 році балотувався до Чернівецької міської ради від федоруківської партії «Єдність».

Але парадокс ситуації полягає у тому, що на місцевих виборах 2015 року Володимир Мороз очолював список «Народного контролю» до обласної ради і став депутатом саме від цієї політичної сили.

Лідер «Народного контролю» народний депутат Дмитро Добродомов є чи не найбільшим критиком колишнього прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка. А виходить так, що представник Добродомова в облраді  є помічником одного з найближчих соратників Арсенія Петровича. А лобістом бізнес-інтересів «Чернівціжитлобуду» є ще один член партії «Народний фронт» мер Олексій Каспрук. Бо як інакше пояснити той факт, що Олексій Павлович намагається активно проштовхнути через раду питання виділення цій фірмі майже 2 гектарів міської землі в обмін на те, що вона доведе до ладу довгобуд на проспекті Незалежності,116-А.

Очевидно, що із цим скандальним будівництвом треба розбиратися, бо люди придбали віртуальні квартири і, фактично, залишилися ні з чим.

Та от, що цікаво: минулого тижня під час зустрічі мера та депутатів з ошуканими інвесторами, останні на чому світ стоїть кляли колишнього мера Миколу Федорука та звинувачувало його у тому, що з ними сталося. І одночасно розхвалювали Володимира Мороза та «Чернівціжитлобуд». От тільки б співали вони пану Морозу дифірамби, якби знали, що він помічник Миколи Трохимовича. Адже помічник від депутата, як і яблуко від яблуні, не далеко падає.

А самому Володимиру Морозу все ж таки варто визначитися з ким він: з «Народним контролем», чи «Народним фронтом».

Андрій Тисовський