На захист спокою приймальні Каспрука став крючкотвор Стецевич

Ми вже писали про те, що міська влада, попри декларації публічності та прозорості своєї роботи, на корню зарубала ідею організації он-лайн трансляції з приймальні Каспрука.

громадський активіст Христина Московчук

Нагадаємо, що петіція із відповідною пропозицією за авторством громадської активістки Христини Московчук була розміщена на сайті міської ради. І досить швидко набрала 254 підписи з 250 необхідних. Хоча вже тоді було зрозуміло, що у Ратуші знайдуть купу юридичних відмазок, аби поховати цю ідею. Що, зрештою, і сталося.

Суть розлогої відповіді на двох листках за підписом Каспрука зводилася до того, що “…в приміщенні приймальні щодня перебуває значна кількість осіб, які приходять на прийом до міського голови та секретаря міської ради з трудових, службових та особистих питань. Здійснення відео трансляції з приймальні міського голови фактично стане спостереженням за зазначеними особами, доступним в режимі онлайн, що буде втручанням в їх особисте життя…фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле-, чи відеоплівку лише за її згодою”.

Цікаво, що так турбуючись про захист прав ходоків до Олексія Павловича, міська рада ГРУБО порушило право Христини Московчук на захист персональних даних. Адже у першому варіанті відповіді на петицію розміщеному на сайті була вказана її адреса проживання. Щоправда, згодом файл замінили. Адресу прибрали. Але осад від невігластва чиновників все одно залишився.

Однак, історія на цьому не завершилася. Бо Христина Московчук вирішила поцікавитися чому її петиція не була розглянута на сесії Чернівецької міської ради як того вимагає ч.8, ст.46 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”: ” Сесія ради скликається для розгляду електронної петиції, що набрала необхідну кількість підписів, протягом строку, встановленого для її розгляду” . 

Крючкотвор, поки що секретар виконкому, Олег Стецевич

Цього разу авторка петиції отримала вже розлогу відповідь за підписом секретаря виконавчого комітету Олега Стецевича. І знову нюанс. Два різних за змістом документи, за підписами двох різних посадових осіб мають один вихідний номер: КО-5/0-01/10-е. Що є суттєвим порушенням документообігу.

Але вражає не тільки це, а ще й штукарство чернівецьких чиновників для яких закон, як дишло.

“Дане питання не виносилося на розгляд Чернівецької міської ради VІІ скликання у зв’язку з тим, що в електронній петиції, яка набрала 254 підписи не зазначено міську раду як орган, до якої подається петиція, як того вимагає пункт1.2.1 Положення про електронні петиції в м.Чернівцях, що є Додатком №7 до Статуту територіальної громади м.Чернівців”, –  пише “видатний” юрист Стецевич. Для якого, виявляється, Статут громади має вищу юридичну силу ніж пряма норма Закону. Це по-перше. А по-друге, якщо петиція розміщена на сайті МІСЬКОЇ РАДИ, то логічно, що вона адресується саме їй. І заперечувати цей факт – абсолютна маячня. Та для чиновників Каспрука такі фокуси є нормальною практикою. І у цьому не має нічого дивного. Петиції додають Олексію Павловичу головного болю. І він би дуже хотів, щоб якомога більше ініціатив чернівчан не набували публічного розголосу і розбивалися об відписки чиновників.

Ця “принципова” позиція мера яскраво проявилася під час розгляду регламенту коли група депутатів наполягала, щоб згадана норма Закону про місцеве самоврядування була у нього внесена без будь-яких обмежень і застережень. Але Каспрук був проти. І зрозуміло чому. Бо, якби петиція про трансляцію з приймальні розглядалася на сесії ради, то більшість депутатів її б підтримала. Так само як і ще чимало життєво важливих петицій чернівчан, які стосуються як прозорості влади, так і розвитку нашого міста. Хоча, ще раз повторимося, ч.8, ст.46 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” говорить, що ” Сесія ради скликається для розгляду електронної петиції, що набрала необхідну кількість підписів, протягом строку, встановленого для її розгляду” . 

Олексій Павлович від такої перспективи не у захваті, бо хоче усі рішення приймати кулуарно у тиші свого кабінету. І щоб жоден чернівчанин не знав, хто  і які рєшали до нього приходили, приходять і будуть приходити…

Роман Данильчук