Блеф, чи справді Україна – на межі війни?

Останні два тижні слово «війна» буквально витає у повітрі, не лише заголовках новин та виступах політиків, а й у соцмережах та «на кухнях».

Ви можете не займатися політикою, все одно політика займається вами

Зараз люди гадають, чого чекати. Блефують, чи справді Україна – на межі війни? На жаль, інформаційне нагнітання військової загрози несе вже цілком конкретні матеріальні витрати для України, ускладнюючи і так кризову економічну ситуацію. І це кожен відчуває на власній кишені.

Єдиним українським політиком, якому вистачило мужності називати речі своїми іменами, виявилася Юлія Тимошенко, яка заявила, що нинішня ескалація – прямий наслідок мінських домовленостей, які інакше як капітуляцією не назвеш.

Варто зазначити, що Тимошенко одразу після укладання цих домовленостей вказувала на їхню мету забезпечення політичного контролю Росії над Україною через фактичне «приєднання» нашої держави до ОРДЛО. Це була не лише декларація позиції, фракція «Батьківщини» послідовно голосувала проти їхнього втілення в життя.

Розуміючи, що українське суспільство ніколи цього не прийме, Росія за допомогою нинішньої ескалації намагається створити умови, коли до виконання мінських домовленостей Україну примушуватиме Захід заради створення ілюзії «вирішення проблеми».

Попередня українська влада виявилася надто слабкою і надто корисливою, щоб протистояти тиску Росії – тому не лише погодилася на умови, які перетворювали Україну на гібридну державу, але навіть ставила собі це в заслугу, подаючи ці домовленості як мирний план Петра Порошенка. Розповідав екс-президент, що це гарна домовленість на користь України. Потім сам привіз із Берліна так звану «формулу Штайнмайєра».

Нинішня влада виявилася надто слабкою, щоб погодитися виконувати «Мінськ» або вийти з його рамок. Україна опинилася у пастці, Мінські домовленості навряд чи стануть точкою врегулювання чи стримування Росії. І в Україні вона точно зупинятися не збирається і вже висуває нові вимоги щодо країн Балтії, Румунії та Болгарії.

Саме тому Юлія Тимошенко каже, що саме існування мінських домовленостей підігріває апетити та амбіції Кремля. І Україні та Заходу треба якнайшвидше вибратися з цієї пастки. І якщо ставити питання щодо відновлення територіальної цілісності України, то переговори потрібно вести в іншому форматі – на основі Будапештського меморандуму, який гарантував недоторканність кордонів України, включаючи і Донбас, та Крим.

Насамперед Україна має повернути собі суб’єктність, не дозволяючи іншим за лаштунками вирішувати свою долю. Умовою цього Тимошенко бачить національну єдність, щоб політики, відкинувши всі дріб’язки, були разом із суспільством і народом. Можна додати до позиції лідера «Батьківщини» важливість відновлення довіри у суспільстві: це є принципово важливою умовою.

Заклики влади зберігати спокій і не панікувати – правильні та потрібні – будуть почуті лише тоді, коли громадяни будуть впевнені, що влада діє в їхніх інтересах і не намагається їх обдурити – ні у питаннях захисту від зовнішніх загроз, ні у внутрішній політиці.

Андрій Золотарьов, політичний експерт