Кого на лікарняному підставляє Салагор?

На перший погляд нелогічна поведінка начальника Чернівецької митниці Миколи Салагора здається відвертим шкідництвом, політичним ідіотизмом або пустою бравадою генерала, який не може змиритись з відставкою і мужньо та мудро піти. Однак дії головного митника Буковини, який усупереч прямій вимозі Зеленського не покидає «хлібну» посаду, хапаючись то за відпустку, то за лікарняний – з певного ракурсу виглядають не настільки наївно.

Справді, наївно вважати, що досвідчений політик і кадровий посадовець Салагор вірить у те, що десь у грудні прізвище Президента зміниться і до влади повернеться Петро Порошенко. Чи що позиції Володимира Олександровича здадуть, а сили однопартійця Арсена Авакова перегрупуються і перейдуть у наступ – у ситуації моновладдя кожен рятує себе сам, переписує майно і, не чекаючи реваншу, поспішно виводить активи.

Микола Михайлович розуміє, що як «фасадний» бенефіціар корупційних схем із контрабанди саме він опиниться сам-на-сам із законом. І за спільні злочини на самоті потягне хрест «Народного фронту» – позаяк більшість справ замикаються на відомстві, яким Салагор мав довге щастя керувати. В цій ситуації саме начальник митниці – найслабша ланка і сакральна жертва, яку подільники поведуть на забій.

Гадаю, «чуйка» Салагора не підвела – і розділяти долю морських капітанів сухопутний щур не планує. Взятий на мушку, генерал не встиг сховатись в окопі і, демонструючи непоступливість та зневагу до Президента, тепер свідомо кидає тінь на бліндажі «Народного фронту». Втрачати нічого: зухвалими жестами Микола Михайлович не стільки наражається на удар – скільки викликає його на однопартійців, і «в багатстві, і в бідності» покладаючись на кругову поруку.

Святослав Вишинський, спеціально для «Буковинського центру»