Чи з’явиться у Каспрука нова Карімова?

Ніхто й не сумнівався у тому, що після того як суд поновив на посаді Олексія Каспрука чернівецька Ратуша знову стане епіцентром конфліктів. Перша ж сесія, яку проводив Каспрук, показала, що він жодним чином не налаштований на конструктивну співпрацю з депутатами, а навпаки, намагається посилити протистояння з ними.

Олексій Павлович з позиції сили намагається всім довести, що він, нібито, здатен одноосібно керувати містом.

Але проблема полягає у тому, що він ніколи не був самостійним у прийнятті будь-яких рішень. Тим більше, що нині в оточенні Каспрука розгорнулася жорстка боротьба за вплив на нього. І учасниками цієї «битви титанів» стали радниця Олексія Павловича Ірина Карімова та громадська активістка і юрист Тетяна Шепелько.

Ні для кого не секрет, що, одразу після того як Каспрук став міським головою, усі рішення за нього приймала саме Ірина Карімова, що дісталася йому у спадок від екс-мера Чернівців, а нині нардепа від «Народного фронту» Миколи Федорука.

Фактично, містом керував не Каспрук, а Ірина Ігорівна, яка роздавала вказівки керівникам департаментів та управлінь, і без її погодження жоден чиновник навіть до туалету сходити не міг.

Щоправда, після того, як депутати відправили Каспрука у відставку Карімовій довелося спустися з небес на землю і проміняти роль сірого кардинала на роль звичайно каспрукобота у соцмережах, де вона час від часу поливала брудом політичних опонентів.

Натомість під час цієї «відпустки» Олексія Павловича до нього наблизилася Тетяна Шепелько, яка була одним з юристів, що представляли його інтереси в суді проти міської ради.

Каспрук це оцінив і на першій прес-конференції після поновлення, Шепелько сиділа практично біля нього, тоді як Карімовій «вказали на місце» за спинами операторів.

Звісно, що за старі заслуги Ірині Ігорівні вже виділили кабінет у Ратуші, хоча вона там поки що офіційно не працює.

Але далеко не факт, що такий самий кабінет вже не готують для Шепелько.

Та чи змириться з цим Ірина Ігорівна?

Вона багато років пропрацювала чиновницею і має значний досвід підкилимних ігор. Недарма ж, у попередні роки їй вдавалося вчасно відправляти на політичне узбіччя усіх, хто намагався її посунути та отримати повний контроль над Каспруком.

Та відчуття власної величі зіграло з Іриною Ігорівною злий жарт. Вона прогавила момент, коли Шепелько почала поступово відвойювати її позиції.

Тим більше, що може й Каспрук сам не проти, щоб місце біля нього, замість всесильної Карімової зайняла менш амбітна Шепелько.

Іронія долі полягає у тому, що коли Карімовій знадобилося показати видимість тиску громадських активістів на депутатів, з поміж інших вона обрала Шепелько і фактично зробила її своєю ученицею.

Та чи не посуне тепер учениця свою вчительку?

Захар Подкидишев